Ухвала суду № 32464411, 11.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

"11" липня 2013 р.№ 916/13/1127

Суддя Желєзна С.П., розглянувши матеріали позовної заяви за вх. № 2823/13

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Квіти Іллічівська"

за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців виконкому Іллічівської міської ради

про ліквідацію товариства.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Квіти Іллічівська", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконкому Іллічівської міської ради, із вимогами про ліквідацію товариства з обмеженою відповідальністю „Квіти Іллічівська" та зобов'язання Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконкому Іллічівської міської ради внести відповідний запис в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України щодо припинення юридичної особи. В обґрунтування пред'явлених позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю „Квіти Іллічівська" є меншою, ніж визначений законом мінімальний розмір статутного капіталу, що є підставою для примусової ліквідації товариства відповідно до положень ст. 144 ЦК України, ст.ст. 238, 247 ГК України. На підтвердження обраної підвідомчості цього спору, позивачка посилалась на те, що цей спір носить корпоративний характер, оскільки вона є учасником товариства з обмеженою відповідальністю „Квіти Іллічівська" із часткою у статутному капіталі в розмірі 25 відсотків.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі зокрема справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" наголошено, що Законом України від 15 грудня 2006 р. N 483-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (далі - Закон N 483-V) до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. При визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2, 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. № 10 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" (з наступними змінами та доповненнями) господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також зокрема спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин. З огляду на приписи частини другої статті 1 та статті 12 ГПК зазначені справи підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Справи, що виникають з корпоративних відносин, - це спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами), що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними актів органів управління господарського товариства, визнання недійсними установчих документів товариства або договорів про відчуження майна тощо. Виняток становлять трудові спори за участю господарського товариства.

При цьому, якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або зазначено, що спір вирішується в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин

З огляду на наведені положення закону та правові позиції вищих судових інстанцій України вбачається висновок, що до компетенції господарських судів віднесено вирішення зокрема спорів, пов'язаних із корпоративними відносинами. Істотною ознакою корпоративних правовідносин є те, що предметом їх правового регулювання виступають корпоративні права будь-якої особи - власника частки у статутному капіталі суб'єкта господарювання, які передбачають наділення останньої визначеними законом правомочностями щодо управління юридичною особою. При цьому, корпоративними спорами слід визначати спори, які пов'язані із реалізацію корпоративних прав на частку у статутному капіталі юридичних осіб - господарських товариств.

Одним із спірних питань, яке може виникати в процесі діяльності господарського товариства, є його ліквідація. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України ліквідація юридичної особи може здійснюватись за рішенням її вищого органу, до складу якого і входять особи, наділені відповідними корпоративними правами. Саме у випадку, якщо між учасниками господарського товариства та товариством виник спір, пов'язаний із ліквідацією товариства за рішенням вищого органу управління, такий спір є підвідомчій господарському суду та носить характер корпоративного.

В свою чергу, як вбачається із змісту позовної заяви, в даному випадку між учасниками товариства з обмеженою відповідальністю „Квіти Іллічівська" та самим товариством відсутній будь-який спір щодо ліквідації товариства за рішенням його учасників, в той час як пред'явлені позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст. 238, 247 ГК України, які регулюють порядок застосування органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарської санкції до суб'єкта господарювання у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Тобто, заявлені в межах даної справи позовні вимоги в частині ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю „Квіти Іллічівська" за своєю юридичною природою не базуються на корпоративних правовідносинах та не пов'язані із ними. Приймаючи до уваги наведене, що має наслідком невідповідність суб'єктного складу учасників процесу за заявленими ОСОБА_1 положенням ст.ст. 1, 21 ГПК України, господарський суд дійшов висновку про непідвідомчість цього спору в частині вимог про ліквідацію товариства господарським судам України. Також, з урахуванням викладеного, виключає можливість розгляду цих вимог в порядку господарського судочинства і правові підстави позову, які пов'язані із застосуванням адміністративно-господарських санкцій органами державної влади або органами місцевого самоврядування, судова процедура вирішення спорів щодо яких належить до категорії справ адміністративної юрисдикції.

З огляду на викладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що спір за заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами в частині ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю „Квіти Іллічівська" не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконкому Іллічівської міської ради внести відповідний запис в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України щодо припинення юридичної особи, суд зазначає, що вирішення такого роду спорів відповідно до ст.ст. 3, 17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів, оскільки державний реєстратор згідно зі ст. 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" є посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Окремо, господарський суд звертає увагу позивачки на те, що чинним законодавством визначена конкретна процедура ліквідації юридичних осіб, яка передбачає, що у випадку постановлення судом рішення про ліквідацію юридичної особи суд призначає ліквідатора (ліквідаційну комісію), яка здійснює ліквідаційні заходи, визначені ст.ст. 105, 111, 112 ЦК України, зокрема продаж майна юридичної особи, задоволення вимог кредиторів тощо. Ухилення від дотримання цієї процедури унеможливлює внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення юридичної особи за судовим рішенням.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини та висновки суду, які свідчать про непідвідомчість спору за заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами господарським судам України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України господарський суд відмовляє у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Квіти Іллічівська", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконкому Іллічівської міської ради, із вимогами про ліквідацію товариства з обмеженою відповідальністю „Квіти Іллічівська" та зобов'язання Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконкому Іллічівської міської ради внести відповідний запис в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України щодо припинення юридичної особи.

При цьому, сума судового збору в розмірі 1 147,00 грн, сплачена до державного бюджету України згідно з квитанцією ПАТ „КБ „Інвестбанк", відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) підлягає поверненню у повному обсязі ОСОБА_1 у зв'язку із відмовою у прийнятті її позовної заяви (вх. № 2823/13 від 09.07.2013р.)

Керуючись ст. 167, 238, 247 ГК України, ст. 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ст.ст. 3, 17 КАС України, ст.ст. 105, 110-112 ЦК України, п. 1 ч. 1 ст. 62, ст.ст. 1, 12, 21, 86 ГПК України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями), суд, -

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті позовної заяви відмовити.

2. Повернути з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області /місцезнаходження: м. Одеса, вул. Садова, 1а, код ЄДРПОУ 37607526/ ОСОБА_1 /68000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1/ судовий збір в сумі 1 147 грн. 00 коп. /одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп./, сплачений згідно з квитанцією ПАТ „КБ „Інвестбанк" № 150013601.

Позовні матеріали разом із конвертом повернути позивачу на 169 аркушах.

Відповідно до ч. 4 ст. 62, ст. 106, 111-13 ГПК України ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя С.П. Желєзна