Ухвала суду № 32464325, 15.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.07.2013 р. Справа№ 914/341/13-г Господарський суд Львівської області в складі судді С. В. Іванчук розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш», м.Дубляни, Жовківський район, Львівська область

про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 05.03.2013року у справі №5015/341/13-г

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові мастила», м.Бориспіль, Київська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш», м.Дубляни, Жовківський район, Львівська область

про стягнення заборгованості

Представники сторін:

Від заявника (відповідача у справі): не з»явився

Від стягувача (позивача у справі): не з»явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області поступила заява (вх.№25529/13 від 03.07.2013р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш» про розстрочку виконання на 12 місяців рішення Господарського суду Львівської області від 05.03.2013року у справі №914/341/13-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові мастила» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш» про стягнення заборгованості.

У поданій заяві про розстрочення виконання рішення суду відповідач (заявник) посилається зокрема на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш» перебуває у складному фінансовому становищі, яке обґрунтовує тим, що з 2008 року розпочалась світова фінансово-економічна криза, і як наслідок обсяг торгівлі машинами та устаткуванням скоротився в декілька разів. Доходи заявника від ремонту машин та устаткування зменшились, як і зменшився обсяг вантажних перевезень. Заявник зазначає, що з 2008року по даний час доходи товариства, які отримуються в гривні зменшились у декілька разів в порівнянні з аналогічними періодами до 2008 року, а платежі по кредитах, отриманих товариством у доларах США зросли майже вдвічі ( в гривневому еквіваленті). У зв»язку з такою ситуацією, вільні оборотні активи (кошти) товариства були витрачені на погашення кредитів. Як зазначено в заяві про розстрочення виконання рішення суду, станом на 01.01.2013року сума дебіторської заборгованості становить 3888700,00грн. і яка не може бути сплачена одномоментно, а відтак, заявник не може одномоментно здійснити погашення заборгованості перед ТзОВ «Промислові мастила». З огляду на викладені обставини, заявник вважає, що товариство не має змоги в добровільному порядку одноразово виконати рішення суду, виконання рішення в примусовому порядку призведе до блокування рахунків товариства та фактичного припинення його діяльності. На думку заявника, сплата стягувачу (позивачу) заборгованості можлива лише у випадку розстрочки виконання рішення суду на 12 місяців. На підтвердження викладених обставин заявником до заяви про розстрочення виконання рішення суду додано фінансовий звіт станом на 31.12.2012року.

Ухвалою суду від 03.07.2013року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш» прийнято та призначено до розгляду в засіданні на 09.07.2013р. З огляду на неявку представників сторін в судове засідання та неподання витребуваних матеріалів та за клопотанням відповідача (заявника) вх.№26849/13 від 09.07.2013р., ухвалою суду від 09.07.2013року розгляд заяви про розстрочення виконання рішення суду було відкладено на 15.07.2013року.

В судові засідання 09.07.2013року та 15.07.2013року сторони (заявник та стягувач) явку представників не забезпечили, вимог суду не виконали, витребуваних матеріалів не подали, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, що підтверджується долученими до матеріалів справи реєстрами на відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням про вручення від 03.07.2013року та від 09.07.2013року. Згідно із Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. Крім того, ухвала суду від 03.07.2013року про призначення заяви до розгляду відправлена до Єдиного реєстру судових рішень 03.07.2013року. Про час та місце розгляду заяви заявнику було відомо, що підтверджується зокрема і клопотанням заявника вх.№26849/13 від 09.07.2013р. про відкладення розгляду заяви. Також, слід зазначити, що згідно із ст.121 ГПК України, заяви про розстрочення чи відстрочення виконання рішення підлягають розгляду у десятиденний строк. З огляду на дату винесення ухвали про призначення заяви про розстрочення виконання рішення суду до розгляду, строк для розгляду заяви спливає 13.07.2013року, який є вихідним днем, а відтак, останній день строку припадає на перший за ним робочий день, тобто на 15.07.2013року, тому із врахуванням клопотання відповідача (заявника), про відкладення розгляду заяви в судовому засіданні 09.07.2013року, розгляд заяви відкладено на 15.07.2013року, на останній день розгляду такої заяви згідно із ст.121 ГПК України. Станом на 15.07.2013року представники сторін в судове засідання не з»явились, жодних заяв чи клопотань суду не надано, хоча сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви підтвердженням чого є реєстр поштового відправлення за 09.07.2013року та повідомлення про вручення 11.07.2013року заявнику поштового відправлення №8038100268996. Дата судового засідання, в якому вирішуватиметься питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання, має встановлюватися з урахуванням того, що передбачений частиною першою статті 121 ГПК ( 1798-12 ) десятиденний строк визначається з наступного дня після винесення ухвали про призначення відповідного судового засідання. Можливості продовження строку, визначеного таким чином, закон не передбачає. (Лист, Вищий господарський суд, від 11.04.2005, № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році"). Відтак, відсутні будь-які підстави у встановленому законом порядку для подальшого відкладення розгляду заяви. Враховуючи належне повідомлення про час та місце розгляду заяви та строки визначені законом - ст. 121 ГПК України, суд розглядає подану заяву згідно наявних матеріалів, без участі представників сторін.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, сукупно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви, Господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

Згідно із ст.124 Конституції Україні, судові рішення є обов»язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов»язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи.

Згідно із Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". В зв'язку з тим, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочки виконання судового рішення. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежать зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити винятковий характер.

Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.

До поданої заявником заяви про розстрочення виконання рішення суду терміном на 12 місяців, не подано жодних доказів та в заяві жодним чином не обґрунтовано обставин, станом на день розгляду даної заяви, що заявником вжито всіх можливих та необхідних заходів, щодо добровільного виконання рішення, не обгрунтовано та не подано доказів факту примусового виконання судового рішення та обставин що унеможливлюють його подальше виконання. Доданий до заяви фінансовий звіт складений станом на 31.12.2012року, не може слугувати належним доказом винятковості обставин щодо розстрочки виконання рішення, оскільки даний звіт містить інформацію, щодо фінансового стану товариства станом на 31.12.2012року, при цьому не підтверджує фінансового стану у 2013році на момент звернення із даною заявою. Окрім цього, заявником не представлено суду доказів про наявність усіх рахунків заявника та відповідно інформацію про наявність коштів на даних рахунках. До поданої заявником заяви не додано жодних доказів, які підтверджують відсутність майна на яке може бути звернено стягнення, не подано доказів, які підтверджують наявну загрозу банкрутства, також і в заяві заявником не наведено жодних документально обгрунтованих обставини, які підтверджували б загрозу банкрутства заявника. Боржник у своїй заяві не наводить жодних доказів, про те, що виконати рішення неможливо, а обґрунтовує свою заяву негативними наслідками виконання такого рішення для боржника, які можуть настати в майбутньому. Посилання заявника на фінансово-економічну кризу 2008року, судом до уваги не приймається, оскільки світова фінансово-економічна криза в 2008року вплинула, як на заявника так і на інших суб»єктів господарювання, в тому числі і на стягувача. Посилання заявника на заборгованість інших суб»єктів господарювання перед заявником в сумі 3888700,00грн., не може вважатись підставою для розстрочки виконання рішення суду та обставиною, що підтверджує винятковість обставин, що унеможливлює виконання рішення суду, а навпаки, наявність дебіторської заборгованості інших суб»єктів господарювання перед заявником, свідчить про можливість виконання рішення суду в добровільному порядку.

Враховуючи представлені суду матеріали, заявником (відповідачем) не подано документальних обґрунтувань в підтвердження виняткових обставин та належних доказів, для вмотивованого розстрочення виконання рішення на один рік в розумінні приписів ст.121 ГПК України. Із встановленого судом не вбачається достатніх підстав для висновку про винятковість обставин, неможливість або реальне ускладнення виконання рішення суду. Підстави для розстрочення виконання рішення суду, що наведені заявником вказують лише на несприятливість виконання рішення суду для нього, а не на наявність причин, що унеможливлюють таке виконання.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене, наведені доводи боржника, подані докази та враховуючи вимоги ст.121 ГПК України, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш» про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 05.03.2013року у справі №914/341/13-г.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 32, 33, 34, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відхилити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш» (вх. №25529/13 від 02.07.2013р.) про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 05.03.2013року у справі №914/341/13-г.

Суддя Іванчук С.В.