Постанова № 32463679, 08.07.2013, Нахімовський районний суд міста Севастополя

08.07.2013

Справа № 765/2983/13-а

Категорія 3.7.1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

08 липня 2013 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого - судді Пекарініної І.А.

при секретарі - Фроловій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Цюрупинського відділення ДАІ в Херсонській області ВДАІ УМВС України про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами до відповідача про визнання незаконною та скасування постанови інспектора взводу ДПС ОСП № 1 в Херсонській області серії СА № 238501 від 10 травня 2013 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в вигляді штрафу в розмірі 425 грн. згідно з ч. 2 ст.122 КУпроАП за обгін, а також пересікання суцільної лінії дорожньої розмітки на перехресті.

Позивач вважає вказану постанову незаконною, оскільки він дійсно пересік суцільну лінію дорожньої розмітки, але вже після зони дії знаку «Прилягання другорядної дороги», який має пріоритет перед дорожньою розміткою, та у зв'язку з тим, що зона дії знаку, що обмежує обгін після знаку закінчується. У зв'язку з чим також просив відшкодувати на його користь моральну шкоду у розмірі незаконного стягнутого штрафу.

Також позивач зазначив, що при розгляді справи інспектором ДАІ не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, а тому вважає, що у зв'язку з відсутністю доказів скоєння ним начебто правопорушення, вказана постанова про адміністративне правопорушення є незаконною.

У судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача -суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням положень ч.4 ст.128 КАС України, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, в зв'язку із чим позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.05.2013 року інспектором ДПС УДАІ щодо позивача складено протокол про адміністративне правопорушення. У протоколі зазначено, що 10.05.2013 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Вольво - 760 ТDE» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у порушення вимог п. 14.6 Правил дорожнього руху України, здійснив обгін транспортного засобу АВІЯ 21 через суцільну лінію дорожньої розмітки та на перехресті.

Позивач у протоколі зазначив, що не згоден з адміністративним правопорушенням.

В той же день відносно позивача було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії СА № 238501 від 10.05.2013 року, згідно якої він був притягнутий до адміністративної відповідальності по ч.2 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу 425 грн.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" на учасників дорожнього руху покладений обов`язок знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пунктів 1, 4 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 N341) Державна автомобільна інспекція є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, та яка, у тому числі, здійснює контроль за дотриманням власниками (володільцями) транспортних засобів, а також громадянами, посадовими і службовими особами вимог Закону України "Про дорожній рух", правил, норм та стандартів з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, які регламентують вимоги щодо прав і обов'язків учасників дорожнього руху, організації дорожнього руху.

Предметом спору у даній справі є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії СА № 238501 від 10.05.2013 року за порушення вимог п. 14.6 ПДРУ.

За змістом статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, які мають значення для вирішення справи та які належить встановити при ухвалені судового рішення у справі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що склад правопорушення передбачений не частиною 2 а частиною 2 статті 122 КпАП України не входить до предмету доказування по даній адміністративній справі, тому не має правого значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюються на основі доказів.

Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, належними - які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно зі статтями 251, 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є одним з доказів по справі про адміністративне правопорушення. Разом з тим адміністративний протокол з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.

Виходячи з аналізу норм КУпАП, суд зазначає, що при вирішенні питання щодо наявності законних підстав для притягнення водія транспортного засобу до адміністративної відповідальності протокол розглядається як доказ у сукупності з іншими доказами (поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновками експерта, речовими доказами, фотоматеріалами, т. і.), та не може виступати єдиним доказом скоєння проступку.

Згідно зі статтею 251 КУпАП пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відносять до доказів по справі про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був незгодний з протоколом про адміністративне правопорушення, тому що здійснював обгін після зони дії знаку «Прилягання другорядної дороги», який має пріоритет перед дорожньою розміткою, та у зв'язку з тим, що зона дії знаку, що обмежує обгін після знаку закінчується.

Відповідно до статей 252, 280 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи; орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належні докази того, що пояснення водія ОСОБА_1 щодо суті порушення були враховані інспектором ДПС відповідно до статей 245, 252 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні, суду не представлені.

Відповідно до статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі статтями 69, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Інші належні та допустимі докази, підтверджуючі вчинення позивачем адміністративного правопорушення, у тому числі фотоматеріали, відеозапис правопорушення, письмові пояснення свідків події, а також докази в підтвердження об`єктивної можливості водія ОСОБА_1 виконати вимоги Правил дорожнього руху в частини дотримання вимог п. 14.6 ПДРУ, в матеріалах справи відсутні, суду не надані.

За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, є недоведеним, у зв`язку з чим постанова по справі про адміністративне правопорушення серії СА № 238501 від 10.05.2013 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 згідно з частиною другою статті 122 КУпАП підлягає визнанню протиправною та такою, що слід скасувати, провадження в справі підлягає закриттю.

У задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди суд вважає за необхідне відмовити у зв'язку з їх недоведеністю.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 7-11, 22, 33, 122, 247, 287-289,293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, статтями 9-11, 71, 128, 158-163,171-2 Кодексу адміністративного судочинства України ,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати постанову інспектора взводу ДПС ОСП № 1 в Херсонській області серії СА № 238501 від 10 травня 2013 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в вигляді штрафу в розмірі 429 грн. згідно з ч. 2 ст.122 КУпроАП.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності згідно з ч. 2 ст.122 КУпАП - закрити.

У задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовій збір в сумі 34 гривні 41 копійку.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя І.А. Пекарініна