Постанова № 32463316, 20.06.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року ( 11 год. 45 хв.)Справа № 808/4300/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «НІЯ», м. Запоріжжя

до відповідача: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

про: визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІЯ» (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0003791502 від 24.12.2012 за платежем по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, на суму 15 071,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 12 057,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3 014,25 грн., винесене ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя.

В обґрунтування позову посилається на те, що 25.08.2011 уточнюючий розрахунок за серпень 2008 року № 9007228483 був поданий з помилками, а тому 26.08.2011 надано виправлений уточнюючий розрахунок за серпень 2008 року № 9007234728, у зв'язку із чим подвоїлась сума ПДВ в розмірі 3 989,00 грн. Вказує, що показники строки 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» та строки 25 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового періоду), з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 18-рядок 21.1 - рядок 21.2)» уточнюючого розрахунку за серпень 2008 року № 9007228483 від 25.08.2011 дорівнюють 0 грн., тому не вплинули на розрахунки підприємства ТОВ «НІЯ» з бюджетом, а суми додатка 5 до уточнюючого розрахунку № 9007228483 за серпень 2008 року не була включена до податкового кредиту ТОВ «НІЯ».

В судове засідання 20.06.2013 представник позивача не прибув, подав через канцелярію суду заяву (вх. № 26031) про розгляд справи за його відсутності. На позовних вимогах наполягає.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях посилається на те, що за результатами проведеної податковим органом позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «НІЯ» встановлено порушення товариством вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, а саме завищено податковий кредит на суму ПДВ 12 057 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет по уточнюючим розрахункам з ПДВ за період серпень-вересень 2008 року на суму ПДВ 12 057 грн. Вказує, що завищення податкового кредиту відбулось шляхом включення до податкового кредиту серпня 2008 року суми ПДВ 3 989,00 грн. по ТОВ «ВП «ЕЛЕКТРОТЕХНІКА» (уточнюючий розрахунок № 9007228483 від 25.08.2011), здійснення коригування податкового кредиту серпня 2008 року шляхом виключення суми ПДВ 3 989,00 грн. з ТОВ «Таврія Будпостач» та включення до податкового кредиту суми ПДВ 3 989,00 грн. на ТОВ «ВП «ЕЛЕКТРОТЕХНІКА» (уточнюючий розрахунок № 9007234728 від 26.08.2011), здійснення коригування податкового кредиту вересня 2008 року шляхом виключення суми ПДВ 4 078,85 грн. з ТОВ «Таврія Будпостач» та включення до податкового кредиту суми ПДВ 4 078,85 грн. на ТОВ «ВП «ЕЛЕКТРОТЕХНІКА» (уточнюючий розрахунок № 9007230595 від 25.08.2011), оскільки податковий кредит не підтверджений податковими накладними та здійснене включення (коригування) виходить за межі 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Заявою від 20.06.2013 вх. № 26030 просить суд розглянути справу за відсутності представника відповідача. Проти позову заперечує.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження за наявними у справі документами.

Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі наказу № 1350 від 19.11.2012, згідно з п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 та п. 198.6 ст. 198 ПК України проведена позапланова документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «НІЯ» з питань правомірності формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних, виписаних контрагентами в періоди, що перевищили 365 календарних днів за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, про що складено акт № 3123/15-03/30473379 від 30.11.2012.

Перевіркою встановлено, що в порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201. ст. 201 ПК України товариством завищено податковий кредит на суму ПДВ 12 057,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет по уточнюючим розрахункам з ПДВ за серпень - вересень 2008 року на суму ПДВ 12 057,00 грн.

24.12.2012 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС на підставі акту перевірки № 3123/15-03/30473379 від 30.11.2012 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003791502, яким збільшено ТОВ «НІЯ» грошове зобов'язання з ПДВ на суму 15 071,25 грн., в т.ч. 12 057,00 грн. за основним платежем та 3 014,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податкове повідомлення-рішення № 0003791502 від 24.12.2012 оскаржувалось ТОВ «НІЯ» в адміністративному порядку, однак рішеннями ДПС у Запорізької області від 18.02.2013 № 679/10/10420 та ДПС України від 21.03.2013 № 4372/6/10-2115 скарги товариства залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 0003791502 від 24.12.2012 ТОВ «НІЯ» звернулось до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 50.1 ст.50 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Судом з'ясовано, що ТОВ «НІЯ» подало до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя засобами телекомунікаційного зв'язку в серпні 2011 року уточнюючі розрахунки та додатки 5 до них, а саме:

- Уточнюючий розрахунок № 9007228483 від 25.08.2011 та додаток 5 до уточнюючого розрахунку № 9007228481 від 25.08.2011, згідно якого було включено до податкового кредиту серпня 2008 року, відображеного в декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року (№ 73062 від 16.09.2008) суму ПДВ 3 989,00 грн. на ІПН 192753608251 (ТОВ «ВП «Електротехніка»);

- Уточнюючий розрахунок № 9007234728 від 26.08.2011 та додаток 5 до уточнюючого розрахунку № 9007234770 від 26.08.2011, згідно якого було здійснено коригування податкового кредиту серпня 2008 року, відображеного в декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року (№ 73062 від 16.09.2008) шляхом зняття з податкового кредиту суми ПДВ 3 989,00 грн., а саме: з ІПН 354215508262 (ТОВ «Таврія Будпостач») та наступного включення до податкового кредиту суми ПДВ 3 989,00 грн., а саме: на ІПН 192753608251 (ТОВ «ВП «Електротехніка»);

- Уточнюючий розрахунок № 9007230595 від 25.08.2011 та додаток 5 до уточнюючого розрахунку № 9007230587 від 25.08.2011, згідно якого було здійснено коригування податкового кредиту вересня 2008 року, відображеного в декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року (№ 86189 від 15.10.2008) шляхом зняття з податкового кредиту суми ПДВ 4 078,85 грн., а саме: з ІПН 354215508262 (ТОВ «Таврія Будпостач») та наступного включення до податкового кредиту суми ПДВ 4 078,85 грн., а саме: на ІПН 192753608251 (ТОВ «ВП «Електротехніка»).

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Із пояснень представників сторін, наданих у попередніх судових засіданнях, судом з'ясовано що податкові накладні по взаємовідносинам з ТОВ «ВП «Електротехніка» у позивача відсутні.

Тому, суд приходить до висновку про те, що в порушення вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України, позивач безпідставно сформував податковий кредит за рахунок ТОВ «ВП «Електротехніка», оскільки його право на податковий кредит не підтверджено відповідними податковими накладними.

Таким чином, висновки податкового органу в цій частині є законними та обґрунтованими.

Що стосується законних підстав подавати уточнюючий розрахунок у серпні 2011 року до податкової декларації за серпень та вересень 2008 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 за №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР), в редакції, що була чинною під час виникнення правовідносин, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, а пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту, а також передбачено умови, за яких платник податку отримує право на податковий кредит навіть при відмові продавця надати йому податкову накладну.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З аналізу наведених положень закону вбачається, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки.

Статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції, що була чинною під час виникнення правовідносин, визначено порядок самостійного узгодження податкового зобов'язання, згідно до п.5.1 якої податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Наведеною нормою також встановлено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлений строк давності 1095 днів.

Відповідно, саме з моменту складання податкової звітності за серпень та вересень 2008 року у позивача виникло право на коригування податкового кредиту, яке він мав право реалізувати протягом 1095 днів, тобто саме протягом цього періоду вносити уточнення до податкової декларації.

Таким чином, суд вважає, що право на подачу уточнюючого розрахунку зберігається за позивачем протягом 1095 днів по податковим накладним, які виписані до набрання чинності ПК України.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1/99рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Відповідно, суд не погоджується з позицією відповідача, щодо застосування до позивача п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, згідно якого у разі коли платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, у зв'язку з тим, що слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент вчинення відповідних дій.

Що стосується застосування ст.198 ПК України слід зазначити, що ця норма не пом'якшує відповідальність особи, тому застосовувати цю норму, можливо до тих правовідносин, які виникли після набрання чинності ПК України, тобто до податкових накладних, які виписані після набрання чинності ПК України.

В той же час суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що 25.08.2011 уточнюючий розрахунок за серпень 2008 року № 9007228483 був поданий з помилками, оскільки по-перше, він був прийнятий податковим органом та вважається звітністю товариства, по-друге, в період з дати подання зазначених раніше уточнюючих розрахунків до дати проведення перевірки та складання акту № 3123/15-03/30473379 від 30.11.2012 позивачем не було надіслано до податкового органу листи щодо помилкового подання уточнюючої звітності за серпень 2008 року.

Оскільки вся вищеперерахована уточнююча звітність була прийнята податковим органом, то посилання позивача на «задвоєння» суми ПДВ в розмірі 3 989,00 грн. є безпідставним.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Матеріалами справи та поясненнями представників сторін підтверджено законність та обґрунтованість висновків податкового органу про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201. ст. 201 ПК України, а тому підстави для скасування податкового повідомлення-рішення № 0003791502 від 24.12.2012 у суду відсутні.

З огляду на викладене, у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НІЯ» слід відмовити повністю.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НІЯ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко