Рішення № 32462966, 20.06.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/3745/13-ц

н/п 2/640/1587/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року Київський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Хлистун Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - Восьма Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та об'єднаним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Харківської міської ради, третя особа - Восьма Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на 56/100 частин житлового будинку, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернулась з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на 56/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, посилаючись на те, що, відповідно до заповіту від 30.07.1992 року позивач є спадкоємцем матері - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2). Заповіт був посвідчений державним нотаріусом Восьмої харківської державної нотаріальної контори Головань В.Я. за № 3-4780 30.07.1992 року. Спадковим майном є 56/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. У встановлений законом строк позивачка не звернулася з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, у зв*язку з тим, що знаходилася за межами України та тому, що в неї немає оригіналу правовстановлюючого документу на будинок. На теперішній час позивачка має намір розпорядитися належним їй майном на свій розсуд, але не має можливості у зв*язку з тим, що вона так і не отримала свідоцтво про право власності в порядку спадщини за заповітом, у зв*язку з чим і звернулася до суду.

Ухвалою суду від 14.05.2013 року позов ОСОБА_1 було об'єднано з позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на 56/100 житлового будинку по АДРЕСА_1, в якому ОСОБА_2 посилається на те, що після смерті чоловіка вона постійно мешкає в зазначеному будинку, сплачує комунальні послуги та оплачує експлуатаційні витрати, тому фактично її чоловік прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5, а вона прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, оскільки вони проживали разом.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 позов ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі, в позові ОСОБА_2 просила відмовити, посилаючись на те, що 56/100 частин будинку по АДРЕСА_1 належали померлій ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, але при житті остання оформила заповіт на доньку - ОСОБА_1, яка є єдиною спадкоємецею першої черги.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_8 та ОСОБА_2 просили відмовити в позові ОСОБА_1, а позов ОСОБА_2 задовольнити, посилаючись на те, що ОСОБА_2 прийняла фактично спадщину після померлого чоловіка, оскільки мешкає там постійно та сплачує експуатаційні витрати.

Представник відповідача - Харківської міської ради в судове засідання не з*явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з*явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, проти позову ОСОБА_1 не заперечує, проти задоволення позову ОСОБА_2 заперечує.

Представник третьої особи - Восьмої Харківської нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_2, представників сторін, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а в позові ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5. (а.с. 23-25 т. 1, а.с. 10 т.2). Після своєї смерті ОСОБА_5 залишила заповіт від 30.07.1992 року, посвідчений державним нотаріусом 8ХДНК Головань В.Я., зареєстровано за № З-4780, відповідно до якого все своє майно заповіла доньці - ОСОБА_1 (а.с. 7 т. 1)

На момент смерті і до цього часу за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на 56/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. (а.с. 7-10, а.с. 41 т. 2).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_5, померлий ОСОБА_9 являється сином ОСОБА_1 та онуком ОСОБА_5, відповідач ОСОБА_3 є сином ОСОБА_9, онуком ОСОБА_1 та правнуком ОСОБА_5

14.03.2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 було зареєстровано шлюб. (а.с. 12). ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 помер. (а.с. 13). На момент смерті ОСОБА_5 ОСОБА_2 та ОСОБА_9 проживали разом без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 63 т.2). На даний час ОСОБА_2 надалі проживає у спірному домоволодінні, зареєструвалась за вказаною вище адресою з 29.04.2009 року та відповідно до наданих квитанцій і копій угод сплачує комунальні послуги. (а.с. 14-20). Викладене підтверджується свідченнями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Але згідно даних 8 ХДНК ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_9 не зверталась, звертався син - ОСОБА_3, але свідоцтво про право на спадщину не отримував. (а.с. 46 т. 2)

Відповідно до довідки 8 ХДНК від 18.05.2013 року за № 2587/01-16 перевіркою Алфавітних книг обліку спадкових справ за період з 2001 по 2013 роки встановлено, що після смерті ОСОБА_5 спадкова справа не заводилась, ніхто із спадкоємців з заявами про прийняття спадщини не звертався, свідоцтва про право на спадщину не видавались. (а.с. 32 т. 1).

Як вказує у позовній заяві представник ОСОБА_1, ОСОБА_1 проживає за кордоном, тому не змогла вчасно звернутися з заявою про прийняття спадщини після своєї матері - ОСОБА_5, окрім того у ОСОБА_1 відсутні оригінали правовстановлюючих документів на 56/100 частин спірного будинку.

Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України ( в редакції 1963 року), спадкоємство здійснюється за законом та заповітом.

Стаття 534 ЦК України ( в редакції 1963 року) встановлює, що кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Оскільки у встановленому законом порядку спадщину після смерті ОСОБА_5 до цього часу ніхто не прийняв, заповіт дійсний та спадкоємиця ОСОБА_1 бажає прийняти спадщину, залишену їй за заповітом, суд вважає за можливе позов ОСОБА_1 задовольнити, визнати за нею право власності на 56/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, що належали на праві власності ОСОБА_5 в порядку спадкування за заповітом.

Посилання ОСОБА_2 в своїй позовній заяві на те, що вона та її чоловік прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5, оскільки проживали разом з спадкодавицею на момент її смерті протягом п'яти років, а також на те, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після свого чоловіка ОСОБА_9, оскільки той прийняв спадщину після бабусі, а вона після нього, як на підстави для визнання права власності за ОСОБА_2, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки право власності до цього часу зареєстровано за померлою ОСОБА_5 та мається заповіт, який відповідно до ст. 1233 ЦК України є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Підстава про визнання права власності на спірне домоволодіння за ОСОБА_2 в порядку набувальної давності, оскільки ОСОБА_2 проживає в спірному будинку більше 12 років, не може бути визнана судом законною, оскільки стаття 344 ЦК України визначає ознаки володіння, які є необхідні для набуття права власності на річ за набувальною давністю. Володіння має бути добросовісним, тобто позивачі не повинні були знати про те, що вони володіють чужою річчю, інакше кажучи, обставини, у зв»язку з якими виникло володіння чужою річчю. Фактичне володіння вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Набувальна давність поширюється на випадки фактичного, без титульного (незаконного) володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу, виключаю застосування набувальної давності.

ОСОБА_2 зареєструвалась у спірному домоволодінні 29.04.2009 року, після смерті свого чоловіка ОСОБА_9 За життя ОСОБА_9 ОСОБА_2 мала право проживати у спірному будинку, але права володіння, розпорядження не мала, оскільки майно не належало ОСОБА_9 на законних підставах. Окрім того, ОСОБА_2 у встановленому законом порядку не звернулась до нотаріальної контори для прийняття спадщини після чоловіка.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що володіння ОСОБА_2 спірною частиною будинку АДРЕСА_1, є добросовісним та правомірним для набуття права власності в порядку набувальної давності та заявленого відповідно до строку, зазначеного у Цивільному кодексі України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213 - 215 ЦПК України, ст.ст. 344, 1223, 1233 ЦК України, 524, 534 Цивільного Кодексу України (в редакції 1963 року), суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - Восьма Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 56/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Харківської міської ради, третя особа - Восьма Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на 56/100 частин житлового будинку відмовити.

Рішення підлягає обов'язковій реєстрації в Реєстраційній службі Харківського міського управління юстиції.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий -