Рішення № 32462050, 09.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р.Справа № 922/2053/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (м. Харків) до Головного управління Держземагентство у Харківської області (м. Харків) , Відділу Держземагентства у Богодухівському районі Харківської області (м. Богодухів) про стягнення 12611,57 грн. за участю представників сторін:

позивача - Живова В.Ю. (довіреність №12 від 08.01.13 р.);

відповідача (ГУ Держземагентство у ХО) - не з"явився;

відповідача (Відділ Держкомзему у Богодухівському районі у ХО) - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача, Головного управління Держземагентство у Харківської області, на свою користь заборгованість у сумі 12611,57 грн., у тому числі суму боргу 11801,08 грн., 3% річних - 135,27 грн. та пеню - 675,22 грн. Також позивач просить судові витрати в розмірі 1720,50 грн. покласти на відповідача - Головне управління Держземагентства у Харківської області. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем, Управлінням Держкомзему у Богодухівському районі Харківської області, взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії №2032/Т12 від 13.02.12 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.05.13 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначити її до розгляду у судовому засіданні на 03.06.13 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.13 р. здійснено заміну відповідача у справі Управління Держкомзему у Богодухівському районі Харківської області його правонаступником Відділом Держземагентства у Богодухівському районі Харківської області та відкладено розгляд справи на 09.07.13 р.

09.07.13 р. на електронну пошту господарського суду Харківської області inbox@hr.arbitr.gov.ua від представників відповідачів надійшло заперечення на позовну заяву, в яких він просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Також представник відповідача просив розглядати справу 09.07.13 р. №922/2053/13 без участі представника Головного управління Держземагентства у Харківської області, Відділу Держземагентства у Богодухівському районі Харківської області, з урахуванням наданих заперечень.

Представник позивача в судовому засіданні 09.07.13 р. підтримує позов у повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання 09.07.13 р. не з'явилися. Про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які долучені судом до матеріалів справи.

Суд, розглянувши клопотання представників відповідачів щодо розгляду справи 09.07.13 р. №922/2053/13 без участі представника Головного управління Держземагентства у Харківської області, Відділу Держземагентства у Богодухівському районі Харківської області, вирішив за можливе задовольнити її.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

13.02.2012 р. між ТОВ „Котельні лікарняного комплексу" (теплопостачальна організація) та Головним управлінням Держкомзему у Харківській області, яке було реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління Держземагенства у Харківській області на підставі постанови КМУ № 974 від 17.08.2011р. (платник) і Управлінням Держкомзему в Богодухівському районі Харківської області (споживач), яке було реорганізоване шляхом приєднання до новоутвореного Відділу Держземагентства у Богодухівському районі Харківської області на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.11 р. №974 "Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів" та повідомленням про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи №07-08/155 від 11.03.13 р., був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії № 2032/Т12.

Згідно з п. 1 договору, за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а платник зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені ці договором.

Згідно п.3.2.5. договору, споживач та платник теплової енергії зобов'язуються виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п.6.1. договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в безготівковій формі, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів, діючих на період постачання теплової енергії, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, при їх відсутності - виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень.

Відповідно до п.6.2. договору, крім оплати теплової енергії за тарифом, платник відшкодовує теплопостачальній організації витрати, пов'язані з неповерненням теплоносія (витоку), виходячи з планової вартості одержаної води від постачальника та її хімочищення, або знесолення, яка приймається собівартість по конкретним джерелам теплової енергії теплопостачальної організації.

Відповідно до п.6.3. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України № 630 від 21.07.2005р. плата за житлово-комунальні послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно п.6.4 договору, остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.6.9. договору, платник з 8 по 10 число місяця, наступного за розрахунковим, отримує від теплопостачальної організації за адресою: м. Богодухів, пров. Лікарняний, 2, тел.(0258)3-31-37, документи за розрахунковий період: акт наданих послуг та акт звіряння розрахунків. По одному примірнику оформлених актів споживач повертає теплопостачальній організації через 10 днів після їх отримання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору поставив відповідачеві (Відділу Держкомзему у Богодухівському районі у ХО) теплову енергію у повному обсязі, що підтверджується актом про подачу теплової енергії до будинку, розташованого за адресою: м. Богодухів, вул. Гагаріна,1, та актами виконаних робіт, які підписані представниками сторін та скріплені печаткою позивача. Всього за період з жовтня 2012 по грудень 2012р. відповідачем було спожито теплову енергію на загальну суму 11801,08 грн.

Судом встановлено, що відповідач (ГУ Держземагентство у ХО) не виконав належним чином взяті на себе за договором купівлі-продажу теплової енергії №2032/Т12 від 13.02.12 р. зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з жовтня 2012 по грудень 2012р. утворилась заборгованість в сумі 11801,08 грн.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатації енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч.7 ст.276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України, при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає:

1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;

2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями;

3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

В органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідачі не надали суду жодного документу, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, хоча мали можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за отримання теплової енергії в сумі 11801,08 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Щодо заперечень відповідача стосовно закінчення строку дії договору купівлі-продажу теплової енергії №2032/Т12 від 13.02.12 р. та з тим, що сума договору не була збільшена, шляхом укладення додаткової угоди, а в зв"язку з цим відповідач (ГУ Держземагентство у ХО), як платник по договору, не має законних підстав для здійснення оплати оспорюваної суми та включення цієї суми до кошторису відповідача1, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п.10.1 договору, цей договір набуває чинності відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України з 01 січня 2012 року та діє до 31 грудня 2012 року.

Згідно п.10.2 договору, договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений, якщо сторони виконали свої зобов"язання; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення господарським судом; ліквідації однієї із сторін.

Відповідно до п. 10.3 договору, припинення дії договору не звільняє споживача від обов"язку повної оплати на умовах договору за фактично спожиту теплову енергію.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять докази припинення дії договору відповідно до п.10.2 договору, натомість встановлено факт наявності заборгованості у відповідача (ГУ Держземагентство у ХО) перед позивачем за отриману Відділом Держземагентства у Богодухівському районі Харківської області та спожиту теплову енергію.

Таким чином, позивач має всі законні підстави для отримання суми заборгованості за надання теплової енергії в сумі 11801,08 грн.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 7.2.3 договору платнику за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплов; енергію нараховується пеня на користь енергопостачальної організації в розмірі подвійної обліково ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення за період з дня наступу строю оплати до дня фактичної оплати.

Позивачем зроблений розрахунок пені за період в розмірі 675,22 грн., оскільки надані розрахунки не відповідають вимогам чинного законодавства, тому нарахована сума пені підлягає стягненню з відповідача частково в розмірі 675,11 грн. В іншій частині стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 135,27 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193, 275, 276 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Держземагентство у Харківської області (61003, м. Харків, вул.Короленка,16; р/р 35216001005237 в ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 38385479) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (61018, м.Харків, вул.Балакірєва,3, в тому числі р/р 26009300837 в АТ Банк "Меркурій", МФО 351663, код ЄДРПОУ 31555944) суму боргу в розмірі 11801,08 грн., 3% річних в розмірі 135,27 грн., пеню в розмірі 675,11 грн. та судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача пені в розмірі 0,11 грн. в позові відмовити.

Повне рішення складено 15.07.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.