Постанова № 32461942, 10.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2013 р. Справа № 5008/493/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Галушко Н.А., Юрченко Я.О.

при секретарі судового засідання Бохонок В.З.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підприємства об'єднання громадян Експлуатаційно-виробничого підприємства «Учбово-спортивної бази «Закарпаття» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України на рішення господарського суду Закарпатської області від 04 січня 2013 року у справі №5008/493/2012 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до підприємства об'єднання громадян Експлуатаційно-виробничого підприємства Учбово-спортивної база «Закарпаття» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України про стягнення 159745,96 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Закарпатської області (суддя Йосипчук О.С.) рішенням від 04 січня 2013 року по справі №5008/493/2012 позовні вимоги задовольнив повністю: стягнув з відповідача на користь позивача 159745,96 грн. заборгованості, з яких 157493,68 грн. основного боргу та 2252,28 грн. штрафних санкцій, а також 3194,92 грн. судового збору.

Відповідач оскаржив назване рішення до Львівського апеляційного господарського суду, просить його скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач стверджує, що з 04 квітня 2012 року ОСОБА_3 був відсторонений від виконання обов'язків генерального директора й призначено тимчасово виконуючого обов'язки, 28 квітня 2012 року постановою президії ВФСТ «Колос» розірвано контракт з ОСОБА_3, а 14 травня 2012 року ОСОБА_3 звільнений з посади генерального директора. Крім того, з 26 квітня до 06 червня 2012 року ОСОБА_3 перебував на амбулаторному лікуванні. Таким чином, з 03 травня 2013 року ОСОБА_3 не мав повноважень підписувати акти прийому виконаних робіт. У силу положень ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Про розгляд апеляційної скарги сторонам повідомлено належним чином.

У судовому засіданні 03 квітня 2013 року оголошено перерву на 24 квітня 2013 року для надання скаржником відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджують доводи скаржника про звільнення ОСОБА_3 з посади керівника, оскільки Львівський апеляційний суд не має доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Надалі суд неодноразово відкладав розгляд справи у зв'язку із зміною складу суду та для виконання приписів ст. 101 ГПК України й необхідністю перевірки викладених в апеляційній скарзі обставин.

Відповідач надіслав суду виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видану 11 червня 2012 року.

Представник позивача надіслав пояснення, просить апеляційну скаргу відхилити, оскільки факт виконання будівельних робіт зафіксований усіма необхідними документами, про кадрові зміни позивачу не було відомо, та й усі розпорядчі документи щодо керівника відповідача на час підписання актів і довідок були зупинені судом. Просить справу розглядати за відсутності представника. 09 липня 2013 року представник позивача надіслав клопотання розглянути справу 10 липня 2013 року, оскільки відповідач розпочав ліквідаційну процедуру, до якого додав витяг з офіційного сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців без підпису й дати отримання цього витягу.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу та матеріали справи №5008/493/2012 і вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з нижченаведених підстав.

Згідно з матеріалами справи у червні 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом до підприємства об'єднання громадян Експлуатаційно-виробничого підприємства Учбово-спортивної база «Закарпаття» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 39113,68 грн. вартості виконаних будівельних робіт за договором № 3 від 20 березня 2012 року, неустойку і штрафні санкції у сумі 559,26 грн. та 118380,00 грн. вартості виконаних будівельних робіт за договором № 4 від 20 березня 2012 року, неустойку і штрафні санкції в сумі 1693,02 грн.

Постановляючи рішення суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст. 526, 530, 549, 611, 625, 886 ЦК України, ст.ст. 230, 231, 232, 322 ГК України і на підставі наявних у справі доказів дійшов висновку, що факт виконання робіт позивачем та прийняття їх відповідачем підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт за травень 2012р. та довідками про вартість виконаних будівельних та підрядних робіт, тому підставною є вимога позивача про стягнення з відповідача 157 493,68 заборгованості (39113,68 грн. вартості виконаних будівельних робіт за договором № 3 від 20 березня 2012 року та 118380,00 грн. вартості виконаних будівельних робіт за договором № 4 від 20 березня 2012 року). Також суд констатував, що відповідач порушив визначені п. 9.7. кожного з договорів підряду терміни оплати вартості виконаних робіт, які минули 14 травня 2012 року, і зважаючи на доведений факт невиконання відповідачем обов'язків за вищевказаними договорами підряду, суд дійшов висновку, що правомірною є похідна вимога позивача щодо стягнення штрафних санкцій за період з 15 травня 2012 року до 11 червня 2012 року: в сумі 559,26 грн. за договором підряду № 3 та в сумі 1693,02 грн. за договором підряду № 4. При цьому суд першої інстанції відхилив заперечення відповідача та вказав, що такі спростовуються матеріалами справи, зокрема висновком №3144/3160 судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи матеріалів документів за матеріалами господарської справи №5008/493/2012.

Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду Закарпатської області про стягнення з відповідача на користь позивача 39113,68 грн. вартості виконаних будівельних робіт за договором підряду №3 та 118380,00 грн. вартості виконаних будівельних робіт за договором підряду №4. Разом з тим, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що законні підстави для стягнення неустойки і штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов'язань у сумі 559,26 грн. і 1693,02 грн. відсутні.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу і має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як установлено ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається, зокрема, на проведення капітального ремонту чи реконструкції будівель. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з матеріалами справи 20 березня 2013 року сторони уклали договір підряду №3 на виконання робіт на об'єкті "Влаштування навісу до головного корпусу ПОГ ЕВП УСБ "Закарпаття" в м. Берегово по вул. Корятовича 1" та договір підряду №4 на виконання робіт на об'єкті "Ремонт дворового фасаду головного корпусу ПОГ ЕВП УСБ "Закарпаття" в м. Берегово по вул. Корятовича 1".

За умовами названих договорів позивач (підрядник) зобов'язався до 30 квітня 2012 року виконати роботи по об'єктах: влаштування навісу до головного корпусу ПОГ ЕВП УСБ "Закарпаття" в м. Берегово по вул. Корятовича, 1 (п.1.1. договору підряду №3) та ремонт дворового фасаду головного корпусу ПОГ ЕВП УСБ "Закарпаття" в м. Берегово по вул. Корятовича 1 (п.1.1. договору підряду №4), а відповідач (замовник) зобов'язався забезпечити фінансування і оплатити вартість виконаних робіт. Вартість робіт за договором підряду №3 становить 83 912 грн. (п.2.1.), за договором підряду №4 - 158 559 грн. (п.2.1. кожного з договорів підряду).

Порядок фінансування та розрахунків за виконані роботи визначено статтею 9 кожного з договорів підряду № 3 і № 4. Зокрема, замовник зобов'язався розрахуватись за виконані роботи за проміжними платежами впродовж 5 днів, за кінцевими платежами - впродовж 10 днів з дня підписання відповідних актів (п.9.7. договорів). Як визначено п.9.4. кожного з договорів підряду, підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами Акти прийняття виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3).

Факт виконання робіт позивачем та прийняття їх відповідачем підтверджується підписаними сторонами 03 травня 2013 року актами приймання виконаних підрядних робіт за травень 2012 року форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-2в. А саме, за договором підряду № 3 виконано і прийнято будівельні роботи на суму 39113,68 грн., за договором підряду № 4 виконано і прийнято будівельні роботи на суму 118380,00 грн. Означені акти і довідки зі сторони замовника (відповідач) підписав директор ОСОБА_3

Відтак упродовж 10 днів з дня підписання акту, тобто до 14 травня 2012 року, відповідач зобов'язаний був оплатити позивачу 157493,68 грн. вартості виконаних будівельних робіт (39113,68 грн. + 118380,00 грн. = 157493,68 грн.), проте не оплатив.

Серед основних засад судочинства, визначених ст. 129 Конституції України, є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За змістом ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Кожна сторона повинна належними і допустимими доказами довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У матеріалах справи відсутні докази проміжної, попередньої або повної оплати за означеними договорами підряду. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані будівельні роботи за договором підряду № 3 становить 39113,68 грн., за договором підряду № 4 - 118 380 грн.

Доводи відповідача про відсутність у ОСОБА_3 повноважень керівника на дату підписання означених актів теж не підтверджено належними і допустимими доказами, якими є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За змістом ст.ст. 17, 18 закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про органи управління юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори; дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи; дати та номери записів про внесення змін до нього. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

У матеріалах справи відсутні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача станом на 03 травня 2013 року (дату підписання актів виконаних робіт і довідок) про внесення змін щодо осіб, які мають право вчиняти дії від імені відповідача без довіреності, з яких би суд міг дійти висновку про відсутність повноважень генерального директора ОСОБА_3 та про обізнаність з цим фактом позивача.

Слід зазначити, що відповідач не заперечує і не спростовує факту виконаних позивачем підрядних робіт: влаштування навісу до головного корпусу ПОГ ЕВП УСБ "Закарпаття" в м. Берегово по вул. Корятовича 1 за договором підряду № 3 та ремонт дворового фасаду головного корпусу ПОГ ЕВП УСБ "Закарпаття" в м. Берегово по вул. Корятовича 1 за договором підряду № 4. Крім того, вартість виконаних підрядних робіт не перевищує передбаченого кошторису витрат на ці роботи, навпаки, є нижчою.

З урахуванням наведеного вище, сам по собі факт перебування ОСОБА_3 на амбулаторному лікуванні в період з 26 квітня до 06 травня 2012 року теж не спростовує факту виконання робіт позивачем, їх вартості та прийняття виконаних робіт відповідачем. Адже, зобов'язання оплатити позивачу вартість виконаних підрядних робіт виникли у відповідача перш за все з факту виконання цих робіт позивачем і прийняття їх відповідачем.

Відтак суд першої інстанції законно і справедливо стягнув з відповідача на користь позивача 39113,68 грн. заборгованості за договором підряду № 3 та 118380,00 грн. заборгованості за договором підряду № 4.

Щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання договірних зобов'язань.

Суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача штрафні санкції: 559,26 грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором підряду № 3 та 1693,02 грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором підряду № 4.

Правовою підставою стягнення штрафних санкцій суд зазначив ст.ст. 549, 611, 625, 886 ЦК України, ст.ст. 230, 231, 232, 322 ГК України.

Як установлено ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Із змісту ст.ст. 546, 547, 548 Цивільного кодексу України випливає, що неустойка є одним із видів забезпечення виконання основного зобов'язання, що повинно бути встановлено договором або законом. У разі вчинення правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання із недодержанням письмової форми, такий правочин є нікчемним.

Як визначено ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Відповідно до вимог частин 1, 4, 6 ст. 231 ГК України щодо окремих видів зобов'язань розмір штрафних санкцій може бути визначений законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 886 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом. А згідно із ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції.

З вищевикладеного слідує, що штрафні санкції, як відповідальність винної сторони за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво, повинні бути передбачені договором і застосовуватись у розмірі, передбаченому договором. Адже до даного виду правовідносин закон не встановлює розміру штрафних санкцій, як відповідальності за невиконання договору підряду на виконання будівельних робіт.

Укладені сторонами 20 березня 2013 року договір підряду № 3 на виконання робіт на об'єкті "Влаштування навісу до головного корпусу ПОГ ЕВП УСБ "Закарпаття" в м. Берегово по вул. Корятовича 1" та договір підряду № 4 на виконання робіт на об'єкті "Ремонт дворового фасаду головного корпусу ПОГ ЕВП УСБ "Закарпаття" в м. Берегово по вул. Корятовича 1" такої відповідальності, як штрафні санкції та їх розмір теж не передбачають.

Відтак відсутні законні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 2252,28 грн. штрафних санкцій (559,26 грн. за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором підряду №3 та 1693,02грн. неналежне виконання грошових зобов'язань за договором підряду № 4).

Слід зазначити й те, що ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, означена норма закону не може слугувати правовою підставою стягнення штрафних санкцій, про які вказано в оскарженому рішенні суду. Більш того, позивач не звертався з такою позовною вимогою, як стягнення інфляційних та трьох процентів річних від простроченої суми.

Виходячи з вищевикладених фактичних обставин справи та приписів закону Львівський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 04 січня 2013 року у справі №5008/493/2012 у частині стягнення з відповідача на користь позивача 2252,28 грн. штрафних санкцій слід скасувати, судові витрати покласти на відповідача пропорційно до суми задоволених позовних вимог. У решті рішення господарського суду Закарпатської області від 04 січня 2013 року у справі №5008/493/2012 залишити без змін. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги розподілити між сторонами пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу підприємства об'єднання громадян Експлуатаційно-виробничого підприємства «Учбово-спортивна база «Закарпаття» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України задовольнити частково.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 04 січня 2013 року у справі №5008/493/2012 у частині стягнення з відповідача на користь позивача 2252,28 грн. штрафних санкцій та судового збору скасувати і постановити в цій частині нове рішення:

У позові в частині стягнення 559,26 грн. неустойки та штрафних санкцій за договором №3 від 20 березня 2012 року, та 1693,02 грн. неустойки та штрафних санкцій за договором №4 від 20 березня 2012 року відмовити.

Стягнути з підприємства об'єднання громадян Експлуатаційно-виробничого підприємства «Учбово-спортивна база «Закарпаття» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України (м. Берегово, вул. Корятовича, 1, ідентифікаційний код 02647591) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 3140,87 грн. судового збору.

У рештій частині рішення господарського суду Закарпатської області від 04 січня 2013 року у справі №5008/493/2012 залишити без змін.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь підприємства об'єднання громадян Експлуатаційно-виробничого підприємства «Учбово-спортивна база «Закарпаття» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України (м. Берегово, вул. Корятовича, 1, ідентифікаційний код 02647591) 22,52 грн. судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Галушко Н.А.

суддя Юрченко Я.О.