Рішення № 32461817, 16.07.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВв, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 липня 2013 року Справа № 913/1715/13

Провадження №1пд/913/1715/13

За позовом Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі позивачів:

Виконавчого комітету Луганської міської ради та

Луганської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ЛІА" ЛТД, смт. Станиця Луганської області

про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди)

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання Вороніна О.С.

У засіданні брали участь представники:

від позивачів - Кім Д.І., за дов. від 11.11.2011 № 01/03-30/7227/0/2-11, № 01/03-30/7222/0/2-11;

від відповідача - Бойко В.І., за дов. від 16.06.2011 б/н;

Кучерова О.О., за дов. від 07.04.2012 № 26;

прокурор Трофименко П.В.

Суть пору: про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 26.01.1998 № 2320 (державна реєстрація від 26.01.1998 № 2320) до пунктів 2.1, 2.2, 3.2.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, який здано в судовому засіданні, проти позову заперечує з посиланням на відсутність предмету спору.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін та прокурора, суд дійшов до наступного.

Так, ст. 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

За змістом ст. 2 ГПК України (у редакції Закону від 18.09.12), яка регулює порушення справ у господарському суді, такі справи порушуються за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Підставою звернення прокурора з даною позовною заявою до суду в інтересах держави є порушення відповідачем інтересів Луганської міської ради, як власника землі, у сфері орендних правовідносин.

Щодо обставин спору, то судом встановлено, що 19.12.1997 Луганською міською радою було прийняте рішення № 123/5 "Про надання у тимчасове користування на умовах оренди строком на 49 років земельної ділянки по вул. Дзержинського товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІА" під проектування та будівництво міні-кафе".

На підставі вказаного рішення 26.01.1998 між виконавчим комітетом Луганської міської ради (1-им позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "ЛІА" було укладено договір № 2320 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), зареєстрований у встановленому законом порядку 26.01.1998 за № 2320, за умовами якого відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку під проектування та будівництво міні-кафе площею 0,02 га за адресою: м. Луганськ, вул. Дзержинського.

За змістом п. 1.2 договору земельна ділянка надається орендарю терміном до 19.12.2046.

Пунктом 2.1 укладеного договору встановлено, що плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати в розмірі земельного податку щомісячно рівними частками.

На виконання положень цивільного законодавства, яке регулює порядок внесення змін до договору, прокурор та позивачі просять суд внести зміни до пунктів 2.1, 2.2, 3.2 договору, які регулюють розмір річної орендної плати, строки її сплати та відповідальність за прострочення останньої, а саме:

- викласти п. п. 2.1 п. 2 розділу "2. Плата за землю" договору у новій редакції: "Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3";

- доповнити розділ "2.Плата за землю" договору новим п. 2.2 наступного змісту: "2.2. Річна орендна плата за землю сплачується орендарем в грошовій безготівковій формі щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця на розрахунковий рахунок, реквізити якого Орендар уточнює в Орендодавця або уповноваженому ним органі";

- викласти абзац 11 п. п. "б" п. 3.2 розділу "3. Права та обов'язки сторін" договору в новій редакції: "Своєчасно вносити обумовлену договором орендну плату за землю. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди), з орендаря справляється пеня у розмірі пені, передбаченому діючим законодавством за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочення".

Підставою для внесення змін до договору позивачі також зазначають рішення Луганської міської ради від 27.11.2012 № 30/147 "Про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 26.01.1998, реєстрація від 26.01.1998 № 2320, який укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "ЛІА" ЛТД".

За змістом п. 1 даного акту органу місцевого самоврядування вирішено внести зміни до укладеного між 1-им позивачем та відповідачем договору, щодо яких заявлено позов.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на відсутність предмету спору через тривалу процедуру оформлення змін до договору, обумовлену у т.ч. зміною законодавства, а тому відсутність вини у тому, що відповідна додаткова угода не підписана у досудовому порядку.

Оцінивши обставини справи, суд вважає позовні вимоги прокурора обґрунтованими, а позов таким, що підлягає повному задоволенню, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.16 Закону України "Про оренду землі" та ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Матеріалами справи підтверджено факт належного укладання між 1-им позивачем та відповідачем договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 26.01.1998 № 2320 (державна реєстрація від 26.01.1998 № 2320).

Факт звернення з позовом прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради обумовлений тим, що згідно з п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради.

З матеріалів справи вбачається, що роботу у частині внесення змін до договору оренди земельної ділянки орендодавцем було розпочато у тому числі у зв'язку з набранням чинності з 01.01.2011 Податковим кодексом України, яким, зокрема, врегульовано обчислення орендної плати за землю, а саме:

- розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст. 288).

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору /ст. 652 ЦК України/.

Як передбачено ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни /тарифи, ставки, тощо/, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Тому суд дійшов висновку, що прокурором доведено обґрунтованість та під ставність внесення змін до п. 2.1, п. 2.2 договору оренди землі.

Щодо редакції п. 3.2 розділу 3 "Права та обов'язки сторін" договору про відповідальність орендаря у вигляді пені у розмірі, передбаченому діючим законодавством, за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу, то таке визначення обґрунтоване тим, що за нормами п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується на суму податкового боргу, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Також звертається увага сторін на необхідність застосування при розгляді даної справи господарським судом на підставі ст. 11128 ГПК України рішення Верховного Суду України у подібних правовідносинах по справі № 41/81пд від 04.07.2011, у якій наголошується, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

У відповідності до ст. 653 ЦК України у разі зміни договору у судовому порядку, зобов'язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Заперечення відповідача про відсутність предмету спору судом відхиляються, оскільки для такого висновку по даній справі має бути укладена відповідна додаткова угода, яка відповідачем не надана.

Так, у п. 4.4 постанови пленуму ВГС України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

За вказаних обставин позов підлягає повному задоволенню з віднесенням судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1720 грн. 50 коп. на відповідача, які стягуються на користь держави, оскільки позов подано прокурором, який звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 11128 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 26.01.1998 № 2320 (державна реєстрація від 26.01.1998 № 2320), укладеного між виконавчим комітетом Луганської міської ради, ідент. код 04052040 та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "ЛІА" ЛТД, Луганська область, смт. Станиця, вул. Леніна, буд. 53, ідент. код 20163224, виклавши п. п. 2.1 п. 2 розділу "2.Плата за землю" договору у новій редакції:

- "2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3";

- доповнити розділ "2. Плата за землю" договору новим п.2.2 наступного змісту: "2.2. Річна орендна плата за землю сплачується орендарем в грошовій безготівковій формі щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця на розрахунковий рахунок, реквізити якого Орендар уточнює в Орендодавця або уповноваженому ним органі";

- викласти абзац 11 п. п. "б" п. 3.2 розділу "3. Права та обов'язки сторін" договору в новій редакції: "Своєчасно вносити обумовлену договором орендну плату за землю. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди), з орендаря справляється пеня у розмірі пені, передбаченому діючим законодавством за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочення".

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ЛІА" ЛТД, Луганська область, смт. Станиця, вул. Леніна, буд. 53, ідент. код 20163224 в доход державного бюджету України на рахунок 31214206783006, отримувач УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, МФО 804013, банк отримувач ГУДКСУ у Луганській області, по коду класифікації доходів (ККД) 22030001, символ 206, назва Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) судовий збір у сумі 1720 грн. 50 коп., видати на виконання наказ ДПІ у Станично-Луганському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 18.07.2013.

Суддя Н.М.Зюбанова

Помічник судді Г.А.Кравцова

18.07.2013