Постанова № 32460389, 08.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 липня 2013 року 15 год. 00 хв. № 826/8048/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Артеменко Я.С., за участю представників: позивача - Сабодаша Р.Б. (довіреність від 31.10.2011р. б/н), відповідача - Пасулька О.М. (довіреність від 04.07.2013р. № 7), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельного-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправною дію по складанню листа від 29 квітня 2013 року № 7081/10/15-416 та незаконною вимогу щодо зобов'язання подати уточнюючу декларацію по орендній платі за землю на 2013 рік, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельного-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація» (далі - позивач, ПрАТ «Україна-Реставрація») з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі -відповідач, ДПІ) про визнання протиправною дію по складанню листа від 29 квітня 2013 року № 7081/10/15-416 та незаконною вимогу щодо зобов'язання подати уточнюючу декларацію по орендній платі за землю на 2013 рік.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до нотаріально посвідченого договору оренди земельної ділянки від 02.08.2005р., реєстровий № 551, укладеного між ним та Київською міською радою, щодо строкового платного використання земельної ділянки, він являється платником орендної плати, розмір якої визначений цим Договором (а саме - у розмірі 2 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, п. 4 Договору). При цьому в травні 2013 року до ПрАТ «Україна-Реставрація» надійшов лист ДПІ від 29.04.2013р. № 7081/10/15-416 з вимогою подати уточнюючу декларацію по орендній платі за землю на 2013 рік, розрахувавши суму орендної плати на рівні 3 відсотків. На думку позивача, такі дії ДПІ по складанню листа від 29.04.2013р. № 7081/10/15-416 та вимога, що в ньому міститься, є незаконними, нормативно необґрунтованими та такими, що виходять за межі компетенції податкового органу, а тому підлягають визнанню протиправними в судовому порядку.

Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення від 20.06.2013р. б/н. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що п. 4 Рішення Київради від 28.02.2013р. № 89/9146, яким були внесені зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині розміру річної орендної плати (а саме: збільшено розмір орендної плати до 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок), надана вказівка органам державної податкової служби контролювати дотримання орендарями земельних ділянок, що перелічені в Додатку до цього Рішення, вимог зазначеного Рішення при подачі ними податкових декларацій і обчисленні суми орендної плати, а при адмініструванні орендної плати за ці земельні ділянки - застосовувати розмір орендної плати, на рівні 3 відсотків, з моменту офіційного оприлюднення рішення Київради. Таким чином, надсилаючи на адресу ПрАТ «Україна-Реставрація» спірний лист від 29.04.2013р. № 7081/10/15-416 ДПІ діяла у відповідності до норм чинного законодавства (ст. 144 Конституції України)

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що 02 серпня 2005 року між Акціонерним товариством закритого типу «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація» (в подальшому зареєстрованому за формою права власності як ПрАТ)(Орендарем) та Київською міською радою (Орендодавцем) був укладений нотаріально посвідчений договір оренди землі терміном на 15 років (реєстраційний запис за № 551; зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09 серпня 2005 року за № 63-6-00278 в Книзі записів державної реєстрації договорів). Відповідно до цього Договору позивачу передавалась у строкове платне користування земельна ділянка загальною площею 15692 м2, що розташована за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Автопаркова, 11, - для експлуатації та обслуговування виробничої бази.

Відповідно до п 2.2 цього Договору грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації № Ю-32738/2005 (вих. № 263 від 24.03.2005р.), виданої Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради, становить 2 648 481, 00 грн.

Визначена цим Договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який Орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 2 відсотків від її нормативної грошової оцінки. Розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього Договору (п. 4.1 - 4.3 цього Договору).

При цьому п. 4.5 зазначеного договору визначено, що орендна плата вноситься Орендарем за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно рівними частинами протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на певний розрахунковий рахунок. Питання сплати податку на додану вартість та інших податковий платежів, що пов'язані, вирішуються Орендарем в установленому законодавством України порядку.

Пунктом 4 Договору також передбачено, що контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює районний податковий орган за місцем розташування земельної ділянки.

05 лютого 2013 року ПрАТ «Україна-Реставрація» (ідентифікаційний код 21616277) надіслало ДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік (далі - Податкова декларація), в електронному вигляді, про що отримано підтвердження у вигляді квитанцій № 1 і № 2, з відомостями про доставку податкової звітності до центрального та відповідного районного податкового органу цього ж дня. В своїй Податковій декларації позивач задекларував суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, що підлягає сплаті, у розмірі 131 487, 58 грн. за рік (в т.ч. 10 957, 30 грн. - щомісячно).

20 травня 2013 року (вх. № 26 від 20.05.2013р.) ПрАТ «Україна-Реставрація» отримала лист ДПІ від 29.04.2013р. № 7081/10/15-416 «Про орендну плату за землю» наступного змісту: «…з метою приведення у відповідність до законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі», статей 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України, Київською міською радою 28.02.2013р. прийнято рішення № 89/9146, яким внесене зміни до 1341 договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком, встановивши річну орендну плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Пунктом 4 прийнятого рішення Київради передбачено органам державної податкової служби контролювати дотримання орендарями земельних ділянок, зазначених у додатку до цього рішення, вимог цього рішення при подачі суб'єктами господарювання податкових декларацій і обчислення ними суми орендної плати, а при адмініструванні орендної плати за ці земельної ділянки застосовувати розмір орендної плати, на рівні трьох відсотків, з моменту офіційного оприлюднення рішення Київради.

Вищезгадане рішення Київради офіційно оприлюднено 02.04.2013р. у газеті Київської міської ради «Хрещатик» та офіційному веб-сайті Київської міської ради (www.kmr.gov.ua).

Враховуючи вищезазначене та наявність договору (договорів) оренди по АТ ЗТ «СНРПБВАТ Україна-РЕСТАВРАЦІЯ» в додатку до рішення № 89/9146 від 28.02.2013р. Вам необхідно не пізніше 20.05.2013р. подати до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва уточнюючу декларацію по орендній платі за землю на 2013 рік розрахувавши суму орендної плати на рівні трьох відсотків.».

Протягом всього часу з моменту укладення згаданого Договору оренди земельної ділянки, позивачем сплачувались до державного бюджету суми орендної плати за вказану земельну ділянку у розмірах, передбачених цим Договорами.

При вирішення спору суд виходить з наступного.

В силу норми ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із нормою частини 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 цього Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У розумінні норм абз. 1 п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу).

Зокрема, п. 48.1 і 48.3 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Пунктами 49.3 і 49.4 зазначеного Кодексу встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

При цьому платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Порядок подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису встановлюється Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 «Про подання електронної податкової звітності»

Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 зазначеного Кодексу).

Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому статями 20 і 21 ПК України визначені права і обов'язки посадових осіб податкового органу. Так, зокрема, відповідно до пп. 21.1.1 - 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 цього Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Вичерпний перелік прав посадової особи податкового органу при виконанні нею покладених на неї завдань і функцій міститься у ст. 20 ПК України.

За результатами аналізу тексту цієї статті ПК України судом не виявлено законодавчо встановлених повноважень у податкового органу на складання та направлення на адресу платника податків письмових листів з вимогами подати нову податкову звітність за звітний (податковий) період з певного податку замість попередньо поданої та прийнятої звітності з цього ж податку або уточнюючий розрахунок до раніше поданої та прийнятої декларації з іншими конкретними показниками.

Натомість органи державної податкової служби мають право: запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків)(пп. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 цього кодексу); проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом (пп. 20.1.4 п. 20.1. ст. 21 цього Кодексу); визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (пп. 20.1.27 п. 20.1 ст. 20 цього Кодексу).

Крім того, у п. 61.1 ст. 61 ПК України наявне визначення «податковий контролю» - системи заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 61.2 ст. 61 ПК України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

А саме податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п. 62.1 ст. 62 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що складання та направлення листа від 29 квітня 2013 року № 7081/10/15-416 виходить за межі наданих відповідачу повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПрАТ «Україна-Реставрація» щодо неправомірності дій відповідача щодо складання та направлення листа від 29 квітня 2013 року № 7081/10/15-416 та вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 11 та п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнати їх протиправними.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені ним судові витрати в розмірі 34, 41 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельного-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, щодо складання та направлення листа від 29 квітня 2013 року № 7081/10/15-416.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, пров. Ярославський, 7/9, ідентифікаційний код 21616277) 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова