Рішення № 32459846, 15.07.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №288/208/13-ц Головуючий у 1-й інст. Зленко А.В.

Категорія 27 Доповідач Микитюк О. Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 3013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Микитюк О.Ю.

суддів Товянської О.В., Гансецької І.А.

при секретарі Дехтієвській Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та визначення початкової ціни реалізації земельної ділянки

за апеляційною скаргою „Райффайзен Банк Аваль"

на заочне рішення Попільнянського районного суду від 23 квітня 2013 року,

встановила:

11 лютого 2013 року ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду із позовною заявою, в якій просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 20.07.2007 року в розмірі 53530,48 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки - належну боржнику ОСОБА_2 земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 шляхом продажу на прилюдних торгах. Також позивач просив визначити початкову ціну реалізації земельної ділянки. В обґрунтування позову зазначив, що відповідач неналежним чином виконує боргові зобов'язання.

Заочним рішенням Попільнянського районного суду від 23 квітня 2013 року у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ „Райффайзен Банк Аваль"просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений договір кредиту №014/0983/85/58175, згідно якого банк надав відповідачці кредитні кошти у розмірі 12586,00 доларів США зі сплатою 14,25% на рік за користування кредитом з кінцевим терміном повернення до 20.07.2027 року.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитом сторони уклали договір іпотеки: відповідачка передала в іпотеку банку належну їй на праві власності земельну ділянку для обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд площею 0,1680 га за адресою АДРЕСА_1 заставною вартістю 78800грн.

Отримавши кредитні кошти, відповідачка умови договору кредиту не виконувала, на 15.08.2012р. заборгованість складає 53530,48 доларів США (еквівалент по курсу НБУ 4278695,10грн.).

Відповідно до ст.ст.1049,1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч.1 ст.33, ст.39 Закону України "Про іпотеку").

31 січня 2013 року банк на виконання положень ст.35 Закону України „Про іпотеку" направив відповідачу письмову вимогу про дострокове повернення кредиту та повідомив, що у разі її невиконання банк задовольнить свої вимоги за рахунок заставленого майна. Таку вимогу вона отримала особисто 08 лютого 2013року. Із позовом до суду банк звернувся 11 лютого 2013 року. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що банком не дотриманий тридцятиденний строк, визначений ст.35 Закону України „Про іпотеку".

Проте, як роз'яснено у п.37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

За таких обставин рішення в частині відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки належить скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Рішення суду щодо відмови у визначенні судом початкової ціни реалізації земельної слід залишити без змін, оскільки це питання не відноситься до компетенції суду.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309,314, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ПАТ«Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково.

Заочне рішення Попільнянського райсуду Житомирської області від 23 квітня 2013 року в частині відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. В рахунок погашення заборгованості у розмірі 53530,48 доларів США за кредитним договором №014/0983/85/58175 від 20.07.2007р., укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_2, звернути стягнення на предмет іпотеки - належну ОСОБА_2 на праві власності земельну ділянку для обслуговування жилого будинку площею 0,1680 га за адресою АДРЕСА_1. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір в розмірі 3441грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: Судді: