Постанова № 32457444, 04.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 р. Справа №805/8244/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13-55 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спасової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Артемвугілля" до управління Пенсійного фонду України в місті Горлівки Донецької області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 30.11.2012 року № 4791/32270533,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Артемвугілля" (надалі позивач, ДП "Артемвугілля") звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Горлівки Донецької області (надалі відповідач, УПФУ) про скасування рішень від 30.12.2012 року про застосування фінансових санкцій. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що оспорювані рішення, якими до ДП "Артемвугілля" були застосовано штраф та нарахована пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є неправомірним, оскільки при їх прийнятті не проводилось погодження з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, що є порушенням порядку прийняття відповідних рішень; рішення були прийняті з порушенням строків, визначених нормами законодавства; за певний період було прийнято декілька рішень. Зазначив, що при прийняті оскаржуваних рішень УПФУ місті Горлівки Донецької області діяло з порушенням норм закону та не в межах повноважень наданих йому чинним законодавством України та дані факти не були прийняті при розгляді скарги головним управлінням Пенсійного фонду України. На підставі вищевикладеного просив визнати неправомірним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 30.12.2012 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2012 року по адміністративній справі №805/5374/13-а позовні вимоги ДП "Артемвугілля" були роз'єднані в самостійні провадження, в зв'язку з чим предметом розгляду даної адміністративної справи є вимога позивача про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 30.11.2012 року № 4791/32270533.

У судовому засіданні 26.06.2013 року представник позивача позов підтримав, пояснив, що дійсно позивач має перед УПФУ заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, допускає затримку при його перерахуванні, здійснює оплату не у повному обсязі. Незважаючи на це, оскільки в платіжних дорученнях ДП "Артемвугілля" зазначає період, за який перераховуються суми, орган ПФУ має зараховувати отримані гроші саме за призначенням платежу, вказаному у дорученні. Проте УПФУ безпідставно перенаправляє отримані суми на погашення існуючої заборгованості, в зв'язку з чим поточні платежі залишаються несплаченими та до моменту їх погашення нараховується пеня та застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну сплату (перерахування) єдиного соціального внеску. Посилаючись на зазначені обставини перерахування єдиного соціального внеску представник позивача наполягав на незаконності рішення УПФУ про застосування штрафних санкцій від 30.11.2012 року № 4791/32270533.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.06.2013 року, представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, викладених в письмових запереченнях. (а.с.37-39) Наполягала на правомірності оспорюваного рішення, посилаючись на положення ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску», відповідно до якої за наявності у страхувальника заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску, сплачені ним суми зараховуються на погашення недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Вказувала, що діючим законодавством передбачена відповідальність за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску. Оскільки позивач здійснював перерахування належних до сплати сум несвоєчасно та не у повному обсязі, за ним рахувалась заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску, на яку у відповідності до вимог ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску» нараховувалася пеня та до платника застосовувалися штрафні санкції, у тому й числі і оспорюваним рішенням. Щодо доводів позивача про необхідність узгодження рішення про застосування штрафних санкцій з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики вказувала про помилковість позиції ДП «Артемвугілля», оскільки у відповідності до змісту Закону України «Про збір та облік єдиного внеску» узгодженню підлягає порядок застосування рішень, а не само рішення, яке виноситься органом ПФУ. Також представник відповідача звертала увагу на невірне розуміння позивачем вимог закону щодо триденного строку, оскільки у цей строк закон зобов'язує УПФУ направити страхувальнику прийняте рішення про застосування фінансових санкцій та не встановлює строк, протягом якого до платника за допущені порушення можуть бути застосовані фінансові санкції. Посилаючись на зазначене, представник відповідача наполягала на необґрунтованості заявленого позову, законності рішення УПФУ про застосування штрафних санкцій від 30.11.2012 року № 4791/32270533 та просила у задоволенні позову ДП «Артемвугілля» відмовити у повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 04 липня 2013 року представники сторін не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. До відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, встановивши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовою нормою, яку слід застосувати до спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позову та відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач Державне підприємство "Артемвугілля", ідентифікаційний код 32270533, зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 19.02.2003 року, про що за номером 1 256 120 0000 000078 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесені відповідні відомості. (а.с.27,28)

Державне підприємство "Артемвугілля", як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, знаходиться на обліку в УПФУ в місті Горлівки Донецької області за реєстраційним номером 05-11-01-3227.

30 листопада 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в місті Горлівки Донецької області відносно Державного підприємства "Артемвугілля" було прийняте спірне рішення №4791/32270533 про застосування штрафних санкцій у розмірі 44981,90 грн. та нарахування пені у розмірі 9542,43 грн. за несвоєчасну сплату (перерахування) єдиного внеску. (а.с.6)

Зазначене рішення прийнято на підставі п.2 ч. 11 ст. 25 Закону України N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

З облікової картки ДП "Артемвугілля" встановлено, що зазначений страхувальник протягом періоду з січня 2012 року до вересня 2012 року мав недоїмку з єдиного соціального внеску за попередній період, йому нараховувалися штрафні санкції та пеня, а при надходженні сум, вони зараховувалися на погашення існуючої заборгованості у порядку календарної черговості їх виникнення. (а.с.40-45)

Вказані обставини сторонами визнаються, і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для звільнення від доказування.

Спір між сторонами виник виключно з приводу правомірності дій органу ПФУ щодо перенаправлення отриманих від страхувальника сум на погашення недоїмки з єдиного внеску, штрафу та пені та не зарахування коштів за призначенням платежу, вказаному у платіжному дорученні.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступних мотивів та положень законодавства.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Таким чином, в розумінні зазначеної норми Закону позивач є платниками єдиного внеску.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч.1 п. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Строки сплати єдиного внеску, в тому числі для гірничих підприємств, до 12.06.2012 року були визначені частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI, відповідно до якої платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

15.05.2012 року Законом України "Про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" абзац перший частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI доповнений словами "крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом".

Закон набрав чинності з дня його опублікування -з 12.06.2012 року.

Черговість погашення страхувальниками різних складових частин заборгованості перед Пенсійним фондом регулюється ч. 6 ст. 25 Закону № 2464-VI , якою встановлено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Оскільки зазначеними нормами чинного законодавства встановлена черговість погашення страхувальниками різних складових частин заборгованості перед Пенсійним фондом, Пенсійному фонду надане право у випадку її наявності у платника єдиного внеску здійснювати перерозподіл платежів.

Виходячи з того, що за позивачем рахувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені за попередні періоди, суд вважає, що відповідач правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом, здійснив перерозподіл сум платежів.

Згідно п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Зважаючи на наведенні положення законодавства, виходячи з прострочення позивачем строку сплати єдиного соціального внеску, суд приходить до висновку, що після повного погашення недоїмки, у тому числі шляхом перерозподілу сплачених сум, відповідач правомірно застосував до позивача штрафні санкції та нарахував пеню.

Щодо інших доводів позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону України № 2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Із змісту наведеної правової норми вбачається, що з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, погодженню підлягає саме порядок прийняття рішень, встановлений Пенсійним фондом, а не кожне прийняте територіальним органом ПФУ рішення про застосування фінансових санкцій, як помилково вважає позивач.

При цьому, суд відхиляє посилання позивача щодо порушення строку прийняття спірного рішення, оскільки триденний термін, у відповідності до наведених положень законодавства поширюється лише на надіслання платнику першого примірника рішення. До цього, ч.16 ст. 25 Закону України № 2464 визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що приймаючи рішення про застосування штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом, тому підстав для задоволення позовної заяви про визнання недійсними та скасування оспорюваного рішення не вбачається. Отже, позовні вимоги є необґрунтованим та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню чи поверненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ст. 2, ст. 7-11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 -154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Артемвугілля" до управління Пенсійного фонду України в місті Горлівки Донецької області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 30.11.2012 року № 4791/32270533 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова прийнята та підписана у нарадчій кімнаті 04 липня 2013 року.

Суддя Спасова Н.В.