Ухвала суду № 32457374, 10.07.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/2182/13 10.07.2013 10.07.2013 10.07.2013

Провадження №22-ц/784/1908/13 Головуючий у 1-й інстанції Маржина Т.В.

Категорія 20 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Ухвала

Іменем України

10 липня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Вовненко Г.Ю.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Ямкової О.О.,

при секретарі Руднік Є.М.,

за участю:

- позивачки ОСОБА_2,

- відповідача ОСОБА_3,

- представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 квітня 2013 року

за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5

про

визнання угоди купівлі - продажу недійсною,визнання права власності,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання угоди купівлі - продажу недійною, визнання права власності на ? частину автомобілю.

Позивачка зазначала, що з 26 листопада 1994 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3

Під час шлюбу ними придбано автомобіль марки Skoda Fabia 2006 року випуску.

У січні 2013 року під час розгляду справи Первомайським міськрайонним судом про поділ майна набутого під час шлюбу, зокрема і спірного транспортного засобу, їй стало відомо, що ОСОБА_3 19 липня 2012 року продав належний їм на праві спільної сумісної власності автомобіль ОСОБА_5

Посилаючись на те, що автомобіль був придбаний ними у період шлюбу, він є об'єктом спільної сумісної власності, ОСОБА_3 не мав права відчужувати автомобіль без її згоди, позивачка просила визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля на підставі ст.. 65 СК України та визнати за нею право власності на ? частину цього транспортного засобу.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль було продано у період шлюбу, ОСОБА_3 діяв і від імені та за згодою позивачки, а кошти від продажу були витрачені на потреби сім'і.

З такими висновками суду погоджується і колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам, що встановлені судом та правовідносинам, які склалися між сторонами.

Відповідно до ст.60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Аналогічна норма міститься і у ст.. 368 ч.3 ЦК України.

Статтею 69 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно зі ст.. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Згода другого з подружжя має бути подана письмово для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення/ або державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна.

Судом установлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 листопада 1994 року.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 листопада 2012 року шлюб між ними було розірвано.

У період шлюбу, у липні 2006 року ними придбано автомобіль марки Skoda Fabia 2006 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який був зареєстрований ВРЕР ДАІ у Миколаївській області за ОСОБА_3

19 червня 2012 року ОСОБА_3 продав вказаний автомобіль ОСОБА_5 на підставі довідки - рахунку серії ДПІ № 360214 від 19 червня 2012 року.

Оскільки спірний автомобіль було продано відповідачем під час шлюбу, суд з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи дійшов вірного висновку, що при наявності спільного бюджету, кошти отримані за відчуження автомобіля були витрачені в інтересах сім'ї.

До того ж, ці обставини позивачка не спростувала.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що про продаж автомобіля вона не знала і згоди на його відчуження не надавала, спростовуються поясненнями самої позивачки в суді апеляційної інстанції. З яких вбачається, що через де-який час після продажу спірного автомобіля, відповідач придбав інший транспортний засіб, користувався ним в період шлюбу. Однак вважала, що новий автомобіль придбаний на ім'я відповідача, але згодом під час поділу майна їй стало відомо що він зареєстрований на іншу особу.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на обставини, які б спростували висновки суду.

Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді