Постанова № 32457161, 16.07.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р.Справа № 916/820/13Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

Суддів: Мишкіної М.А.,

Будішевської Л.О.

при секретарі - Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників:

Від позивача: Ющенко Н.М.

Від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Одеської області

від 10.06.2013р.

по справі № 916/820/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про витребування майна та стягнення 7350 грн. неустойки,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 27.05.2013 року № 383 просило господарський суд витребувати із незаконного володіння відповідача стіл (торгове місце) НОМЕР_2, що є власністю і знаходяться на території ТОВ "Одеський торговий дім" за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд, 2, шляхом вилучення у відповідача столу (торгового місця) НОМЕР_2 та передання його ТОВ "Одеський торговий дім", а також стягнути з відповідача неустойку за невиконання обов'язку щодо повернення орендованого майна у сумі 7350 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що після закінчення 30.12.2012 року строку дії договору № ДГ ДГ-0607 оренди торгового місця від 01.01.2012р., відповідач не звільнив займане торгове місце, продовжує здійснювати торгівельну діяльність та незаконно утримує майно позивача, а лист позивача № 71 від 17.01.2013р. з вимогою повернути орендоване майно був залишений відповідачем без відповіді та належного реагування. А тому, на підставі ст.ст. 387, 759, 785 ЦК України позивач просив задовольнити позов.

Підприємець ОСОБА_3 позов не визнала посилаючись на те, що після закінчення строку дії договору оренди вона передала орендоване нею майно (стіл НОМЕР_2) орендодавцю без складання будь - яких актів приймання - передачі та залишила місце торгівлі. При поданні позовної заяви до суду позивачем не надано обґрунтованих доказів, які б підтверджували знаходження відповідача на орендованій ним території та незаконне утримання переданого йому в користування майна.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.06.2013 року (суддя - Власова С.Г.) позов задоволено, витребувано із незаконного володіння фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 стіл (місце) НОМЕР_2, що є власністю ТОВ "Одеський торговий дім" і знаходяться на території за адресою: місто Одеса, вул. Новощепний ряд, будинок 2, шляхом вилучення у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 стола (місця) НОМЕР_2 та передачі його ТОВ "Одеський торговий дім"; стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ТОВ "Одеський торговий дім" неустойку у сумі 7350 грн. та судовий збір у сумі 2 867,50 грн.

Судове рішення мотивовано встановленими по справі обставинами невиконання відповідачем свого обов'язку щодо звільнення займаного торгового місця та повернення орендованого майна позивачеві після закінчення строку дії договору оренди.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням підприємець ОСОБА_3 подала до Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі. Апеляційна скарга з урахуванням її змісту обґрунтована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та порушенням норм процесуального і матеріального права.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.

Судом апеляційної інстанції задоволені заявлені представниками сторін клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів: листа підприємця ОСОБА_3 від 21.05.2013р., а також акту від 03.06.2013 року та фотографій колишнього ринку. Водночас, судом відхилені заявлені представником відповідача клопотання про проведення судового засідання з виїздом за адресою: Новощепний ряд, 2 та про зупинення провадження у даній справі до вирішення по суті кримінальної справи порушеної за фактом неправомірних дій з боку ТОВ «Одеський торговий дім» по відношенню до підприємців ринку «Острів» з огляду на те, проведення виїзного судового засідання не передбачено чинним Господарським процесуальним кодексом України, окрім того, у цьому не має ніякої потреби, а порушення кримінального провадження за фактом неправомірних дій з боку ТОВ «Одеський торговий дім» по відношенню до підприємців ринку «Острів» не є перешкодою для перегляду даної справи в апеляційному порядку.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 31.05.1997 року між виконкомом Одеської міської ради та ЗАТ "Одеський торговий дім", правонаступником якого є ТОВ "Одеський торговий дім", було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,5000 гектарів, розташованої по вул. Новощепний ряд, 2 у м. Одесі, для будівництва, експлуатації та обслуговування будинку, строком на 50 років.

Розпорядженням голови Одеської міської ради № 414-01р від 17.12.1998 року «Про організацію тимчасового ринку по торгівлі непродовольчими товарами на території, що зайнята будівництвом споруди універмагу по вул. Новощепний ряд, 2» АТ "Одеський торговий дім" дозволено улаштування на цій території тимчасового ринку по торгівлі непродовольчими товарами. Вирішено, також, вважати територію ринку місцем спеціально відведеним для торгівлі.

01.01.2012 року між ТОВ "Одеський торговий дім" та фізичною - особою підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір № ДГ ДГ-0607 оренди торгового місця, відповідно до п. 1 якого Товариство надає, а підприємець приймає у тимчасове платне користування стіл (місце) НОМЕР_2 на території, що належить ТОВ „ОТД" по вул. Новощепний ряд, 2.

Згідно з п. 5 договору, протягом усього терміну дії даного договору, окрім внесення орендної плати в узгодженому розмірі щомісячно, підприємець зобов'язався, зокрема, використовувати торгівельне місце тільки для торгівлі непродовольчими товарами.

Умовами п.п. 7, 8, 9 даного договору встановлено, що цей договір укладається до початку будівельних або інших робіт, пов'язаних з цільовим використанням чи реконструкцією території, на якій розташоване торгівельне місце, у зв'язку з чим підприємець зобов'язується звільнити торгове місце, що займає. Термін дії договору до 31.03.2012р. включно. Підприємець повідомлений про закриття території, на якій розташоване торгове місце, та ліквідацію торгівельних місць, зобов'язується не чинити перешкод закриттю торгового місця; договір може бути розірваний позивачем за невиконання або неналежне виконання відповідачем будь-якої з вимог даного договору; взаємовідносини сторін, що не регулюються даним договором, регулюються згідно чинного законодавства України.

У наступному, додатковими угодами № 1 від 01.04.2012р., № 1 від 01.07.2012р., № 1 від 01.11.2012р. до даного договору, укладеними між сторонами, термін дії договору № ДГ ДГ-0607 від 01.01.2012р. було продовжено до 30.12.2012 року включно.

17.01.2013 року позивач листом № 71 повідомив відповідача про те, що 30.12.2012 року закінчився строк дії договору оренди торгового місця і його було завчасно повідомлено про закриття території, на якій розташоване торгове місце і ліквідацію торговельних місць. Вказуючи на те, що у відповідача відсутні правові підстави для користування майном ТОВ «ОТД» у зв'язку з припиненням дії договору оренди, позивач виклав вимогу повернути орендоване майно його власнику на підставі акту повернення майна.

Факт отримання цього листа відповідачем не заперечується. Проте, незважаючи на припинення дії укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди торгового місця, підприємець ОСОБА_3 займане торгове місце не звільнила, лист позивача залишила без відповіді та належного реагування, що стало підставою для звернення ТОВ «Одеський торговий дім» до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічна норма мститься в ч. 1 ст. 283 ГК України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Судом апеляційної інстанції на підставі правової оцінки умов наявного у справі договору оренди, укладеного сторонами 01.01.2012 року, та з урахуванням вищенаведених правових положень встановлено, що за своєю правовою природою цей договір є саме договором оренди (найму), оскільки в ньому містяться усі істотні умови, притаманні такому виду договорів, у тому числі погоджений сторонами розмір орендної плати - 750 грн. на місяць, предмет - конкретне торгове місце (стіл НОМЕР_2), місцезнаходження якого вказано на плані території ринку під своїм індивідуальним порядковим номером, строк дії договору - до 31.03.2012р. та інші.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Обов'язок відповідача у разі закінчення строку дії договору оренди звільнити займане торгове місце та повернути його позивачу, встановлено п. 7 цього договору та ч. 1 ст. 785 ЦК України.

Разом з тим, невиконання відповідачем вимог п. 7 вказаного договору щодо звільнення займаного торгового місця та повернення його позивачеві в належному стані після припинення дії цього договору підтверджується наявними у справі актами перевірки № 1 від 03.01.2013р., № 5 від 08.02.2013р. з додатками до них, достовірність викладених відомостей в яких у суду сумнівів не викликає, чим спростовується нічим об'єктивно не підтверджене твердження відповідача про повернення орендованого ним майна орендодавцю після закінчення строку дії договору оренди.

Правові наслідки невиконання обов'язку орендаря щодо повернення орендованого майна орендодавцю в разі припинення дії договору визначені частиною другою статті 785 ЦК України, відповідно до якої, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Господарським судом встановлено, матеріалами справи підтверджено і відповідачем не заперечується факт припинення договору оренди № ДГДГ-0607 від 01.01.2012р. з 31.12.2012 року у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено.

Господарським судом також встановлено і матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем зобов'язання з повернення орендованого майна, передбаченого п. 7 договору оренди № ДГДГ-0607 від 01.01.2012р. та ст. 785 ЦК України. Зокрема, наявні у справі листи - звернення підприємця ОСОБА_3 на адресу позивача від 08.05.2013 року та від 21.05.2013 року беззаперечно свідчать про те, що станом на 21.05.2013 року орендоване відповідачем майно не було повернуто орендодавцю.

Оскільки відповідач після припинення дії договору оренди не повернув позивачу стіл (торгове місце) НОМЕР_2, позивач на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України нарахував відповідачу неустойку за період з 01.01.2013р. по 27.05.2013р. включно, виходячи з орендної плати, встановленої п. 2 договору в розмірі 750 грн. щомісячно, сума якої складає 7350 грн.

Враховуючи те, що вказаною нормою цивільного права прямо передбачено відповідальність наймача у вигляді сплати неустойки у певному розмірі за невиконання обов'язку щодо повернення речі після припинення договору найму, висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки є правомірним та не суперечить чинному законодавству.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду в частині розміру стягуваної неустойки з огляду на наступне.

Так, господарським судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зважаючи на те, що наданими позивачем на підтвердження пред'явлених вимог актами перевірки від 25.03.2013р., від 02.04.2013р., від 10.04.2013р. знаходження підприємця ОСОБА_3 на території ринку за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд, 2, та здійснення нею торгівельної діяльності не встановлено, враховуючи майновий стан відповідачки, для якої торгівельна діяльність на ринку становила єдине та основне джерело існування, і при цьому позивачем не доведено факту завдання йому чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасного повернення відповідачкою орендованого майна, колегія суддів вважаючи даний випадок винятковим приходить до висновку щодо необхідності зменшення розміру нарахованої позивачем неустойки до 73,50 грн.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що з мотивів неправильного застосування норм матеріального права оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині стягнення 7350 грн. неустойки підлягає зміні, а в решті частини має бути залишено без змін як законне та обґрунтоване.

Керуючись ст.ст. 83, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2013 року у справі № 916/820/13 змінити, викласти п. 2 його резолютивної частини в наступній редакції:

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім" (65012, м. Одеса, вул. Новощепной ряд, 2, код ЄДРПОУ: 23862916) 73,50 грн. неустойки, 2867,50 грн. судового збору. В частині стягнення 7276,50 грн. неустойки відмовити.

В решті частини рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2013 року у справі № 916/820/13 залишити без змін.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Мишкіна М.А.

Будішевська Л.О.