Рішення № 32457050, 10.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.07.13р. Справа № 904/4393/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковське", м. Новомосковськ

про стягнення 12 746 грн. 51 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Ластовецький С.Г. - представник, довіреність № б/н від 05.06.2013 року.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", м. Київ (далі-Позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковське", м. Новомосковськ (далі-Відповідач) про стягнення 12 746 грн. 51 коп. за Договором фінансового лізингу № 1631L10/00 від 31.03.2010 року.

Сума позову складається з наступних сум: 12 038 грн. 52 коп. - основний борг, 118 грн. 01 коп. - 3% річних, 589 грн. 98 коп. - пеня.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу № 1631L10/00 від 31.03.2010 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за користування предметом лізингу.

Ухвалою господарського суду від 06.06.2013 року порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, судове засідання призначено на 26.06.2013 року.

У судове засідання 26.06.2013 року відповідач не з'явився, надіслав до канцелярії господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з тим, що представник відповідача приймає учать в іншому судовому засідання.

Ухвалою господарського суду від 26.06.2013 року розгляд справи відкладено на 08.07.2013 року.

Повноважний представник відповідача в судове засідання 08.07.2013 року не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу № 1631L10/00 (далі-Договір), відповідно до умов п.1.1. якого, позивач приймає на себе зобов`язання придбати предмет лізингу у власність від продавця, що обраний відповідачем, предмет лізингу відповідно до встановлених відповідачем умов придбання та технічних характеристик (специфікацій), та передати його у користування відповідачу на строк та на умовах, визначених цим Договором. Відповідач зобов'язаний прийняти предмет лізингу у користування та сплачувати позивачу лізингові платежі, інші комісії, які зазначені в додатку „Тарифи" до цього Договору (надалі - Тарифи), який є його невід'ємною частиною, та виконувати інші обов'язки, передбачені цим Договором та чинним законодавством.

Після закінчення строку Лізингу предмет лізингу переходить у власність Лізингоодержувача по викупній вартості, вказаний в Договорі Лізингу, при умові повного виконання Лізингоодержувачем зобов'язань, визначних в Договорі лізингу та загальних умовах (п. 1.2 Договору).

Згідно додатку до Договору, ціна предмета лізингу виражається в Доларів США та складає 15 835, 96 доларів США, у т.ч. ПДВ, що на день складання цього Договору становить 125 500,00 гривень.

У Додатках до Договору лізингу за № 1631L10/00, від 31.03.2013 року сторонами визначено предмети лізингу, їх ціну, графіки платежів за Договором лізингу та інші умови (додатки до Договору знаходяться у матеріалах справи).

У відповідності до зазначених додатків до Договору, об'єктом лізингу, що передається відповідачу у користування є:

- мала вантажівка ГАЗ 3302, 2890 куб. см., шасі № Х963302009237271033020090571292, реєстраційний номер: АА 0714 ІО .

Загальна вартість предмета лізингу за Договором становить 15 835 доларів США 96 центів, у т.ч. ПДВ, що на день його укладення становить 125 500,00 грн.

Як зазначено у п.6.1 Договору, складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку лізингових платежів у Додатку №2 до цього Договору. Порядок розрахунку лізингових платежів та їх склад визначаються відповідно до наступного:

Перший лізинговий платіж. Перший лізинговий платіж складається із:

а) комісійної винагороди позивача за організаційні заходи, пов`язані з підготовкою та укладенням цього Договору (надалі - "Комісія за Організацію").

b) авансу ціни Предмета Лізингу.

Періодичні лізингові платежі.

Перший Періодичний Лізинговий платіж складається з:

а) Комісії Лізингодавця, яка розраховується з дати передачі до останнього числа лізингового періоду, в якому відбулась передача предмета лізингу.

Другий і всі наступні періодичні лізингові платежі складаються з:

а) відшкодування, яка є гривневим еквівалентом суми, визначеної в графіку, помноженої на офіційний обміну валют, встановлений Національним Банком України, який діяв на дату підписання Договору.

b) Комісії Лізингодавця, яка розраховується як різниця суми Лізингового платежу та відшкодування, яка не може бути меншою за 1 (одну) гривню.

Датою оплати вважається дата надходження коштів, перерахованих Лізингоодержувачем на рахунок Лізингодавця (п. 8.1 Договору).

Згідно п. 8.2 Договору, всі суми, одержані позивачем від відповідача або третьої особи будуть використовуватись в наступному порядку:

а) По - перше для погашення неустойки;

б) По - друге для сплати прострочених платежів;

в) По - третє для погашення прострочених лізингових платежів;

Лізингодавець отримує право змінювати порядок погашення заборгованості, якщо останній вважає це необхідним.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, ним було придбано предмет лізингу відповідно договору купівлі - продажу № 30/03-10 від 31.03.10 року (а.с. 19-20), що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу від 12.05.2010 року (а.с. 21)

Відповідно до графіку лізингових платежів, який міститься у Додатку № 2 (а.с. 18) перший лізинговий платіж підлягав сплаті 05.04.2010року, а останній 20.04.2014 року. Позивач стверджує, що в порушення умов Договору відповідач не своєчасно сплачував лізингові платежі, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по сплаті невідшкодованої частини вартості предмету лізингу (сума непогашеної вартості) в розмірі 12 038 грн. 52 коп.

Як свідчить з матеріалів справи, Позивачем 18.01.2013 року направлено Відповідачу повідомлення № 119 про наявність простроченої заборгованості та необхідності її сплати (а.с. 22). А також, повторно Позивачем направлено Відповідачу повідомлення № 216 від 28.01.2013 року (а.с. 23).

Умовами п.п. 9.4.1. Договору сторонами погоджено, що випадком невиконання умов Договору є несвоєчасна сплата Лізингоодержувачем будь - якої суми, яку він повинен сплатити. Наслідки такого порушення передбачені п. 9.5 Договору за якими Позивача наділено правом розірвати Договір в односторонньому порядку та вимагати повернення предмету лізингу (п. 9.5.5. Договору).

Позивачем на адресу на адресу Відповідача 01.03.2013 року направлено Повідомлення № 505 від 01.03.2013 року про відмову від Договору лізингу в односторонньому порядку та повідомлено, що зазначені наслідки починають діяти з 05.03.2013 року (а.с. 24)

Таким чином, позивач вважає, що відповідач порушив зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з даною позовною заявою.

Враховуючи зазначене, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу за Договором в розмірі 12 038 грн. 52 коп.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України були нараховані до сплати відповідачу 3% річних на загальну суму 118 грн. 01 коп.

Крім того, на підставі п. 7.2 Договору позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня на загальну суму 589 грн. 98 коп.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за лізинговими платежам в розмірі 12 038 грн. 52 коп., 3% річних в розмірі 118 грн. 01 коп., пеню в розмір 589 грн. 98 коп., всього 12 746 грн. 51 коп.

Доказів виконання зобов'язання по Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав. Окрім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував, тому позовні вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 292 Господарського кодексу України, правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до Господарського кодексу України та інших законів.

Частина 2 статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства України та умови укладеного між сторонами Договору, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 12 038 грн. 52 коп. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані для сплати відповідачу 3% річних на загальну суму 118 грн. 01 коп., розрахунок яких судом перевірено та визнано таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у випадку несплати відповідачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена за цим Договором, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, яка діяла протягом періоду прострочення, за кожен день прострочення.

На підставі п. 7.2 Договору позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня на загальну суму 589 грн. 98 коп.

Перевіривши розрахунок позивача за допомогою системи Ліга, господарським судом встановлено, що позивачем здійснено невірний, завищений розрахунок суми пені, оскільки відповідно до розрахунку господарського суду сума пені складає 585 грн. 69 коп.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 585 грн. 69 коп.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 12 038 грн. 52 коп., 3% річних в розмірі 118 грн. 01 коп., пеня в розмірі 585 грн. 69 коп., в решті позовних вимог слід відмовити.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Крім того, відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи, від імені юридичної особи, може здійснювати відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором.

Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про адвокатуру" адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань. Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом (ст. 12 Закону України "Про адвокатуру").

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати за послуги адвоката за договором про надання юридичних послуг від 27.09.12 року у розмірі 3 500 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (абзац третій пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права").

Таким чином, господарський суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, оцінює правові послуги, надані адвокатом Кирилюк О.В. Товариству з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" по даній справі у розмірі 1 000 грн., оскільки адвокат не був присутній в судовому засіданні.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись Законом України "Про фінансовий лізинг", ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 292 Господарського кодексу України, Законом України "Про адвокатуру", ст.ст. 4, 22, 32-34, 43, 44, 48-49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковське" (51200, м.Новомосковськ, вул. М. Головка, буд. 7, код ЄДРПОУ 00377489) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 22/1, код ЄДРПОУ 33942232) заборгованість за лізинговими платежами - 12 038 грн. 52 коп., 3% річних - 118 грн. 01 коп., пеню - 585 грн. 69 коп., витрати на адвокатські послуги - 1 000 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору - 1 719 грн. 92 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.Ю. Первушин Повне рішення складено 15.07.2013 року.