Рішення № 32456498, 16.07.2013, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

16.07.2013 справа № 2/489/1324/13

Рішення

Іменем України

16 липня 2013 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого суддіКоваленко І.В.при секретарі Коденко К.В.за участю:

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до виконкому Миколаївської міської ради, третьої особи - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю не менше як п'ять років на час відкриття спадщини

в с т а н о в и в:

У березні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про встановлення юридичного факту та визнання права власності на житлові кімнати. У ході розгляду справи позивач зменшила предмет позову та остаточно просила встановити факт спільного проживання з померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 однією сім'єю не менше як п'ять років до відкриття спадщини.

Позивач вказала, що з 2006 року проживала разом з ОСОБА_6 однією сім'єю без реєстрації шлюбу та вела з ним спільне господарство. Разом мешкали у комунальній квартирі по АДРЕСА_1, в якій кімнати НОМЕР_1 належать їй, а кімнати НОМЕР_2 спадкодавцю.

Після смерті спадкодавця позивач продовжує мешкати у квартирі та користуватися усім майном придбаним під час спільного проживання.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач та третя особа надали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, вважає, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно довідки ЖКП Миколаївської міської ради «Південь» від 06.06.2013 № 3182 ОСОБА_4 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1, кімнатах НОМЕР_1 з 05.12.1986. Крім позивача за вказаною адресою зареєстровані її мати ОСОБА_7 (зареєстрована з 13.07.1965), яка є основним квартиронаймачем, та дочка ОСОБА_8 (зареєстрована з 21.05.1998).

Відомості про проживання за вказаною адресою інших осіб у ЖКП відсутні. Житлові приміщення не приватизовані.

Згідно довідкою ЖКП Миколаївської міської ради «Південь» від 06.06.2013 № 3183 ОСОБА_9 був зареєстрований та проживав разом із своєю матір'ю ОСОБА_10 в кімнатах НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 з 03.09.1998. Знятий з реєстраційного обліку 13.09.2012 у зв'язку із смертю. Інформація про заселення кімнат іншими особами в ЖКП відсутня.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 01.11.2000 кімнати НОМЕР_2 належали на праві спільної часткової власності по ? частки кожному ОСОБА_10, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2.

Спадкові справи після смерті цих осіб не заводилися, що підтверджується інформаційними довідками із Спадкового реєстру.

Із письмової відповіді приватного нотаріуса від 24.01.2013 встановлено, що у січні 2013 року ОСОБА_4 зверталася до нотаріуса з питанням оформлення спадкових прав на кімнати НОМЕР_2. Однак, через відсутність свідоцтва про смерть спадкодавця, правовстановлюючого документу на кімнати і не підтвердження факту родинних відносин їй було запропоновано звернутися до суду.

У позові ОСОБА_4 вказує, що з ОСОБА_6 спільно проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2006 року по день відкриття спадщини.

У підтвердження наведених обставин надала акт про проживання від 09.01.2013, складний за участю ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які мешкають у її кімнаті НОМЕР_1.

Між тим, в силу належності і допустимості доказів зазначений акт не може бути прийнятий у якості доказу, оскільки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 як свідки не допитувалися.

Крім того, довідкою ЖКП Миколаївської міської ради «Південь» від 06.06.2013 № 3182 не підтверджується проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у кімнаті позивача.

Поховання ОСОБА_6 позивач підтвердила накладною від 04.08.2012 № 96 на суму 1195,00 грн. (підстава витрат не вказана) та квитанцією до прибуткового касового ордеру від 10.09.2012 № 14 на суму 2070,00 грн. (підстава - виготовлення пам'ятника).

Факт проживання позивача з спадкодавцем із січня 2009 року, його поховання і організацію поминального обіду підтвердив свідок ОСОБА_13, який пояснив, що з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 познайомився 13.01.2009 в день святкування свого заселення до кімнати НОМЕР_3.

На допиті позивача в якості свідка представник позивача не наполягав, а сама ОСОБА_4 в судові засідання не з'являлася, судову кореспонденцію не отримувала.

Суду також не надано доказів ведення позивачем і ОСОБА_6 спільного господарства та наявність між ними взаємних прав і обов'язків подружжя.

Згідно статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Порядок та строки прийняття спадщини спадкоємцями передбачені положеннями глави 87 ЦК України, зокрема, статтями 1268-1270 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За правилами статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно зі статтею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю.

Отже, для підтвердження проживання однією сім'єю необхідно підтвердити факт ведення спільного господарства зі спадкодавцями, наявність спільного бюджету, піклування та підтримку один одного морально і матеріально.

Відповідно до частини другої статті 10, частини першої статті 11 та статті 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом, а суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Між тим, в матеріалах справи відсутні документи підтверджуючі спільне проживання позивачки зі спадкодавцем, час спільного проживання і те що вони були пов'язані між собою спільним побутом,а також те що п'ятирічний строк виповнився на момент відкриття спадщини.

За такого, зважаючи на недоведеність факту спільного проживання позивача з спадкодавцем однією сім'єю більше п'яти років до відкриття спадщини позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212-214 ЦПК України, суд -

вирішив:

У задоволенні прозову ОСОБА_4 до виконкому Миколаївської міської ради, третьої особи - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю не менше як п'ять років на час відкриття спадщини - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

суддя

Повний текст рішення

підписано 18.07.2013.