Рішення № 32454022, 11.07.2013, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 2-39/12

Рішення

іменем України

"11" липня 2013 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Іванюти Т.Є.

при секретарі Вареник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про поділ житлового будинку,припинення права власності , зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю, скасування державного акта на право приватної власності на землю про визнання права власності на 1\3 частину житлового будинку з надвірними спорудами в порядку спадкування за законом , та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_1 про припинення та визнання права власності, -

встановив :

Позивачка звернулася до суду з даним позовом посилаючись на те, що вона згідно рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 03.06.2010 року набула право власності на 1/3 частину житлового будинку у с.Бурти по вул.. Комсомольська. Однак після реєстрації права власності на житловий будинок у Кагарлицькому БТІ вона не має можливості користуватися своєю часткою житлового будинку, оскільки між нею та відповідачами постійно виникають спори щодо користування частиною будинку. А тому, просить поділити даний житловий будинок, виділивши їй 1\3 частину в натурі. Під час судового розгляду позивачка уточнила свої вимоги і просить припинити право власності ОСОБА_2 на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 та стягнути з його користь вартість 1/6 частини будинку.

В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав.

Відповідачка ОСОБА_3 з позовом згідна та подала зустрічний позов в якому просить припинити право власності ОСОБА_2 на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 та стягнути з його користь вартість 1/6 частини будинку, так як ОСОБА_2 має свій будинок, а також перешкоджає їй у користуванні будинком, створюючи в ньому незручності та відмовляючись проводити ремонт будинку.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник проти позову заперечили та подали зустрічний позов в якому просять визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 право власності за набувальною давністю на житловий будинок розташований у АДРЕСА_1 та просили визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серія 1-кв № 066899 на ім.»я ОСОБА_3 на земельну ділянку розміром 0,611 га розташованої у АДРЕСА_1.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задоволити, зустрічний позов ОСОБА_3 задоволити, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити з слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 згідно рішення Кагарлицького районного суду від 03.06.2010 року набула право власності на 1/3 частину житлового будинку у АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого чоловіка ОСОБА_8, який успадкував 1\3 частину будинку разом з відповідачами після смерті їх батька.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є також співвласниками, кожний по 1/3 частині, вказаного житлового будинку.

Згідно копії державного акта на право приватної власності на землю від 11 січня 2006 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки загальною площею 0,611 га в АДРЕСА_1, з яких 0,361 га для ведення особистого підсобного господарства та 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

Після реєстрації права власності на житловий будинок у Кагарлицькому БТІ ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не мають можливості користуватися своєю часткою житлового будинку, оскільки між сторонами постійно виникають спори щодо користування часткою будинку, та відповідач створює незручності в користуванні будинком, відмовляючись проводити ремонт в будинку, де утримують котів. Вони користуються лише однією кімнатою.

Згідно висновку № 015-СБ/12 судової будівельно-технічної експертизи від 26.05.2012 року розділити житловий будинок та господарські споруди по АДРЕСА_1, в співвідношенні 1/3 до 1/3 та до 1/3 неможливо.

Згідно висновку про оцінку вартості об»єкта незалежної оцінки від 25.02.2013 року оціночна вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по вул.Комсомольській в с.Бурти Кагарлицького району становить 129350 грн.

Дане стверджується копіями рішення Кагарлицького районного суду від 03.06.2010 року, державного акту на право приватної власності на землю, технічного паспорту на житловий будинок, свідоцтва про право на спадщину, висновком № 015-СБ/12 судової будівельно-технічної експертизи від 26.05.2012 року.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Оцінюючи надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об»єктивному розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, суд звертає увагу на таке.

Згідно ст.. 358 ч.3 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулюють право приватної власності громадян на житловий будинок» в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може буди виділено відокремлену частину будинку, яке відповідає розмірам їх часток у праві власності.

Згідно ст.. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинена за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо : 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї.

Відповідно до виписки з погосподарських книг Буртівської сільської ради ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вибули з спірного будинку в червні 1987 року в господарство АДРЕСА_2.

Поскільки спірний будинок є подільним, частка відповідача ОСОБА_2 становить 1\3 є незначною і не може бути виділена в натурі, спільне володіння і користування майном з іншими спадкоємцями, сторонами по справі, є неможливим, відповідач ОСОБА_2 проживає з сім»єю в іншому будинку і забезпечений житлом, хоч і не провів його державну реєстрацію через небажання, то суд вважає, що таке припинення права власності на 1\3 частину спірного будинку не завдасть істотної шкоди його інтересам, як співвласника, та членам його сім»ї. А тому, з позивачки ОСОБА_1 та позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_3 з кожної на користь ОСОБА_2 слід стягнути по 21558,34 грн. грошової компенсації вартості 1\3 частини житлового будинку з відповідними будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1, шляхом перерахування даних коштів з депозитного рахунку Кагарлицького райсуду, на який вони внесені згідно квитанцій № 76 та № 77 від 26.06.2013 року.

В зв»язку з припиненням права власності на частину будинку ОСОБА_2, суд вважає, що за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 слід визнати право власності за кожною на 1\6 частину житлового будинку АДРЕСА_1

Ст.. 344 ЦК України 2004 року передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Однак, відповідно ст.1,4 Прикінцевих та перехідних Положень, Цивільний Кодекс набрав чинності з 1 січня 2004 року і застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Ст..8 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України 2004 року передбачено, що правила ст..344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Поскільки правовідносини за набувальною давністю встановлено після введення в дію ЦК України, тобто після 01.01.2004 року, то суд вважає, що строк необхідно вираховувати згідно вимог Цивільного Кодексу України 2004 року.

А тому, суд не знаходить підстав для задоволення позову, так як відповідач з членами своєї сім»ї, позивачами за зустрічним позовом, вибули з спірного будинку в червні 1987 року в господарство АДРЕСА_2, де й проживають. Посилання позивачів, що після смерті батька в 1994 році вони відкрито без порушень закону користувались будинком та надвірними спорудами, доглядали за ним, утримували, сплачували поточні платежі та ремонт будинку, були прописані в спірному будинку, не може бути взяти судом до уваги, поскільки вказане спростовується випискою з погосподарських книг сільської ради про вибуття в червні 1987 року в господарство АДРЕСА_2, де і числяться зареєстрованими там же, а також поясненнями ОСОБА_3 та представника ОСОБА_1 що ремонт проводили вони за власні кошти. А отже, до даних правовідносин ст..344 ЦК України не може бути застосована.

Відповідно до вимог ст. 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Також не підлягає задоволенню зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, виданий 12.01.2006 року на ім.»я ОСОБА_3, який вона отримала на підставі рішення сесії Буртівської сільської ради від 28.09.2001 року, поскільки позивачами не надано доказів порушення їх прав, а сам ОСОБА_2 пояснив, що з заявою про виділення йому земельної ділянки не звертався до сільської ради, а відповідачка ОСОБА_3 пояснила суду, що частину земельної ділянки площею 0,11 га , яка числилась за батьками ОСОБА_2 приватизував.

А тому, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 про поділ житлового будинку та припинення права власності слід задоволити; зустрічний позов ОСОБА_3 про припинення права власності та визнання права власності задоволити; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

Так як позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено, то з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 слід стягнути судові витрати в розмірі 1\3 частини за проведення експертизи в сумі 1243,25 грн., сплачених останньою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 209,212,213,214,215,218 ЦПК України, ст..344, 358 ч.3, 365 ЦК Украхни, ст..ст. 116, 118 ч.1 ЗК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про поділ житлового будинку, припинення права власності задоволити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_1 про припинення та визнання права власності задоволити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 1\3 частину житлового будинку АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\6 частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\6 частину житлового будинку АДРЕСА_1

Стягнути ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з кожної на користь ОСОБА_2 по 21558,34 грн. грошової компенсації вартості 1\3 частини житлового будинку з відповідними будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1, шляхом перерахування даних коштів з депозитного рахунку Кагарлицького райсуду (р.р. № 37311001003515, МФО 821018, код платежу 37341907 ).

В зустрічному позові ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю, скасування державного акта на право приватної власності на землю про визнання права власності на 1\3 частину житлового будинку з надвірними спорудами в порядку спадкування за законом відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертизи в сумі 1243,25 грн.

Рішення суду набуває законної сили відповідно до ст.. 223 ч.1 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів.

Суддя: Т. Є. Іванюта