Постанова № 32453896, 18.07.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/2796/13-а

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

17 травня 2013 року позивач УПФУ Ленінського району в м. Полтаві звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 10356,53 грн.

Згідно статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір підлягає розгляду та вирішенню в порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі за текстом - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

З наявних матеріалів суд встановив, що відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в УПФУ Ленінського району в м. Полтаві.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Починаючи з 01 січня 2011 року, порядок подачі звітності встановлений Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1014/18309 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3.2 Порядку фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 01 квітня року, наступного за базовим звітним періодом.

Згідно з пунктом 4.6 розділу 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 (надалі - Інструкція), платники, зазначені у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, самостійно обчислюють для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до пункту 3.4 Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Статтею 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (зі змінами та доповненнями) визначено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 01 січня - 1073,00 грн., з 01 квітня - 1094,00 грн., з 01 липня - 1102,00 грн., з 01 жовтня - 1118,00 грн., з 01 грудня - 1134,00 грн.

Розмір страхового внеску на 2012 рік встановлено статтею 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в розмірі 34,7%.

Враховуючи факт ненадання боржником звіту до органу Пенсійного фонду за 2012 рік, розмір мінімальної заробітної плати у 2012 році, розмір мінімального страхового внеску, позивачем самостійно визначено недоїмку відповідача зі сплати єдиного внеску за 2012 рік в сумі 4572,42 грн.

Таким чином, на дату розгляду справи судом за відповідачем значиться недоїмка зі сплати єдиного внеску за 2012 рік та І квартал 2013 року в сумі 5216,45 грн.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до статті 5 Закону № 2464 взяття на облік здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Платникам єдиного внеску в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.

Як встановлено судом, відповідач є платником єдиного внеску та має клас професійного ризику виробництва 8.

Згідно абзацу 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною 2 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно пункту 2.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2, звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач подав до територіального органа Пенсійного фонду розрахунки сум єдиного внеску за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року.

Відповідно до частин 8, 12 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Разом із тим, боржник обов'язку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року в повному обсязі не виконав.

Згідно положень частин 2, 3, 10, 11 статті 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 14 статті 25 Закону № 2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

На виконання вимог вказаних норм позивачем винесено Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені № 769 від 11 грудня 2012 року (штрафні санкції - 116,89 грн., пеня - 247,36 грн.) (а.с. 39) та № 42 від 24 січня 2013 року (штрафні санкції - 26,00 грн., пеня - 134,88 грн.) (а.с. 41). Зазначені вище Рішення надсилались на адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленням про вручення, проте не були вручені адресату та повернулись відправнику через закінчення терміну зберігання, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями поштових повідомлень (а.с. 40, 42).

Доказів сплати вказаної суми, скасування або невідповідності закону та фактичним обставинам вищевказаних рішень відповідачем не надано, а судом самостійно при виконанні приписів статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України у частині офіційного з'ясування всіх обставин у справі не встановлено.

Разом із тим, сума заборгованості підприємцем до бюджету не сплачена.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування складає 10356,53 грн., що підтверджується витягом з картки особового рахунку, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 6-13).

Частиною 4 статті 25 Закону № 2464 визначено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Судом встановлено, що вимога від 03 травня 2013 року № Ф-32 на загальну суму 21414,29 грн. отримана відповідачем 07 травня 2013 року, що підтверджується особистим підписом останнього на корінці зазначеної вимоги, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 43).

В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем вимоги від 03 травня 2013 року № Ф-32.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві (ідентифікаційний код 22529712) недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування:

- на р/р 37191101001627 в ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019 в сумі 5140 (п'ять тисяч сто сорок) грн. 08 коп.

- на р/р 37198104001627 в ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019 в сумі 5216 (п'ять тисяч двісті шістнадцять) грн. 45 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.О. Чеснокова