Ухвала суду № 32453029, 16.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" липня 2013 р. м. Київ К/9991/74645/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Приходько І.В.

за участю секретаря: Горголь І.С.

представників:

позивача: Мелікова С.Б.

відповідача: Борсенка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби

на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.12.2010 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 року

у справі № 2а-956/10/0770 (362/11/9104)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський завод «Точприлад»

до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Мукачівський завод «Точприлад» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад») звернулось з позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області (далі по тексту - відповідач, ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.12.2010 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 року апеляційну скаргу ОДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ОДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 717594 грн. за липень 2009 року, за результатами якої складено акт № 1779/23-01/14307452 від 18.09.2009 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме - завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2009 року в розмірі 182 375 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0009932340/0 від 18.09.2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 182 375 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог пп. 7.4.1 п 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Статтею 189 Митного кодексу України передбачено, що ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає: подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України; сплати податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України; дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Згідно пп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту. З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється: ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів.

Підпунктом 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях, згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, сума бюджетного відшкодування ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» за серпень 2009 року (згідно розрахунку суми бюджетного відшкодування, поданого позивачем 18.09.2009 року до податкового органу) становить 1 351 696,00 грн. Відповідно до вимог п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем до податкового органу подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 351 696, 00 грн.

ОДПІ проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 1 351 696,00 грн. за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період за липень 2009 року, за результатами якої складено акт № 1857/23-01/14307452 від 06.10.2009 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме - завищено суму бюджетного відшкодування за серпень 2009 року в розмірі 173 783,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001792340/0 від 13.10.2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 173 783,00 грн.

Сума бюджетного відшкодування ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» за вересень 2009 року становить 757 456,00 грн. Згідно з вимогами и. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем до податкового органу подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 757 456, 00 грн.

ОДПІ проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 757 456,00 грн. за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період за серпень 2009 року, за результатами якої складено акт № 2227/23-01/14307452 від 19.11.2009 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме - завищено суму бюджетного відшкодування за вересень 2009 року в розмірі 418 863,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002112340/0 від 20.11.2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 418 863,00 грн.

Сума бюджетного відшкодування ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» за жовтень 2009 року становить 440 458,00 грн. Згідно з вимогами п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем до податкового органу подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 440 458,00 грн.

ОДПІ проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 440 458,00 грн. за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період за вересень 2009 року, за результатами якої складено акт № 2377/23-01/14307452 від 16 грудня 2009 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме - завищено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року в розмірі 192 685,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002252340/0 від 18.12.2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 192 685,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2009 року ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» (орендар) було укладено договір оренди обладнання з фірмою «V I ІМ Кft» (орендодавець) № 251, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в користування майно виключно з єдиною метою: виготовлення продукції згідно договору про переробку давальницької сировини № 250 від 20.02.2009 року та сплачує йому за користування орендну плату в розмірі 1000 євро в місяць незалежно від вартості всього майна, орендна плата проводиться на розрахунковий рахунок протягом 15 днів з моменту отримання від орендодавця відповідного рахунку на оплату. Вартість майна, що орендується, становить 2 000 000 євро. У розділі 5 пп.5.1 даного договору зазначено, що юридичний власник є та завжди залишається єдиним та виключним власником майна і орендар не має права власності на майно, він лише має право користуватися ним на умовах договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем імпортовано у червні 2009 року обладнання згідно ВМД № 300070023/9/003394 від 9 червня 2009 року на суму 24 260,85 грн., ВМД № 300070023/9/003395 від 9 червня 2009 року на суму 29 918,08 грн., ВМД № 300070010/9/003367 від 11 червня 2009 року на суму 115 759,53 грн., ВМД № 300070010/9/003368 від 11 червня 2009 року на суму 1 553,33 грн., ВМД № 300070023/9/003635 від 17 червня 2009 року на суму 9 265,8 грн., ВМД № 30070010/9/003456 від 18 червня 2009 року на суму 1617,98 грн., на загальну суму за червень - 182 376,29 грн.

У липні 2009 року згідно ВМД № 300070023/9/004381 від 23 липня 2009 року на суму 12 623,95 грн., ВМД № 300070023/9/004360 від 23 липня 2009 року на суму 14 117,25 грн., ВМД № 300070010/9/003895 від 04 липня 2009 року на суму 13 379,98 грн., ВМД № 300070023/9/004067 від 10 липня 2009 року на суму 86 935,68 грн., ВМД № 300070023/9/004068 від 10 липня 2009 року на суму 43 329,84 грн., ВМД № 300070023/9/004437 від 27 липня 2009 року на суму 3 395,85 грн., за липень на загальну суму 173783 грн.

У серпні 2009 року згідно ВМД № 300070023/9/004573 від 3 серпня 2009 року на суму 13 621,4 грн., ВМД № 300070023/9/004575 від 3 серпня 2009 року на суму 65 230,48 грн., ВМД № 300070023/9/004589 від 3 серпня 2009 року на суму 1 306,20 грн., ВМД № 300070023/9/004590 від 3 серпня 2009 року на суму 105 958,39 грн., ВМД № 300070023/9/004628 від 4 серпня 2009 року на суму 6 463,60 грн., ВМД № 300070023/9/004629 від 4 серпня 2009 року на суму 30 149,88 грн., ВМД №300070010/9/004616 від 13 серпня 2009 року на суму 1 885,84 грн., ВМД № 300070010/9/004632 від 13 серпня 2009 року на суму 23 844,8 грн., ВМД № 300070023/9/004940 від 20 серпня 2009 року на суму 6 893,22 грн., ВМД № 300070010/9/004783 від 21 серпня 2009 року на суму 1 165,59 грн., ВМД № 300070010/9/004819 від 22 серпня 2009 року на суму 109 261,77 грн., ВМД № 300070010/9/004960 від 29 серпня 2009 року на суму 22 337,31 грн., ВМД № 300070023/9/005061 від 28 серпня 2009 року на суму 30 745,64 грн., за серпень на загальну суму 418863 грн.

У вересні 2009 року згідно ВМД № 300070010/9/005053 від 3 вересня 2009 року на суму 9 963,10 грн., ВМД № 300070010/9/005091 від 6 вересня 2009 року на суму 56 705,32 грн., ВМД № 300070010/9/005323 від 15 вересня 2009 року на суму 8 287, 44 грн., ВМД № 300070010/9/005332 від 15 вересня 2009 року на суму 80 369,77 грн., ВМД № 300070023/9/005607 від 21 вересня 2009 року на суму 7 355,49 грн., ВМД № 300070023/9/005721 від 25 вересня 2009 року на суму 363,44 грн., ВМД № 300070023/9/005232 від 4 вересня 2009 року на суму 22 964,24 грн., ВМД № 300070023/9/005230 від 4 вересня 2009 року на суму 6 676, грн., за вересень на загальну суму 192685 грн.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивачем належним чином сплачено до бюджету суми ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, що підтверджено оформленими належним чином вантажними митними деклараціями, в зв'язку з чим заявлені до відшкодування суми визначені відповідно до вимог п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.12.2010 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.12.2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак І.В. Приходько