Постанова № 32450288, 10.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2013 року № 813/5013/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря судового засідання - Капустинської Н.М.

за участю : представника позивача Цицик О.І., представника відповідача Харін О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна ТзОВ «Мізол», -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС (далі-ДПІ) звернулася з поданням у Львівський окружний адміністративний суд, просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол" (далі - Товариство), що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 174, накладеного рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 02.07.2013р. Позовні вимоги мотивовані тим, що платник податків не допускав посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової виїзної перевірки, у зв»язку з цим, головою комісії з проведення реорганізації ДПІ у Залізничному районі м.Львова ДПС в порядку п.п.94.2. ст.94 ПК України прийнято рішення від 02.07.2013р. про застосування адміністративного арешту майна платника податків, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірено судом, а відтак ДПІ звернулося з вищезазначеним поданням до суду.

Представник позивача в судовому засіданні подання підтримала в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник Товариства подання не визнав, подав письмові заперечення та пояснив, що посадовими особам ТзОВ «Мізол» не пред»ялялось направлення на перевірку, оскільки вказані посадові особи були відсутніми, а також з актів не випливає, що посадові особи не допустили перевіряючих до проведення перевірки. Відтак на думку представника позивача акти про відсутність посадових осіб товариства за юридичною адресою не можуть бути доказом відмови від допуску до перевірки чи доказом відмови від проведення перевірки, оскільки такі акти підтверджують лише факти відсутності посадових осіб товариства в конкретний момент часу за юридичною адресою товариства, просить в задоволенні подання відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази суд вважає, що подання до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Головне управління Міндоходів у Львівській області на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України видало накази від 30.05.2013 р №27 та від 13.06.2013 року №51 про призначення планової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Мізол» з питань дотримання податкового,валютного та іншого законодавства.

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України наказів Головного управління Міндоходів у Львівській області від 30.05.2013 р №27 та від 13.06.2013 року №51 виписано направлення на перевірку від 30.05.2013 р №2212, №2213, №2214,№2215,№2216,№2217,№2218 та від 13.06.2013 року №11,№12,№13,№14,№15,№16,№17.

30 травня 2013 року був здійснений вихід за юридичною адресою ТзОВ «Мізол», головними державними ревізорами-інспекторами Головного управління Міндоходів у Львівській області, про що складено акт №39/22-40/33895476 про відсутність посадових осіб ТзОВ «Мізол» та про неможливість вручення направлення на перевірку.

13 червня 2013 року на підставі направлень був здійснений вихід за юридичною адресою ТзОВ «Мізол» головними державними ревізорами-інспекторами Головного управління Міндоходів у Львівській області, про що складено акт №2/22-90/33895476 про відсутність посадових осіб ТзОВ «Мізол» та про неможливість вручення направлення на перевірку.

Для вручення направлень від 13.06.2013 року №11,№12,№13,14,15,№16,№17, було здійснено повторно вихід за юридичною адресою ТзОВ «Мізол» головними державними ревізорами-інспекторами Головного управління Міндоходів у Львівській області для проведення планової документальної перевірки , за вказаною адресою директор був відсутній, а головний бухгалтер ОСОБА_3 відмовилась від отримання направлення на проведення планової документальної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства,. Про що було складено акт №7/22-90/33895476 від 25.06.2013 року.

01 липня 2013 року начальник Головного управління Міндоходів у Львівській області звернувся до начальника ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків у зв'язку із тим, що відповідач відмовляється від допуску посадових осіб Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо проведення документальної перевірки.

02 липня 2013 року о 17:30 год. за наслідками розгляду звернення прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол».

В судовому засіданні судом були допитанні свідки ревізори-інспектори ГУ Міндоходів у Львівській області ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6та головний бухгалтер ОСОБА_3

Допитані у якості свідків ревізори - інспектори ГУ Міндоходів у Львівській області ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили свій вихід на адресу ТзОВ «Мізол» 30.05.2013 р., 13.06.2013 р. та 25.06.2013 р., а також складання актів про неможливість вручення направлення на проведення виїзної планової документальної перевірки ТзОВ «Мізол» № 39/22-40/33895476 від 30.05.2013 р., № 2/22-90/33895476 від 13.06.2013 р. та акту № 7/22-90/33895476 від 25.06.2013 р. Зазначили, що жодного разу їх не допустили до перевірки. На питання представника відповідача розповісти як була встановлена відсутність посадових осіб ТзОВ «Мізол» за актом № 39/22-40/33895476 від 30.05.2013 р. пояснили, що 30.05.2013 р. перебували у приміщенні ТзОВ «Мізол», ходили по кабінетах і питали про посадових осіб ТзОВ «Мізол». Зі слів працівників ТзОВ «Мізол» дізналися, що директора на роботі немає. На питання представника відповідача пояснити де і як було складено Акт про відсутність посадових осіб за юридичною та фактичною адресою ТзОВ «Мізол» від 13.06.2013 р. б/н, свідки пояснили, що під час перебування у приміщенні ТзОВ «Мізол» разом із іншими перевіряючими, їй було повідомлено про відсутність посадових осіб ТзОВ «Мізол» через знаходження у відрядженні. Вказаний акт був написаний від руки у присутності ОСОБА_7 після отримання копії наказу про відрядження.

На уточнююче питання суду щодо місця складання Актів про неможливість вручення направлення на проведення виїзної планової документальної перевірки ТзОВ «Мізол» № 39/22-40/33895476 від 30.05.2013 р., № 2/22-90/33895476 від 13.06.2013 р., № 7/22-90/33895476 від 25.06.2013 р., свідки пояснили, що їх складено в приміщенні Головного управління Міндоходів у Львівські області.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_6, на питання представника позивача щодо фактів виходу на юридичну адресу ТзОВ «Мізол» підтвердив свій вихід на адресу ТзОВ «Мізол» 30.05.2013 р., 13.06.2013 р. та 25.06.2013 р., а також складання актів про неможливість вручення направлення на проведення виїзної планової документальної перевірки ТЗОВ «Мізол» № 39/22-40/33895476 від 30.05.2013 р., № 2/22-90/33895476 від 13.06.2013 р. та Акту № 7/22-90/33895476 від 25.06.2013 р. На уточнююче питання суду щодо місця складання вказаних актів свідок ОСОБА_6 пояснив, що їх складено за результатами виходу, проте не за місцезнаходженням ТзОВ «Мізол», а в приміщенні Головного управління Міндоходів у Львівські області. Разом із тим, свідок підтвердив, що Акт про відсутність посадових осіб за юридичною та фактичною адресою ТзОВ «Мізол» від 13.06.2013 р. б/н складений рукописним способом ним особисто, 13.06.2013 р., під час перебування у приміщенні ТзОВ «Мізол», після встановлення відсутності посадових осіб ТзОВ «Мізол» через знаходження у відрядженні та отриманні копії наказу про відрядження. Копію рукописного акту свідок передав менеджеру із адміністративної діяльності ОСОБА_7 На прохання представника відповідача розповісти детально про вихід на підприємство 25.06.2013 р. свідок ОСОБА_6 пояснив, що у той день він особисто у приміщення ТОВ «Мізол» не заходив, із головним бухгалтером ТзОВ «Мізол» ОСОБА_3 не зустрічався. Акт № 7/22-90/33895476 від 25.06.2013 р. складений та підписаний ним у приміщенні Головного управління Міндоходів у Львівські області.

Допитана у судовому засіданні бухгалтер ТзОВ «Мізол» ОСОБА_3 пояснила, що 30.05.2013 р. була відсутня з дозволу директора на роботі через особисті питання. За час відсутності їй не телефонували із роботи і не повідомляли про прихід перевіряючих. Про прихід перевіряючих нічого не казали і на наступний день.13.06.2013 р. на робочому місці не була, оскільки перебувала у відрядженні. Про прихід податківців дізналася із телефонної розмови із менеджером із адміндіяльності ОСОБА_7 та із копії акту про відсутність посадових осіб за юридичною та фактичною адресою ТзОВ «Мізол» від 13.06.2013 р.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна виїзна перевірка важається перевірка,яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об»єкта права власності,стосовно якого проводиться така перевірка.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 81.1 ст.81 ПК України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Кодексу, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Кодексу, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Таким чином, вищевказаними правовими нормами передбачено обов»язковість наявності двох умов, які дозволяють застосувати адміністративний арешт майна платників податків, а саме: 1) наявність законних підстав для проведення документальної перевірки; 2) факт відмови платника податків від проведення саме такої перевірки або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Також, пунктом 94.6 ст. 94 Кодексу передбачено, що керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 Кодексу, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Натомість, надані позивачем акти про відсутність посадових осіб товариства за юридичною адресою не можуть бути доказом відмови від допуску до перевірки чи доказом від відмови від проведення перевірки, оскільки такі акти підтверджують лише факти відсутності посадових осіб товариства в конкретний момент часу за юридичною адресою товариства.

В зверненні про застосування адміністративного арешту від 01.07.2013 року зазначено,що платник податків ТзОВ «Мізол» відмовляється від проведення планової виїзної перевірки та від допуску посадових осіб органу податкової служби, проте, проте працівниками органу податкової служби доказів такої відмови (акту, який засвідчує факт відмови) суду не надано.

В матеріалах справи містяться лише акти про неможливість вручення направлення на проведення планової документальної виїзної перевірки.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи норми чинного законодавства суд зазначає, що перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених п.94.2 ст.94 ПК України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Перевіривши Рішення начальника ДПІ про застосування повного адміністративного арешту платника податків ТзОВ "Мізол" прийнятого 02.07.2013р. о 17:30 год., суд приходить до переконання, що таке є необґрунтоване та прийняте без дотримання ПК України та передбачених ст.2 КАС України принципів.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що подання не підтверджене матеріалами справи, не доведене у судовому засіданні та таке, що не підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору не належить стягувати зі сторін.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративні судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 липня 2013 року.

Суддя Гулкевич І.З.