Постанова № 32450177, 17.07.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2013 року Справа № 812/5640/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Дибова О.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 8582,72 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 8582,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.10.2006 року ОСОБА_1, згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, зареєстрована виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа.

В управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зареєстрована як платник страхових внесків з 14.10.2006, що підтверджується реєстраційною карткою страхувальника.

В порушення п.1 ч.2 ст.6, ч.8 ст.9 Закону №2464-VI ФОП ОСОБА_1 не сплатила єдиний внесок в сумі 4572,42 грн. за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року та єдиний внесок в сумі 4010,30 грн. за період 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

Відповідно до ч.4 ст. 25 Закону № 2464-УІ управлінням Пенсійного фонду України в м. Алчевську відповідачеві була направлена рекомендованим листом з повідомленням вимога про сплату боргу № -843 від 05.03.2013 на суму 8582,72 грн.

Відповідач суму боргу вказану у вимозі не оскаржив у встановленому законом порядку, та у 10-дений термін із дня отримання вимоги не сплатив.

Позивач просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області заборгованість зі сплати єдиного внеску за 2011- 2012 роки, що несплачена станом на 14.06.2013 року в сумі 8582,72 грн.

Ухвалою від 26 червня 2013 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

Ухвала про відкриття скороченого провадження направлена відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 та повернулась до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 18).

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження державному реєстратору не надавав.

Відповідно до положень ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.10.2006 року ОСОБА_1, згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, зареєстрований виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа за №23840000000003631 (а.с.6).

В управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську суб'єкт підприємницької діяльності відповідач зареєстрований як платник страхових внесків з 14.10.2006, що підтверджується реєстраційною карткою страхувальника (а.с.8).

Згідно п. 4 ч. 1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який обрав спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ч.4 ст. 25 Закону № 2464-УІ управлінням Пенсійного фонду України в м. Алчевську відповідачеві була направлена рекомендованим листом з повідомленням вимога про сплату боргу № -843 від 05.03.2013 на суму 8582,72 грн. (а.с.12).

Конверт з зазначеною вимогою повернувся з відміткою „за закінченням терміну зберігання" (а.с.13).

Відповідно до пункту 6.4. розділу VI Інструкції №21-5 про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій особі або її законному представникові чи надіслано на її адресу за місцем проживання або останнього її місця проживання з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата, тобто вимога № - 843 від 05.03.2013 на суму 8582,72 грн. вважається належним чином врученою.

Відповідач суму боргу вказану у вимозі не оскаржив у встановленому законом порядку, та у 10-дений термін із дня отримання вимоги не сплатив.

В порушення п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст. 9 Закону №2642 відповідач ФОП ОСОБА_1 не сплатила єдиний внесок в сумі 4572,42 грн. нарахований у відповідності до розрахунків сум єдиного внеску за звітній період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року та складає 34,7 % від самостійно визначеної суми, на яку нараховується єдиний внесок, але не менше за розміром мінімального страхового внеску, для осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, що згідно звіту наданого за 2012 рік становить 13177,00 грн. (13177,00-34,7%=4572,42 грн.). Таким чином заборгованість із сплати єдиного внеску за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року становить 4572,42 грн. (а.с.11).

В порушення п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 відповідач ФОП ОСОБА_1 не сплатила єдиний внесок в сумі 4010,30 грн. нарахований, у відповідності до розрахунків сум єдиного внеску за звітній період з 01.01.2011 по 31.12.2011, та складає 34,7% від самостійно визначеної суми, на яку нараховується єдиний внесок, але не менше за розмір мінімального страхованого внеску, для осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, згідно звіту наданого за 2011 рік становить 11557 грн. (11557,00 х 34,7% = 4010,30 грн. (а.с.10).

Загальна сума єдиного внеску несплачена фізичною особою підприємцем станом 29.04.2013 року становить 8582,72 грн.(4572,42+4010,30), що підтверджується карткою особового рахунку платника (а.с.9).

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до Закону №2464-VІ вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

У ч.2 ст.6 вказаного Закону зазначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний зокрема своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 цього Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі

бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку, за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому, платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. внесок,

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частиною 11 статті 9 Закону визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

На підставі пункту 7 частини 1 статті 13 Закону № 2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплаченої суми єдиного внеску.

Частиною 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі, якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Згідно ч.12 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Виходячи з аналізу наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 128, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 8582,72 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області (м. Алчевськ, вул. Ленінградська, 43, р/р 37194104001205 ГУДК в Луганській області, МФО 804013, код 21792347) заборгованість зі сплати єдиного внеску за 2011, 2012 роки в сумі 8582,72 грн. (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят дві гривні 72 коп.)

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Дибова