Ухвала суду № 32450048, 16.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2412/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

при секретарі - Синициній К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Виконуючого обов'язки прокурора Дніпровського району м.Києва в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2013 року, виконуючий обов'язки прокурора Дніпровського району м.Києва в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Києва (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції при винесені оскаржувальної постанови не були належним чином досліджені матеріали справи, які були надані Позивачем.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Відповідач (код ЄДРПОУ 37036116) є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та перебуває на обліку в Управлінні пенсійного Фонду України у Дніпровському районі м. Києва відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі Закон).

У відповідності до частини 5, 6 статті 8 Закону Відповідача, як платника єдиного внеску, віднесено до 23 професійного класу ризику виробництва, нарахування єдиного соціального внеску встановлено у розмірі 37,26% та утримання у розмірі 3.6%.

У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості зі сплати єдиного внеску, Управлінням сформовані вимоги про сплату суми боргу єдиного внеску від 07.11.2012 року за № Ю-1099, від 05.12.2012 року за № Ю-1099, 03.01.2013 року за № Ю-1099-3 (а.с.12-14).

Зазначені вимоги були отримані відповідачем 13 листопада 2012 року - особисто головним бухгалтером Щербак С.А. (а.с. 12), а 11 грудня 2012 року та 21 січня 2013 року були отримані відповідачем поштою, що підтверджується наявними в матеріалах справи копії повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 13-14).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем до УПФ подані звіти в електронному вигляді щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з серпня 2012 року по листопад 2012 року в розмірі 86077,03 грн. (а.с. 15-26).

Згідно картки особового рахунку Відповідачем із 86077,03 грн. нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не сплачено.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, яка становить 94 941,21 грн.

Частиною 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010р. № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

За правилами статті 7 Закону України від 08.07.2010р. № 2464-VI єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону України від 08.07.2010р. № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Згідно частини 12 вказаної статті, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Пунктом 2 ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду застосовують до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум.

На суми недоїмки нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Рішеннями Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва до Відповідача застосовано штрафні санкції та нарахована пеня за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме:

- Рішенням від 05.09.2012 року за № 3899 - штраф в розмірі 4795,06 грн. та пеня в розмірі 429,82 грн. (а.с.11). Згідно поштового повідомлення про вручення рішення отримано Відповідачем 10.09.2012 року (а.с.11 зворот ).

- Рішенням від 13.11.2012 року за № 4775 - штраф в розмірі 2879,51 грн. та пеня в розмірі 759,79 грн. (а.с.10), яке отримано Відповідачем 13.11.2012 року.

Згідно розрахунку заборгованість Відповідача перед Управлінням становить 94941,21грн. (а.с.8).

Так, у відповідності до пункту 3 частини 15 статті 25 Закону суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків, нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати єдиного внеску.

Таким чином, відповідач зобов»язаний відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове держане соціальне страхування» сплатити до пенсійного фонду недоїмку на суму 94 941 грн. 21 коп.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а посилання апелянта, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» було сплачено єдиного внеску за період з 01.09.2012 року по 01.02.2013 року 25002,82 грн. та за період з 01.09.2012 року по 01.02.2013 року - 2604,06 грн., за період з 01.09.2012 року по 01.02.2013 року 439,90 грн., спростовуються доданою до матеріалах справи карткою особового рахунку платника єдиного податку, в якій вказано що загальний борг становить 94941,21 грн. (а.с. 30).

За правилами статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, тому підстави для скасування рішення відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Н.М. Троян

Судді Л.О. Костюк

В.А. Твердохліб

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.