Постанова № 32449663, 11.07.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2013 р. (11:47) Справа №2а-10664/12/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши за участю представників:

позивача - Мягкого О.П., довіреність №1419 від 08.10.2012 року,

відповідача - Журенко В.О., довіреність № 16/9/10-00 від 29.02.2012 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго»

до Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшла позовна заява Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» (далі - КП ЯМР «Ялтакурорттеплоенерго», позивач) до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Ялта, відповідач) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 19.06.2012 року № 0001802301 форми «П» та додатку до нього в частині п.150.1 ст.150 п.3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України,

від 19.06.012 року № 0001872301форми «Р» та додатку до нього,

від 19.06.2012 року № 0001882301 форми «В4» та додатку до нього в частині ст.199, 199.1, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України,

від 19.06.2012 року № 0001491701 форми «Р» та додатку до нього в частині п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176, п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.10.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.12.2012 року позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим від 19.06.2012 року № 0001802301 форми «П» та додатку до нього в частині п.150.1 ст.150 п.3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.12.2012 року позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим від 19.06.2012 року № 0001491701 форми «Р» в частині п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176, п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України.

Таким чином, на момент розгляду справи позовні вимоги Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» полягають у визнанні протиправними та скасуванні податкових повідомлень-рішень від 19.06.012 року №0001872301форми та № 0001882301.

Позовні вимоги мотивовані тим, що дотації з бюджету не є предметом угод між органами, що відають виконанням бюджету, та суб'єктами підприємництва. Виконання бюджету регулюється Законом України «Про бюджетну систему України» та відповідними підзаконними актами, тобто не господарським, а адміністративним законодавством. На податковий орган контроль за виконанням бюджету та використанням бюджетних коштів не покладений.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 11.07.2013 року, наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував. Раніше відповідачем суду були надані письмові заперечення на позовну заяву, в яких він з позовними вимогами не погодився та просив відмовити у їх задоволенні. Позиція відповідача заснована на тому, що в ході проведеної перевірки встановлено заниження позивачем обсягу операцій, що звільнені від оподаткування (перерахування субвенцій (дотацій) з державного бюджету). У зв'язку з цим, податковим органом самостійно зроблено розрахунок частки використання сплаченого (нарахованого) ПДВ за придбаними товарами та послугами і встановлено завищення податного кредиту у загальній сумі 264063,00 грн. Крім того, перевіркою було встановлено необґрунтоване формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Сіті Буд» у загальній сумі 5960,00 грн. Внаслідок цього, перевіркою зроблено висновок про завищення позивачем залишку від'ємного значення ПДВ у сумі 256090,00 грн., а також заниження ПДВ на суму 89269,00 грн. Таким чином, на думку відповідача, податковим органом за наслідками перевірки вірно зроблено розрахунок суми ПДВ, яка має бути сплачена позивачем до бюджету.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Підпунктом 41.1.1 п.41. ст. 41 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) встановлено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 15.01.2007 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01№065285 (т.1 а.с.16).

Посадовими особами Державної податкової інспекції у м.Ялта в період з 19.04.2012 року по 21.05.2012 року було проведено планову виїзну перевірку Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» (код ЄДРПОУ 02648343) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема п.198.6 ст.198, п.199.1 ст.199, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації), на загальну суму 256090,00 грн. та заниження податку на додану вартість за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року на суму 89269,00 грн., у тому числі за серпень 2011 року - 15850,00 грн., за вересень 2011 року - 19854,00 грн., за жовтень 2011 року - 23398,00 грн., за листопад 2011 року - 12883,00 грн., за грудень 2011 року - 17284,00 грн.

Висновки перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтовані наступним.

Перевіркою встановлено, що КП ЯМР «Ялтакурорттеплоенерго» в періоді, що підлягав перевірці, отримувало на розрахунковий рахунок кошти з призначенням платежу «Субвенція з Держбюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості в різниці в тарифах на теплову енергію» «Дотації з бюджету по КЕКР 1310» та одночасно проводило розрахунки за природний газ з Дочірньою Компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», ВАТ «Крименерго», КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму.

На підставі положень п.197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПК України податковим органом зроблено висновок про те, що операції з перерахування субвенцій (дотації) з державного бюджету, які призначаються для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, не є оплатою вартості поставлених послуг, а тому такі адресні субвенції згідно з діючим законодавством не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Підприємством в порушення п.197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПК України занижено обсяг операцій, що звільнені від оподаткування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року на суму 2797857,00 грн. та не відображено їх у рядку 5 розділу І декларації з ПДВ за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

У зв'язку із тим, що отримані з бюджету субвенції (дотації), які призначаються для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, тому формування податкового кредиту під час проведення розрахунків з постачальниками за рахунок субвенцій з державного бюджету, які призначені для погашення заборгованості минулих років в різниці в тарифах на теплову енергію, платником повинно здійснюватися з урахуванням частки використання оплачених товарів (послуг) в оподаткованих операціях.

На порушення п.199.1 ст.199 ПК України підприємством завищено податковий кредит у періоді, що підлягав перевірці на суму 264063,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено включення до складу податкового кредиту податкових накладних, оформлених у порушення п.198.6 ст.198 ПК України з урахуванням ст.201, а саме:

податкової накладної № 125/8 від 31.12.2010 року, отримана від ОП «Кримтеплокомуненерго» (ІПН 033585901093) на суму ПДВ - 5560,07 грн., яка включена до складу податкового кредиту у січні 2011 року (невірно вказана номенклатура, а саме не вказані кількісні показники теплоносія, ціни за 1ГКал. Наданої теплової енергії),

податкової накладної № 4/16 від 30.09.2011 року, отримана від ДП «Добропіллявугілля» ОП пансіонат «Волга» (ІПН 321869305070) на суму ПДВ - 95,26 грн., яка включена до складу податкового кредиту у вересні 2011 року (невірно вказаний індивідуальний податковий номер постачальника - 321869365070),

податкової накладної № 34 від 11.10.2011 року, отримана від ПП «Сіті Буд» (ІПН 370816401095) на суму ПДВ - 305,00 грн., яка включена до складу податкового кредиту у листопаді 2011 року (не вказана номенклатура послуг, їх кількість, обсяг).

Таким чином, підприємством було завищено суму податкового кредиту на 5960,00 грн.

Зазначене вище призвело до завищення залишку від'ємного значення за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 256090,00 грн., а також до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за перевіряємий період на суму 89269,00 грн.

Висновки перевірки зафіксовані в акті № 693/22-01/02648343/86 від 28.05.2012 року (т.1 а.с.31-96).

На підставі даних акту перевірки, враховуючи виявлені порушення, податковим органом 19.06.2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0001872301, в якому визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 111587,00 грн., у тому числі 89269,00 грн. за основним платежем та 22318,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.21),

№0001882301, яким визначено суму завищення від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 256090,00 грн. по декларації від 16.01.2012 року за грудень 2011 року (т.1 а.с.23).

Не погодившись з названими податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було їх оскаржено в судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Під час розгляду справи судом перевірено прийняті відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначалось вище, проведеною перевіркою позивача встановлено завищення від'ємного значення суми ПДВ, а також заниження податку на додану вартість за період серпень-грудень 2011 року.

За висновками податкового органу порушення позивачем порядку оподаткування податком на додану вартість виникло внаслідок:

по-перше, необґрунтованого заниження неоподаткованих операцій щодо отриманих дотацій та субвенцій з бюджету та формування на їх підставі складу податкового кредиту,

по-друге, включення до складу податкового кредиту сум податку по податковим накладним, що оформлені неналежним чином.

Відносно оподаткування податком на додану вартість сум дотацій та субвенцій суд зазначає наступне.

Визначення понять субвенції та дотації наведено у Бюджетному кодексі України від 08.07.2010 року №2456-VI (далі по тексту - БК України).

У відповідності до п.48 ч.1 ст.2 БК України субвенціями є міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Бюджетним кодексом України також передбачено виділення з Державного бюджету дотацій - компенсація втрат доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, внаслідок надання пільг, встановлених державою.

Порядок перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року № 503 (далі по тексту - Порядок № 503).

Пунктом 4 Порядку № 503 встановлено, що підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається за формою згідно з додатком 1 між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані підприємствам теплоенергетики на заборгованість за природний газ).

Учасниками розрахунків є відповідні територіальні органи Казначейства, місцеві фінансові органи, підприємства, що виробляють, постачають та транспортують теплову енергію для населення, незалежно від форми власності, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України» та її філії, суб'єкти господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом.

Як свідчать матеріали справи, з метою погашення різниці у тарифах, між Головним управлінням Державного казначейства України в АР Крим (сторона перша), Міністерством фінансів АР Крим (сторона друга), Управлінням фінансами Ялтинської міської ради (сторона третя), Управлінням з питань житлово-комунального господарства Ялтинської міської ради (сторона четверта), Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» (сторона п'ята), Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (сторона шоста), Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (сторона остання) були укладені договори про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року № 503:

№39/503 від 02.06.2011 року (т.2 а.с.6-9), відповідно до умов якого сторона четверта перераховує на рахунок сторони п'ятої кошти у сумі 342662,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію. В свою чергу, сторона п'ята перераховує на рахунок сторони шостої кошти у сумі 342662,00 грн., у тому числі ПДВ - 57110,33 грн. для погашення заборгованості за природний газ згідно з договором від 23.09.2009 року №06/09-788 ТЕ-19 за 2010 рік.

№ 40/503 від 02.06.2011 року (т.2 а.с.12-15), відповідно до умов якого сторона четверта перераховує на рахунок сторони п'ятої кошти у сумі 326532,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію. В свою чергу, сторона п'ята перераховує на рахунок сторони шостої кошти у сумі 326532,00 грн., у тому числі ПДВ - 54422,00 грн. для погашення заборгованості за природний газ згідно з договором від 14.10.2010 року №06/10-1225 ТЕ-19 за 2010 рік.

Отже, на підставі названих вище договорів позивачем у 2011 році були отримані субвенції з бюджету на погашення різниці у тарифах на теплову енергію у загальній сумі 669194,00 грн. (342662,00 грн. + 326532,00 грн.).

Вказані дані також були встановлені податковим органом під час проведення перевірки позивача. Крім того, ці дані встановлені під час проведення експертного дослідження за матеріалами справи №2а-10664/12/0170/5, що зафіксовано у Висновку Кримського науково-дослідного інститут судових експертиз Міністерства юстиції України №2584 від 04.06.2013 року (т.1 а.с.216-223).

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що позивачем у 2011 році були отримані дотації з державного бюджету у загальній сумі 2128663,00 грн.

Підставою для отримання позивачем дотації є договір про фінансування та використання коштів по державному регулюванню тарифів на послуги теплопостачання для населення, укладений 10.01.2011 року між Управлінням з питань житлово-комунального господарства Ялтинської міської ради та Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» (т.2 а.с.4-5).

Загальна сума отриманих позивачем дотацій у розмірі 2128663,00 грн. встановлена за наслідками перевірки податкового органу та підтверджується Висновком судово-економічної експертизи №2584 від 04.06.2013 року (т.1 а.с.216-223).

Щодо наданого експертом висновку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 5 ст. 82 КАС України встановлено, що висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Розглянувши висновок експертизи №2584 від 04.06.2013 року, співставивши викладені в ньому дані з наявними в матеріалах справи документами, нормами законодавства, суд вважає їх обґрунтованими та приймає до уваги при прийнятті рішення у справі.

За даними перевірки, КП «Ялтакурорттеплоенерго» неправомірно суми дотацій та субвенції були враховані при формуванні податкового кредиту.

Право платника податку на отримання податкового кредиту передбачено статтею 198 розділу V Податкового кодексу України.

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198 ПК України).

Статтею 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У статті 197 ПК України наведений перелік операцій, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість, зокрема операції з постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету.

Виробничою дотацією з бюджету у відповідності до п.14.1.16 п.14.1 ст. 14 ПК України є фінансова допомога з боку держави, що надається суб'єкту господарювання на безповоротній основі з метою зміцнення його фінансово-економічного становища та/або для забезпечення виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг.

Отже, у відповідності до положень ПК України отримання суб'єктом господарювання виробничої дотації з бюджету є неоподаткованою операцією.

Згідно із п.199.1 статті 199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Згідно з п.п.199.2-199.4 ст.199 ПК України частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до органу державної податкової служби одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).

Згідно з п.199.5 ст. 199 ПК України частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 - 199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість у 2011 року було врегульовано Наказом Державної податкової адміністрації України №41 від 25.01.2011 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за №197/18935 (далі по тексту - Наказ № 41).

Пунктом 3.1 Розділу V Наказу № 41 було передбачено, що у рядках 1 - 6 колонки А декларації вказуються загальні обсяги постачання звітного періоду, які оподатковуються за основною ставкою, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V Кодексу, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX Кодексу, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод), та обсяги постачання, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V Кодексу, та ті, що не оподатковуються у зв'язку з визначенням місця постачання послуг за межами митної території України відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу або постачання послуг за межами митної території України.

У рядку 15 (колонка А) вказується обсяг придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, ввезення) з податком на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України).

Розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за попередній календарний рік. Для новоствореного платника та/або платника, у якого протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, - перший звітний (податковий) період, у якому задекларовані такі операції.

Відповідний розподіл суми податку на додану вартість для визначення частини податкового кредиту здійснюється відповідно до визначеної у таблиці 1 (Д7) (додаток 7) частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Визначена частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях застосовується протягом поточного календарного року при визначенні податкового кредиту і заповненні рядка 15.1 (колонка Б) декларації (пункт 4.4 Розділу V Наказу № 41).

Під час проведення експертизи за матеріалами справи та на підставі наданих позивачем документів бухгалтерської та податкової звітності експертом було встановлено, що КП ЯМР «Ялтакурорттеплоенерго» задекларувало за період 01.10.2010 року по 31.12.2011 року загальний обсяг поставки в сумі 3225709 грн. та податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 645138,00 грн.

КП ЯМР «Ялтакурорттеплоенерго» не відобразило у рядку 5 декларації з податку на додану вартість отриманих дотації і субсидії з бюджету та не подавало додаток 7 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розрахунок (перерахунок) частки використання (сплаченого) нарахованого податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподаткованими та неоподаткованими операціями» в органи ДПІ, у зв'язку з чим розбіжності між даними КП ЯМР «Ялтакурорттеплоенерго» та ДПІ у м. Ялта за обсягом поставки за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року складають 2797857,00 грн.

КП ЯМР «Ялтакурорттеплоенерго» в період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року здійснювало продаж теплової енергії фізичним особам, бюджетним організаціям, житлово-експлуатаційним конторам, товариським власникам житла за касовим методом. Також, здійснювало операції за правилом першої з подій.

КП ЯМР «Ялтакурорттеплоенерго» формувало податковий кредит за рахунок придбання послуг у ВАТ «Крименерго», КРП «ВП ВКГ ПБК», ПАТ «Кримгаз», ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз» України, АП «Кримтеплокомуненерго» та інших.

Враховуючи, що відповідно до п.п.197.1.128 ст.197 ПК Україгни операція з отримання суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами підприємства і регульованими тарифами у вигляді виробничої дотації з бюджету звільнена від оподаткування податком на додану вартість, КП ЯМР «Ялтакурорттеплоенерго» не повинно розподіляти суми ПДВ, що підлягають віднесенню до податкового кредиту.

Однак, податковим органом було проведено перерахунок податкового зобов'язання у відсотковому відношенні віднесення ПДВ до податкового кредиту за оподаткованими та неоподаткованими операціями з урахуванням отриманих дотацій та субвенцій.

Зазначене вище, й призвело до необґрунтованого висновку ДПІ у м. Ялта щодо завищення позивачем суми від'ємного значення ПДВ, а також заниження податку на додану вартість по операціям з отримання дотацій та субсидії.

Що стосується встановленого перевіркою порушення позивачем п.198.6 ст.198 ПК України в частині безпідставного включення до складу податкового кредиту сум податку по податковим накладним, оформленим із порушеннями, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форму податкової накладної та порядок заповнення податкової накладної до 01.11.2011 року було врегульовано наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за № 1401/18696.

Згідно з п.2 Порядку заповнення податкової накладної (далі по тексту - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку (п.5 Порядку).

Відповідно до п.12 Порядку до розділу I податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:

графа 2 - дата виникнення податкового зобов'язання у продавця, тобто здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше, відповідно до вимог пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу;

графа 3 - номенклатура постачання товарів/послуг;

графа 4 - одиниця виміру товарів/послуг - грн., шт., кг, м, см, м куб., см куб., л тощо;

графа 5 - кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг.

У разі якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються лише у вартісному вираженні, у графі 5 указується: "послуга/проценти тощо";

графа 6 - ціна постачання одиниці продукції без урахування податку на додану вартість;

графа 7 - база оподаткування товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків (з 01.01.2014 - 17 відсотків);

графа 8 - база оподаткування при здійсненні операцій на митній території України з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою (згідно із Кодексом);

графа 9 - база оподаткування при здійсненні експортних операцій, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою (підпункт 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу);

графа 10 - база оподаткування товарів/послуг, які звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V Кодексу та підрозділу 2 розділу XX;

графа 11 - загальна сума коштів, що підлягає сплаті.

Згідно з п.16 Порядку усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Проведеною перевіркою позивача було встановлено необґрунтоване включення до складу податкового кредиту сум податку по наступним податковим накладним:

№125/8 від 31.12.2010 року, яка отримана від ОП «Кримтеплокомуненерго» (ІПН 033585901093) на суму ПДВ - 5560,07 грн.,

№ 4/16 від 30.09.2011 року, отримана від ДП «Добропіллявугілля» ОП пансіонат «Волга» (ІПН 321869305070) на суму ПДВ - 95,26 грн.,

№ 34 від 11.10.2011 року, отримана від ПП «Сіті Буд» (ІПН 370816401095) на суму ПДВ - 305,00 грн.

Судом перевірено відповідність названих вище податкових накладних вимогам податкового законодавства, чинним на момент їх складення, та встановлено наступне.

Згідно з податковою накладною №125/008 від 30.12.2010 року (т.2 а.с.19) КП ЯМР «Ялтакурорттеплоенерго» було отримано від ЯФ ОП «Кримтеплокомуненерго» (ІПН 033585901093) товар - теплову енергію на загальну суму 33360,45 грн., у тому числі ПДВ - 5560,08 грн.

За результатами вивчення цієї податкової накладної судом встановлено, що вона має всі необхідні реквізити, у тому числі в ній зазначені: номенклатура постачання товару/послуг продавця - теплова енергія; одиниця виміру товару - Гкк, кількість (об'єм, обсяг) - 40,789; ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ - 681,55; обсяги поставки (база оподаткування) без урахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20% - 27800,37 грн.

Враховуючи зазначене вище, безпідставними є висновки податкового органу щодо невідповідності цієї податкової накладної вимогам законодавства, у зв'язку з відсутністю в ній таких реквізитів, як кількісні показники теплоносія, ціни за 1ГКал. наданої теплової енергії.

За таких умов, позивач мав право формувати податковий кредит в сумі 5560,08 грн. на підставі податкової накладної №125/008 від 30.12.2010 року, отриманої від ЯФ ОП «Кримтеплокомуненерго».

Вивчивши надану позивачем копію податкової накладної № 4/16 від 30.09.2011 року, отриманої від ДП «Добропіллявугілля» ОП пансіонат «Волга» (т.2 а.с.250), суд дійшов висновку про правомірність висновків перевірки відносно її невідповідності вимогам законодавства.

Так, згідно із наявною в матеріалах справи інформацією, зокрема згідно з даними експертного Висновку №2584 від 04.06.2013 року (т.1 а.с.216-223), КП ЯМР «Ялтакурорттеплоенерго» 30.09.2011 року отримано податкову накладну від контрагента ДП «Добропіллявугілля» ОП пансіонат «Волга», що має індивідуальний податковий номер 321869305070, всупереч цьому у податковій накладній вказано інший індивідуальний податковий номер контрагента - 321869365070.

Крім того, судом встановлено порушення щодо заповнення податкової накладної №34 від 11.10.2011 року, отриманої позивачем від ПП «Сіті Буд» (т.2 а.с.249), оскільки в ній не зазначені такі обов'язкові реквізити як номенклатура послуг, їх кількість, обсяг.

Таким чином, суд дійшов висновку про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми у розмірі 400,00 грн. за податковою накладною № 4/16 від 30.09.2011 року на суму ПДВ - 95,26 грн. та за податковою накладною № 34 від 11.10.2011 року на суму ПДВ - 305,00 грн.

Отже, підсумовуючи зазначене вище, під час розгляду справи висновки перевірки, викладені в акті № 693/22-01/02648343/86 від 28.05.2012 року, підтверджено в частині, що стосується завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 400,00 грн.

Висновки перевірки в іншій частині, у тому числі щодо заниження ПДВ на 89269,00 грн. спростовуються обставинами, встановленими під час розгляду справи.

Отже, з урахуванням відсутності підстав для збільшення податкового зобов'язання позивача з ПДВ на суму 89269,00 грн., відсутні також підстави для застосування до нього штрафних санкцій згідно із п.123.1 ст. 123 ПК України в сумі 22318,00 грн. (89269,00 грн.х25%).

За таких умов, податкове повідомлення-рішення №0001882301 від 19.06.2012 року в частині визначення завищення залишку від'ємного значення ПДВ в сумі 255690,00 грн. (256090,00 грн.-400,00 грн.) є таким, що прийнято податковим органом протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Також, є протиправним та підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення №0001872301 від 19.06.2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2143,67 грн. з Державного бюджету України пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні, яке відбулось 11.07.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 16.07.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0001872301 від 19.06.2012 року.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0001882301 від 19.06.2012 року в сумі 255690,00 грн.

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

5.Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2143,67 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.