Постанова № 32449617, 16.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 липня 2013 року 810/3145/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Акопян Е.Н.,

за участю представників сторін:

від позивача - Сирко Д.О., Яковенко Л.В.,

від відповідача - Гайдай В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГ БУД»

до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МАГ БУД» (надалі - позивач) з позовною заявою до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.05.2013 № 0001152201, № 0001162201.

Ухвалами суду від 17.06.2013 було відкрито провадження, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явились представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.05.2013 № 0001152201, № 0001162201. Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує невмотивованістю висновків акта перевірки та порушенням відповідачем норм чинного законодавства.

Представник відповідача проти позову заперечив, заперечення виклав у письмовій формі, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи заперечення проти позову представник відповідача зазначив, що вважає висновки акта перевірки мотивованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - законними.

Дослідивши обставини справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

У квітні 2013 року податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої було складено акт перевірки від 18.04.2013 № 570/22-01/37340510 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МАГ БУД» (код ЄДРПОУ 37340510) з питань дотримання правильності нарахування та своєчасності сплати податків по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», код за ЄДРПОУ 37889288, ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», код за ЄДРПОУ 37889322, ТОВ «Фірма «Асіа», код за ЄДРПОУ 38203305, ТОВ «Тесей ЛТД», код за ЄДРПОУ 37818657, ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», код за ЄДРПОУ 32799525, ТОВ «ТД Оса», код за ЄДРПОУ 35995417 за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

Із Акта перевірки слідує, що відповідач встановив вчинення позивачем наступних порушень, а саме:

- п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п. 138.7 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 - УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «Тесей ЛТД», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», ТОВ «ТД Оса» на загальну суму 730933 грн. в т.ч. за 4 квартал 2011 року на суму 53389 грн., 2 квартал 2012 року на суму 304187 грн., 3 квартал 2012 року на суму 265284 грн., 4 квартал 2012 року на суму 108073 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 - УІ (із змінами та доповненнями), а саме ТОВ «МАГ БУД» по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «Тесей ЛТД», ТОВ «ТД Оса», врезультаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 692622 грн., в т.ч. у листопаді 2011 року на 46425 грн., квітні 2012 року на 113132 грн., травні 2012 року на 85571 грн., червні 2012 року на 91000 грн., липні 2012 року на 97708 грн., серпні 2012 року на 84616 грн., вересні 2012 року на 71245 грн., жовтні 2012 року на 58888 грн., листопаді 2012 року на 38600 грн., грудні 2012 року на 38600 грн.

Як слідує зі змісту Акта перевірки, підставою донарахування позивачу сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток є факт господарських правовідносин у перевіряємому періоді з контрагентами - ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «Тесей ЛТД», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», ТОВ «ТД Оса».

Відповідач обґрунтовує порушення встановлені в Акті перевірки тим, що договори між позивачем та контрагентами - ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «Тесей ЛТД», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», ТОВ «ТД Оса» були укладені з метою отримання податкової вимоги та не мають реального характеру, тобто є нікчемними.

Висновки щодо наявності факту порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідач обґрунтовує наступними обставинами. Так, відповідач у Акті перевірки встановив нікчемність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, у зв'язку з: відсутністю об'єкта оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками в розумінні п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, відсутністю права на формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування по операціях з підприємствами постачальниками в розумінні Податкового кодексу України, відсутністю об'єкта оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям, таким чином реальність здійснення фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) за період з 01.10.2011 та 30.06.2012 з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків є непідтвердженою, операції ТОВ «Компанія «Мрамур ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД», ТОВ «Ю.О. ЕЛЕКТРОНІКС-1», ТОВ «ТД Оса» не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідно господарської діяльності, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів,виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, у зв'язку з чим контрагенти позивача не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, первинні документи виписані від імені ТОВ «Компанія «Мрамур ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД», ТОВ «Ю.О. ЕЛЕКТРОНІКС-1», ТОВ «ТД Оса» складені всупереч вимогам діючого законодавства України, у зв'язку з чим неможливо підтвердити факт здійснення господарських операцій.

Вказаного висновку відповідач дійшов на підставі інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем Васильківської ОДПІ Київської області та на підставі отриманих Актів перевірки від інших податкових органів, а саме: Акт перевірки від 13.11.2012 № 7593/22-7/37889322 ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код ЄДРПОУ 3788932) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість, Акт від 27.03.2013 № 817/22-90/32799525 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» (код за ЄДРПОУ 32799525), Акт від 01.03.2013 № 429/22.3-17/37889288 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37889288) щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями, акт від 12.03.2012 № 694/2220/37818657 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37818657) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини, Акт від 12.03.2012 № 693/2220/37818657 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ФІРМА «АСІА» (код за ЄДРПОУ 38203305) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини, довідка про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТД «ОСА» (код за ЄДРПОУ 35995417) щодо підтвердження господарських відносин із суб'єктами господарювання-контрагентами.

У зв'язку із наведеним, податковий орган дійшов висновку про безпідставне віднесення Товариством з обмеженою відповідальністю «МАГ БУД» у перевіряємому періоді до податкового кредиту та валових витрат суми по господарських операціях з контрагентами - ТОВ «Компанія «Мрамур ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД», ТОВ «Ю.О. ЕЛЕКТРОНІКС-1», ТОВ «ТД Оса».

На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 28.05.2013 № 0001152201, № 0001162201.

Позивач не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Досліджуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд надав оцінку документам, які були досліджені і відповідачем при проведенні перевірки позивача.

Із матеріалів справи слідує, що взаємовідносини ТОВ «МАГ БУД» з ТОВ «КОМПАНІЯ «МРАМУР ЛТД» здійснювались відповідно до наступних договорів:

- договір від 01.04.2012 №02/04, відповідно до якого ТОВ «КОМПАНІЯ «МРАМУР ЛТД» в особі директора Гончаренка Сергія Петровича (Субпідрядник) зобов'язується виконати власними силами будівельні роботи для ТОВ «МАГ БУД» в особі директора Матейко Г.Ю. (Підрядник) на об'єкті житловий будинок №10 ж.м. Троєщина;

- договір від 02.07.2012 №02/07, відповідно до якого ТОВ «КОМПАНІЯ «МРАМУР ЛТД» в особі директора Гончаренка Сергія Петровича (Субпідрядник) зобов'язується виконати власними силами будівельні роботи для ТОВ «МАГ БУД» в особі директора Матейко Г.Ю. (Підрядник) на об'єкті житловий будинок на ділянці №2 ж.м. Осокорки;

- договір від 09.07.2012 №09/07, відповідно до якого ТОВ «КОМПАНІЯ «МРАМУР ЛТД» в особі директора Гончаренка Сергія Петровича (Субпідрядник) зобов'язується виконати власними силами будівельні роботи для ТОВ «МАГ БУД» в особі директора Матейко Г.Ю. (Підрядник) на об'єкті вул. Перова,/Б. Хмельницького 2/37,Б;

- договір від 02.04.2012 №02/07, відповідно до якого ТОВ «КОМПАНІЯ «МРАМУР

ЛТД» в особі директора Гончаренка Сергія Петровича (Субпідрядник) зобов'язується виконати власними силами будівельні роботи для ТОВ «МАГ БУД» в особі директора Матейко Г.Ю. (Підрядник) на об'єкті житловий будинок №2 на бульварі Перова 10-12.

Взаємовідносини ТОВ «МАГ БУД» з ТОВ «КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ГОРИЗОНТАЛЬ» підтверджуються видатковою накладною від 02.07.2012 №РН-0000012 на придбання у ТОВ «КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ГОРИЗОНТАЛЬ» деревообробного станка на суму 4 583 грн., крім ПДВ на суму 917 грн.; податковою накладною від 02.07.2012 №25.

Взаємовідносини ТОВ «МАГ БУД» з ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД» здійснювались згідно договору від 01.08.2012 №1/08, відповідно до якого ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД» в особі директора Гончаренка Руслана Петровича (Субпідрядник) зобов'язується виконати власними силами роботи для ТОВ «МАГ БУД» в особі директора Майтенка Г.Ю. (Підрядник) на об'єкті житловий будинок №10, ж. м. Троєщина.

Взаємовідносини ТОВ «МАГ БУД» з ТОВ «Ю.О. ЕЛЕКТРОНІКС-1» здійснювались згідно договору від 26.11.2012 №26/11, відповідно до якого ТОВ «Ю.О. ЕЛЕКТРОНІКС-1» в особі директора Горбашової К. В. (Продавець) зобов'язується передати товар, роботи, послуги ТОВ «МАГ БУД» в особі директора Майтенко Г. Ю. (Покупець). Відповідно до умов Договору ТОВ «Ю.О. ЕЛЕКТРОНІКС-1» виписано (оформлено) накладні (акти виконаних робіт) та податкові накладні на поставку товарів (робіт, послуг), а саме видаткову накладну від 27.11.2012 №1211 на придбання у ТОВ «Ю.О. ЕЛЕКТРОНІКС-1» реклами на паперових носіях, побутове приміщення 2,4х12, побутове приміщення 2,4х6 на суму 95 860 грн., крім того ПДВ на суму 19 172 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.11.2012 б/н на проведення ТОВ «Ю.О. ЕЛЕКТРОНІКС-1» робіт (послуг) зі створення сайту на суму 46 164 грн. та ПДВ на суму 9 232 грн.

Взаємовідносини ТОВ «МАГ БУД» з ТОВ «ФІРМА «АСІА» здійснювались згідно договору від 03.09.2012 №3/09, відповідно до якого ТОВ «ФІРМА «АСІА» в особі директора Рог Дмитра Олександровича (Субпідрядник) зобов'язується виконати власними силами роботи для ТОВ «МАГ БУД» в особі директора Майтенко Г. Ю. на об'єкті житловий будинок № 10 ж. м. на, 20 мрн., сек. 1,2,3.

Взаємовідносини ТОВ «МАГ БУД» з ТОВ «ТД ОСА» підтверджуються наступними видатковими та податковими накладними, а саме видатковою накладною від 23.11.2011 №23/11-01 (номенклатура: арматура А-500); видатковою накладною від 23.11.2011 №23/11-02 (номенклатура: теодоліт ЗТПКП, прилад вертикального проектування, Нівелір); видатковою накладною від 30.11.2011 №23/11-03 (номенклатура: елемент фрамекс); видатковою накладною від 05.12.2011 №5/12-01 (номенклатура: шпаклівка, профіль, грунт, емаль, фарба,міксер та ін.), податковою накладною від 23.11.2011 №242 (номенклатура: арматура А-500); податковою накладною від 23.11.2011 №243 (номенклатура: теодоліт ЗТПКП, прилад вертикального проектування, Нівелір); податковою накладною від 30.11.2011 №314 (номенклатура: елемент фрамекс); податковою накладною від 05.12.2011 №69 (номенклатура: шпаклівка, профіль, грунт, емаль, фарба,міксер та ін.).

Первинні бухгалтерські документи, які підтверджують реальність за значених операцій між позивачем та його контрагентами та які були досліджені податковим органом при проведенні перевірки наявні в матеріалах справи.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які складають предмет спору у даній справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні відповідач заперечував проти задоволення позову, однак його заперечення не були підтверджені належними та достатніми доказами.

Відсутність належних доказів, які б вказували на порушення податкового законодавства, що має наслідком безумовне та чітко визначене застосування відповідних санкцій податкового законодавства, та за умов застосування презумпції правомірності рішень платника податку, передбаченого п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, приводить суд до висновку про задоволення позову та скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Щодо правового врегулювання відносин визначення платником податкового кредиту з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.14.1.181 ст. 181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема і з придбання товарів.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Відносно твердження податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, входять витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з п.п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Зі змісту Акта перевірки, слідує, що договори укладені позивачем з контрагентами - ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «Тесей ЛТД», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», ТОВ «ТД Оса» за результатами господарських операцій по яких позивачем було сформовано податковий кредит та включено суми витрат, по таких операціях до валових витрат, - відповідач вважає такими, що укладено без мети настання реальних наслідків, тобто нікчемними.

Однак, суд не погоджується з висновком відповідача про невизнання за позивачем права на податковий кредит та права на включення сум по таких господарських операціях до валових витрат, у зв'язку з чим зазначає наступне.

Чинним законодавством не передбачено такого наслідку (санкції) встановлення факту нікчемності (недійсності) правочину, як донарахування податкових платежів за такими правочинами, зокрема і платежів з ПДВ та податку на прибуток.

Донарахування податкових зобов'язань, є за своїм змістом санкцією за допущене порушення платником податку у сфері виключно податкових правовідносин, а встановлення ознак недійсності чи правомірності правочину є суть цивільних правовідносин, в сфері дії яких податкові органи не наділені управлінськими повноваженнями. Тому, висновок відповідача про недійсність договорів між позивачем та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «Тесей ЛТД», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», ТОВ «ТД Оса» викладений в Акті перевірки не може бути належною юридичною підставою для винесення оскаржуваних рішень та має лише інформативний характер.

За умов відсутності вказівки та доказів вчинення позивачем правопорушення у сфері саме податкових правовідносин, застосування санкцій податкового законодавства у вигляді донарахування податкових зобов'язань та штрафу є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Суд звертає увагу, що відповідно до Акта перевірки відповідач дійшов висновку про недійсність укладених між позивачем та його контрагентами правочинів на підставі розгляду матеріалів перевірки, які здійснені іншими податковими органами, в яких досліджувались господарські взаємовідносини цих контрагентів, а також контрагентів позивача з іншими постачальниками.

Таким чином суд, вивчивши документи подані представником позивача, не може виключити дійсність проведення господарських операцій на виконання договорів укладених позивачем з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «Тесей ЛТД», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», ТОВ «ТД Оса», оскільки виконання вказаних договорів, право позивача на формування податкового кредит та включення до валових витрат сум за такими господарськими операціями підтверджено позивачем первинними бухгалтерськими документами.

У свою чергу, відповідачем суду не надано доказів того, що позивач неправомірно сформував податковий кредит та включив до валових витрат суми по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «Тесей ЛТД», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», ТОВ «ТД Оса», а висновки податкового органу викладені в Акті перевірки не підтверджені і є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення від 28.05.2013 № 0001152201, № 0001162201, - є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.05.2013 № 0001152201, № 0001162201 прийняті Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГ БУД» сплачений судовий збір у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 17 липня 2013 р.