Ухвала суду № 32449444, 17.07.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2507/13 Головуючий у 1-й інстанції Калугіна І.О.

Суддя-доповідач Ломейко В.О.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Онищенко Е.А.

суддів Ломейко В.О.

Кухаря С.В.

при секретарі: Камінській О.Є

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 березня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_8, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: Відділ з питань захисту споживачів виконавчого комітету Мелітопольської міської ради про визнання недійсною додаткової угоди до договору іпотечного кредиту,

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_4, Відділ з питань захисту споживачів виконавчого комітету Мелітопольської міської ради про захист прав споживача та розірвання іпотечного договору, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_8, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В позові зазначало, що 14.04.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_6 було укладено договір про іпотечний кредит № ZPM0G40000006877, згідно якого ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 100 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15 % річних з кінцевим терміном повернення 14.04.2013 року.

13 серпня 2008 року додатковою угодою до договору про іпотечний кредит № ZPMOG40000006877 від 14.04.2008 року змінює валюту договору з гривні на американський долар. У відповідності до п. 8.1 Додаткової угоди, позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» надав відповідачу ОСОБА_6 кредитні кошти у розмірі 17 708, 30 доларів США шляхом перерахування на рахунок НОМЕР_1 на строк з 13.08.2008 року по 14 квітня 2013 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14, 04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом. Сплата процентів та винагороди також здійснюватися щомісяця.

У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього станом 17.12.2012 року заборгованість перед банком за кредитним договором становить 25 189,36 доларів США, що складається:

15052, 15 доларів США - заборгованість за кредитом,

4191,23 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом:

769,76 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом;

5176,22 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») було укладено договір іпотеки № ZPM0G40000006877 від 14.04.2008 року. На підставі цього договору відповідачі з метою забезпечення виконання зобов'язань перед позивачем передали в іпотеку об'єкт нерухомості двокімнатну квартиру загальною площею 49,40 кв.м, житловою площею 27,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Уточнивши свої позовні вимоги просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZPMOG40000Q" від 14.04.2008 року в розмірі 25189,36 доларів США (складовими частинами боргу є борг: кредитом в сумі 15052,15 доларів США, борг за процентами - 4191,23 доларів США, борг за винагородою за користування кредитом - 769,76 доларів США, пеня - 5176,22 доларів США) звернути стягнення на квартиру загальною площею 49,40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», за ціною що буде встановлена за згодою ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк», або на підставі оцінки майна з наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» права отримати витяг з Державного реєстру права власності, права отримати дублікат правовстановлюючого документу на нерухомість відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення відповідачем всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу іпотеки. Виселити відповідачів, які зареєстровані та проживають у квартирі розташованої за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіального поширюється на адресу вказаної квартири, стягнути з відповідачів судові витрати.

У жовтні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсною додаткової угоди до договору іпотечного кредиту, уточнюючи зустрічний позов, посилається на те, що дійсно між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір про іпотечний кредит № ZPM0G40000006877, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 100 000 грн. з і сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15 % річних з кінцевим терміном повернення 14.04.2013 року.

13 серпня 2008 року він на вимогу ПАТ КБ «ПриватБанк» змушений був укласти Додаткову угоду, якою останній змінив валюту з гривні на американський долар у відповідності до п. 8.1 Додаткової угоди, позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» надав відповідачу ОСОБА_6 кредитні кошти у розмірі 17 708, 30 доларів США шляхом перерахування на рахунок НОМЕР_1 на строк з 13.08.2008 року по 14 квітня 2013 року, однак вважає підставою для недійсності цієї угоди те, що вона укладена в іноземній валюті, відмінній від гривні, та використання іноземної валюти за спірною угодою, як засобу платежу, суперечить вимогам законодавства.

Просив суд поновити строк позовної давності для оскарження Додаткової угоди до Договору про іпотечний кредит № ZPM0G40000006877 від 14 квітня 2008 року та визнати недійсною Додаткову угоду до Договору про іпотечний кредит № ZPM0G40000006877 від 14 квітня 2008 року та договору №ZPM0G50000006877, укладену між З AT «ПриватБанк» та ОСОБА_6

У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою, в якій посилається на те, що 14 квітня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки № ZPM0G40000006877 від 14.04.2008 року. На підставі цього договору з метою забезпечення виконання зобов'язань вони передали в іпотеку об'єкт нерухомості двокімнатна квартира загальною площею 49,40 кв.м, житловою площею 27,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. У відповідності до п.1.1 вказаного договору кредитор надав позичальнику грошові кошти в сумі 100 000 грн., а позичальник зобов'язується сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 15 % річних, а також інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені Договором.

ОСОБА_6 без її згоди, 13 серпня 2008 року уклав Додаткову угоду до Договору про іпотечний кредит, якою було змінено валюту договору на американський долар, однак ні банк, ні ОСОБА_6 не сповістили про укладення даної угоди, тобто порушили вимоги ст.651 ЦК, згідно якої вбачається, що зміна договору допускається лише за згодою всіх сторін. Тобто зміна умов кредитного договору істотно порушує її законні права, як іпотекодавця оскільки укладення до договору валюті, відмінній від гривні України та використання іноземної валюти за спірним кредитним договором, як засобу платежу, суперечить вимогам законодавства та свідчить про те, що умови сплати кредиту змінилися настільки, що якби вона могла передбачити це, то ніколи б не уклала договір іпотеки на даних умовах. Подальше виконання договору іпотеки в умовах падіння курсу гривні відносно долара США призводе до явного порушення відношенню майнових інтересів сторін позбавляє її як іпотекодавця на те, що вона розраховувала при укладенні договору, а саме її видатки, як іпотекодавця на виконання обов'язків по кредитному договору значно перевищує розмір видатків, на які було розраховано під час укладення договору, що свідчить про законні підстави для розірвання договору іпотеки. У відповідності до вимог вищевказаного законодавства, яке регулює дані правовідносини.

Просила суд розірвати договір іпотеки № ZPM0G40000006877 від 14 квітня 2008 року, укладений між нею та ЗАТ «ПриватБанк», зняти заборону відчуження нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 та внести до державного реєстру іпотек відомості про виключення запису з реєстру.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 березня 2013 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZPM0G40000006877 від 14.04.2008 року в розмірі 25189,36 доларів США (складовими частинами боргу є борг за кредитом в сумі 15052,15 доларів США, борг за процентами - 4191,23 доларів США, борг за винагородою за користування кредитом -769,76 доларів США, пеня - 5176,22 доларів США) звернути стягнення на квартиру загальною площею 49,40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку», за ціною, що буде встановлена за згодою ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк», або на підставі оцінки майна з наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» права отримати витяг з Державного реєстру прав власності, права отримати дублікат правовстановлюючого документу на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення відповідачем всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу іпотеки. В іншій частині первісного позову відмовити. В зустрічному позові ОСОБА_6 відмовлено. В зустрічному позові ОСОБА_3, відмовлено.

Додатковим рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 березня 2013 року стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 витрати на сплату судового збору по 485,86 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» посилаючись на незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк задовольнити повністю, виселити відповідачів.

В апеляційних скаргах ОСОБА_4 ОСОБА_3 посилаючись на незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені первісного позову відмовити повністю. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню, а апеляційні скарги ОСОБА_4 ОСОБА_3, не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 14.04.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_6 було укладено договір про іпотечний кредит № ZPM0G40000006877, згідно якого ОСОБА_6, отримав кредит у розмірі 100 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15 % річних з кінцевим терміном повернення 14.04.2013 року(а/с 10-13).

13 серпня 2008 року додатковою угодою до договору про іпотечний кредит № ZPMOG40000006877 від 14.04.2008 року сторони змінили валюту договору з гривні на долар США. У відповідності до п. 8.1 Додаткової угоди, позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» надав відповідачу ОСОБА_6 кредитні кошти у розмірі 17 708, 30 доларів США шляхом перерахування на рахунок НОМЕР_1 на строк з 13.08.2008 року по 14 квітня 2013 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14, 04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом(а/с 14-16).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») було укладено договір іпотеки № ZPM0G40000006877 від 14.04.2008 року. На підставі цього договору відповідачі з метою забезпечення виконання зобов'язань перед позивачем передали в іпотеку об'єкт нерухомості двокімнатну квартиру загальною площею 49,40 кв.м, житловою площею 27,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1(а/с 19-21).

У порушення умов договору про іпотечний кредит ОСОБА_6, зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього станом 17.12.2012 року заборгованість перед банком за договором становить 25 189,36 доларів США, що складається:

15052, 15 доларів США - заборгованість за кредитом,

4191,23 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом:

769,76 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом;

5176,22 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 ЦК України, встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, як встановлено ОСОБА_6, порушив умови іпотечного кредиту та заборгував 25 189,36 доларів США, тому ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є квартира відповідачів.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором належить виключно позивачеві, то задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Згідно ст. 39 ЗУ «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а відповідно до ст. 40 ЗУ «Про іпотеку», та ст. 109 ЖК України, - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 44 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів" від 30 березня 2012 року № 5, згідно зі ст. 32 ЦК України, ст. 177 СК України та ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства" батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

У зв'язку із наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Із матеріалів справи вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1, зареєстровані та проживають ОСОБА_6 ОСОБА_3 ОСОБА_7, і неповнолітня дитина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 який зареєстрований за вказаною адресою(а/с 94, 98). Неповнолітній син ОСОБА_3 - ОСОБА_8 народився, як вбачається, через два роки після укладення 14.04.2008 року договору іпотеки спірної квартири і не є власником цієї квартири, а отже вважати що договором іпотеки порушені його права на житло, як визначився суд першої інстанції, немає підстав.

На виконання вимог закону банк надсилав відповідачам повідомлення - вимогу про добровільне виселення із спірної квартири протягом місяця, проте відповідачі не виконують добровільно вимоги банку, щодо виселення з спірної квартири, тому підлягають виселенню в примусовому порядку, оскільки умови кредитного договору не виконані.

Доводи ОСОБА_4, що використання Банком іноземної валюти за спірною Додатковою угодою, як засобу платежу, суперечить вимогам законодавства - спростовуються положеннями ст.ст. 192, 533, 1054 ЦК України, ст.ст. 32, 44 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 1, 4, 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ст.ст. 1, 3, 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", відповідно до яких банки та інші фінансові установи, які у встановленому порядку отримали генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, мають достатні юридичні підстави та законне право для надання резидентам України кредитів в іноземній валюті.

Також неспроможні доводи ОСОБА_6, щодо ненадання Банком кредиту в доларах США, що спростовується розрахунком ПАТ КБ «ПриватБанк» , про отримання 13.08.2008року ОСОБА_6, 17708.30 доларів США, часткового погашення ОСОБА_6, кредиту в доларах США(а/с 5-6).

Не може погодитися колегія суддів з доводами апеляційної скарги ОСОБА_3, що Додатковою угодою від 13.08.2008року, про зміну валюти кредиту з гривні на долар США збільшено обсяг її відповідальності, так як відповідно до п. 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 ЗУ «Про заставу», статей 1, 11 ЗУ «Про іпотеку», майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК України, застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553-559 ЦК України), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

Інші доводи апеляційних скарг ОСОБА_3 також не є суттєвими.

Доводи апеляційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» обґрунтовані та спростовують висновок суду першої інстанції про відмову в виселені відповідачів з квартири АДРЕСА_1, тому в цій частині рішення від 11.03.2013року підлягає скасуванню та задоволенню вимог банку в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.209, 218, 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів. -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги: Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити, а ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 березня 2013 року у цій справі, в частині відмови в виселені ОСОБА_6 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_7, ОСОБА_8, скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення наступного змісту:«Виселити з квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, з зняттям їх з реєстраційного обліку.»

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: