Рішення № 32448613, 01.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/8429/13 01.07.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Осокорки-2000"

про стягнення 192 297,98 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача: Півень Д.О. - предст. за довір.;

від відповідача: не з'явився.

Рішення прийняте 01.07.2013 у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою з 10.06.2013 до 01.07.2013.

У судовому засіданні 01.07.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Осокорки-2000" про стягнення 192 297,98 грн., з яких: 178 794,57 грн. - сума основного боргу, 3 677,77 грн. - інфляційні втрати, 9 825,64 грн. - проценти річні, та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.05.2013 порушено провадження у справі №910/8429/13, розгляд справи призначений на 10.06.2013.

У судовому засіданні 10.06.2013 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 01.07.2013.

У судове засідання 01.07.2013 представник відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/8429/13 від 07.05.2013 не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, заяв, клопотань не подав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.10.1999 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", перейменованою в подальшому у Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач, постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Осокорки-2000" (далі - відповідач, абонент) було укладено договір №1310055 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до п.п. 1.1., 2.2.1., 2.3.1. Договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності на потреби: опалення - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до договору, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору, якими визначено обсяги постачання теплової енергії, тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за теплову енергію, умови припинення подачі теплової енергії .

Згідно із п. 9 Додатку № 2 до договору "Тарифи та порядок розрахунків " відповідач зобов'язаний щомісяця з 12 по 15 число отримувати у районному відділі рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, який оформлює і повертає один примірник позивачу протягом двох днів з моменту їх одержання.

Пунктом 10 Додатку № 2 на відповідача покладений обов'язок забезпечити не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок позивача або транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, та до 25 числа поточного місяця, сплаити вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок позивача згідно з його розрахунком .

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за Договорами в частині своєчасної сплати вартості отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з 01.12.2010 по 01.04.2013 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, розмір якої станом на 01.04.2013 становить 178 794,57 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, що підтверджується обліковими картками, відомостями обліку спожитої теплової енергії за період з листопада 2009 року по березень 2013 та розрахунком заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, що містяться в матеріалах справи.

Однак, відповідачем були порушення зобов'язання щодо своєчасного внесення плати за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2010 по 01.04.2013, у зв'язку із чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, розмір якої станом на 01.04.2013 складав 178794,57 грн.

Між тим, як вбачається з довідки позивача про надходження коштів за спожиту теплоенергію по травень 2013, в рахунок оплати спожитої теплової енергії за спірний період відповідач сплатив позивачу 109 298,72 грн. з яких: у квітні 2013 року - 27 361,75 грн., у травні 2013 року - 81 936,97 грн.

Враховуючи, що сума боргу у розмірі 27 361,75 грн. була сплачена відповідачем до звернення позивача із позовом (29.04.2013), у позові в цій частині належить відмовити, а в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 81 936,97 грн., з огляду на сплату вказаної суми після подання позову до суду, суд припиняє провадження на підставі п. 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію становить 69 495,85 грн., її розмір належним чином доведений та документально підтверджений, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 69 495,85 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначених норм законодавства позивач просить суд стягнути з відповідача 3 677,77 грн. інфляційних втрат та 9 825,64 грн. процентів річних.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та процентів річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та відповідність вимогам законодавства, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та процентів річних підлягають задоволенню згідно із розрахунками позивача.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів сплати боргу у повному обсязі, не навів підстав для звільнення його від зазначеного обов'язку, контррозрахунку суми бору та фінансових санкцій не надав.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 82 999,26 грн.

З огляду на часткове задоволення позову судовий збір згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 81 936,97 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Осокорки-2000" (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 42-Б, ідентифікаційний код 30386133) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 69 495,85 грн. (шістдесят дев'ять тисяч чотириста дев'яносто п'ять гривень 85 коп.) - заборгованості за спожиту теплову енергію, 3 677,77 грн. (три тисячі шістсот сімдесят сім гривень 77 коп.) - інфляційних втрат, 9 825,64 грн. (дев'ять тисяч вісімсот двадцять п'ять гривень 64 коп.) - процентів річних та 1 659,98 грн. (одну тисячу шістсот п'ятдесят дев'ять гривень 98 коп.) - судового збору.

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 08.07.2013

Суддя М.Є. Літвінова