Рішення № 32448583, 15.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.13р. Справа № 904/4006/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАКТОР", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОМОСКОВСЬКЕ", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення 106 067, 17 грн., з яких: 90 734, 91 грн. заборгованості за Договором поставки товарів на умовах відстрочки оплати; 12 656, 17 грн. пені; 2 676, 09 грн. 3 % річних.

Суддя Боділовська М.М.

Представники:

Від Позивача: Матвієвський О.В., довіреність б/н від 14.06.2013 р.

Від Відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАКТОР" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОМОСКОВСЬКЕ" про стягнення 106 067, 17 грн., з яких: 90 734, 91 грн. заборгованості за Договором поставки товарів на умовах відстрочки оплати; 12 656, 17 грн. пені; 2 676, 09 грн. 3 % річних.

Ухвалою від 27.05.2013 року суд порушив провадження у справі та призначив її розгляд в судовому засіданні 18.06.2013 року. Також ухвалою від 27.05.2013 року суд відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАКТОР" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В судове засідання 18.06.2013 року Позивач надав заяви про стягнення витрат, пов"язаних з оплатою послуг адвоката та повернення судового збору за подання заяви про забезпечення позову. Заяви прийняті судом до розгляду. У зв"язку з неявкою представника Відповідача та відсутністю відзиву на позов, також з необхідністю здійснення звірки розрахунків між сторонами суд відклав розгляд справи до 15.07.2013 року.

В судовому засіданні 15.07.2013 року Позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі, надав акт про неможливість здійснення звірки розрахунків у зв"язку з відсутністю Відповідача за місцезнаходженням.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 04.07.2013 р., але представника в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд -

Встановив:

03 січня 2012 року між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір поставки товарів на умовах відстрочки оплати № 03/01-1-1, відповідно до якого Позивач зобов'язався передати Відповідачу товар згідно з накладною, що є невід'ємною частиною Договору, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити отриманий товар (пункт 1.1.).

Згідно з пунктом 1.2. Договору, Позивач зобов'язався надати Відповідачу товарний кредит у сумі не більше 140 000 грн. для придбання товарів у Позивача на термін не більше 14 календарних днів.

Згідно з пунктом 1.3. Договору, термін оплати починає обчислюватися з наступного дня

отримання товару. Термін обчислюється для кожної партії товару окремо (під партією товару розуміється товар, отриманий по одній накладній).

Згідно з абз. «а» підпункту 2.2.1. пункту 2.2. Договору, Відповідач зобов'язався прийняти і оплатити товар протягом терміну, зазначеного в пункті 1.2. Договору.

Згідно з пунктом 4.2. Договору, за порушення термінів оплати поставленого товару Відповідач зобов'язався сплатити Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості.

На виконання умов Договору Позивач у 2012 році поставив Відповідачу товар (запчастини) за видатковими накладними на суму 794 606,57 грн., за який Відповідач перерахував Позивачу 703 871,66 грн.; заборгованість за поставлений товар (запчастини) складає 90 734,91 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивач направив на адресу Відповідача претензію від 09.04.2013 р. вих. № 386 , яка залишена без відповіді.

У січні 2013 року Позивач направив Відповідачу акт звірки розрахунків станом на 31.12.2012 р., який Відповідач отримав 23.01.2013 р., але підписаний акт Позивачу не повернув.

Відповідно до частин 1-3 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосуванні господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором, Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього! суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбаченої законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконанні зобов'язання.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи зі змісту статей 546, 548 і 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися відповідно до закону або умов договору неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 622 Цивільного кодексу України боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 4 статті 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно наданого Позивачем розрахунку, пеня за порушення термінів оплати поставленого товару становить 12 656,17 грн. Три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання складають 2 676,09 грн.

Відповідно до абз. 1 і 2 пункту 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Позивачем надані документи, які є підставою для віднесення до судових витрат 1 500,00 грн., сплачених адвокату за правові послуги.

Позивач сплатив судовий збір за подання позову у сумі 2 121,34 грн. та за подання заяви про забезпечення позову у сумі 1 720,50 грн., що підтверджується оригіналами платіжних доручень, доданих до позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 6 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-УІ «Про судовий збір» у разі якщо позовну заяву подано після подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову.

Пленум Вищого господарського суду України роз'яснив (пункт 2.5. Постанови від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»), що Законом передбачено (абзац третій частини другої статті 6) зменшення розміру судового збору з позовної заяви, поданої після подання заяви про вжиття запобіжних заходів або забезпечення позову, на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення позову. Зазначене зменшення розміру судового збору здійснюється і в разі одночасного (в один і той же день) подання до господарського суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову, в тому числі при об'єднанні їх в одному документі. Якщо заяву про забезпечення позову подано після подання позовної заяви, то відповідне зменшення суми судового збору не здійснюється. Передбачене згаданою нормою зменшення розміру судового збору не ставиться Законом у залежність від результатів судового розгляду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-УІ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Таким чином, підлягають поверненню Позивачу 1 720,50 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідач від участі у розгляді справи ухилився, представника в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, причини неявки суду не повідомив.

Суд встановив, що матеріалами і обставинами позовні вимоги підтверджуються у повному обсязі, в зв"язку з чим позов підлягає задоволенню. Підлягає поверненню Позивачу з Державного бюджету України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у сумі 1 720,50 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на Відповідача.

Керуючись викладеним, ст.ст. 49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОМОСКОВСЬКЕ" (вул. М.Головка, 7, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, 51206, ідентифікаційний код 00377489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАКТОР" (вул. Журналістів, 5-А, м. Дніпропетровськ, 49051, ідентифікаційний код 25523816) 106 067,17 грн. (сто шість тисяч шістдесят сім грн. 17 коп.) , з яких: 90 734,91 грн. (дев"яносто тисяч сімсот тридцять чотири грн. 91 коп.) основного боргу, 12 65617 грн. (дванадцять тисяч шістсот п"ятдесят шість грн. 17 коп. пені, 2 676,09 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят шість грн. 09 коп.) 3% річних; 1 500,00 грн. (одна тисяча п"ятсот грн. 00 коп.) витрат на надання правової допомоги; 2 121,34 грн. (дві тисячі сто двадцять одна грн. 34 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАКТОР" (вул. Журналістів, 5-А, м. Дніпропетровськ, 49051, ідентифікаційний код 25523816) з Державного бюджету України 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору за подання заяви про забезпечення позову у справі № 904/4006/13, сплаченого платіжним дорученням № 458 від 18 травня 2013 року, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи № 904/4006/13.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення підписано

16.07.2013 р.

Суддя М.М. Боділовська