Рішення № 32448553, 08.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" липня 2013 р.Справа № 916/1128/13

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Василенко О.О. за довіреністю від 27.02.2013р.;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»;

До відповідача: Всеукраїнського державного багатопрофільного видавництва «Маяк»;

про стягнення 56 528,40 грн., -

у с т а н о в и в :

Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси» ( далі - Позивач ) звернулось до Всеукраїнського державного багатопрофільного видавництва „Маяк" ( далі - Відповідач ) із позовом про стягнення 56 528, 40 грн. вартості безпідставно набутої теплої енергії посилаючись на наступне.

Позивач створений на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 р. за № 101-V шляхом злиття КП "Одесатеплоенерго" та КП „Одесатеплокомуненерго".

Згідно п.2.1.1 Статуту підприємства, метою його створення є здійснення виробничо -технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією.

Взаємовідносини між постачальниками та споживачами теплової енергії регулюються ст. ст. 275-277 ГК України, «Правилами користування тепловою енергією», затверджених постановою КМ України № 1198 від 3.10.2007р, Законом України „Про житлово - комунальні послуги" № 1875 - IV від 24.06.04 р. та Законом України „Про теплопостачання" від 02.06.05 р.

Одеська міська рада на виконання вимог Закону України „Про житлово - комунальні послуги" , прийняла рішення № 1173-v від 05.04.2007 р. „Про визначення виконавців житлово - комунальних послуг в м. Одеса", яким визначила КП „Теплостачання міста Одеси" виконавцем послуг з постачання теплової енергії на опалення та гарячої води.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.02.2008 р. у справі № 3/24-08-288 за відповідачем визнано право власності на не житлове приміщення загальною площею 373,5 кв.м., що розташоване на другому поверсі будинку № 14 по вул. Жуковського в м. Одесі, згідно технічного паспорту . виданого КП „ОМБТІ та РОН" від 12.01.2008 р.

До інженерних споруд цих житлових будинків, у тому числі і розташованих в них не житлових приміщень, входять системи централізованого опалення та постачання гарячої води. Облаштування індивідуальної системи опалення та постачання гарячої води у вищевказаних нежитлових приміщеннях, у передбаченому законодавством порядку проведено не було і тому, відповідно до п.п. 20, 23 «Правил користування теплової енергії», затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007 р. № 1198, облік переданої на опалення теплової енергії відбувається розрахунковим способом.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно норм ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія -товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу, також вказаним Законом передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу (п. 4 ст. 19 Закону).

На підставі ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов'язками споживача є своєчасне укладення договору з організацією що здійснює постачання теплової енергії та щомісячна оплата за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з п. 1 Постанови КМУ від 03.10.2007 р. № 1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією», правила користування тепловою енергією визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії. Пунктом 3 Правил передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Відповідно до п. 4 «Правил користування тепловою енергією», користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією. Пунктом 14 Правил передбачений обов'язок споживача укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Згідно п. 40 Правил, споживач теплової енергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами, оформляє договір відповідно до вимог частини 1 цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму, тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

21.11.2012 р. комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» на адресу видавництва «Маяк» було направлено два екземпляри проекту договору на постачання теплової енергії з пропозицією підписати, завірити печаткою та повернути на адресу позивача один екземпляр договору.

Проте, як зазначає позивач у позові, по сьогоднішній день підписаний договір на постачання теплової енергії від відповідача до КП «ТМО» не надходив.

КП «ТМО» були видані акти-приписи від 12.12.07 року та від 25.03.2009 року про підписання договору на теплопостачання, але вони виконані не були.

Від видавництва «Маяк» надходили заяви з проханням укласти договір про теплопостачання, але договір відповідачем підписано так і не було, отже має місце без-договірне теплоспоживання.

Наявність опалення в приміщенні підтверджуються списками абонентів, складених контролером енергонадзора, які мали опалення у відповідному місяці.

За період з листопада 2007 року по березень 2008 року включно, з грудня 2008 року по березень 2009 року, з листопада 2011 року по квітень 2012 року включно відповідач споживав теплову енергію і не оплачував її в повному обсязі, за умови відсутності договору про постачання теплової енергії. Тим самим, видавництво «Маяк» завдало КП «ТМО» збитків на суму вартості спожитої теплової енергії в розмірі 56 528,40 грн.

На думку позивача, бездоговірне споживання теплової енергії не є правовою підставою для звільнення споживача (у даному спорі - відповідача) від її оплати, а заборгованість, що виникла, підлягає стягненню як вартість безпідставно набутого майна, відповідно до положень ст.ст. 1212 ЦК України.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. За правилами ч. 2 ст. 1213 ЦК України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки відповідач, отримавши теплову енергію на опалення займаного приміщення, не здійснив її оплати, він безпідставно зберіг кошти, які повинен був витратити на оплату теплової енергії.

На підставі вищевикладеного, посилаючись на ст.ст. 387, 509, 525, 1212, 1213 Цивільного Кодексу України, ст. 277 ГК України, «Правила користування тепловою енергією», затверджених постановою KM України № 1198 від 3.10.2007р., позивач просить стягнути вартість безпідставно набутої теплової енергії у сумі 56528,40 грн.

Представник відповідача Гриценко С.М. діючий за довіреністю від 27.01.2012 р. був присутнім у засіданні суду 17 червня 2013 р. ( з трьох що відбулись ), відзив на позов не надав. В засідання суду 17 червня 2013 р. надав заяву про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17 червня 2013 р., за заявою відповідача, строк вирішення спору по справі №916/1128/13 продовжений на 15 днів до 10 липня 2013 р.

В засідання суду 27.05.2013 р. та 08.07.2013 р. представник відповідача не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Поштові повідомлення у справі.

З урахуванням викладеного, господарський суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, згідно приписів ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу ( ГПК ) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з матеріалів справи, приведені позивачем обставини цілком підтверджуються наданими доказами.

Проаналізувавши вказані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять правомірність вимог Позивача. Вказані докази сумніву у суду не викликають.

Посилання Позивача на вищенаведені норми ЦК України, Закону України "Про теплопостачання", Закону України "Про житлово-комунальні послуги" суд вважає правильним, оскільки саме цими нормами регулюються правовідносини по даному спору.

Дотепер Відповідач вказану суму боргу не сплатив чим порушив вимоги вказаного Закону України "Про теплопостачання".

Доказів зворотнього відповідач, в поряд уст. 33 ГПК України, суду не надав.

Підсумовуючи викладене, суд вважає вимоги Позивача законними, обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому підлягаючими задоволенню в повному обсягу.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" - задовольнити повністю.

Стягнути з Всеукраїнського державного багатопрофільного видавництва „Маяк" ( адреса: 65026, м.Одеса, вул.Жуковського, 14, код ЄДРПОУ 02474297, р/р 26000665202221 в ООФ АКБ УСБ , МФО 328016) на користь комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (адреса: 65110, м.Одеса, вул.Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102, п/р 26038300416451, в філії Одеське ОУ АТ «Ощадбанк» МФО 328845) - вартість безпідставно набутої теплової енергії у сумі 56528 (п'ятдесят шість тисяч п'ятсот двадцять вісім) грн. 40 коп. та судовий збір в розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено та підписано 15.07.2013р.

Суддя Никифорчук М.І.