Постанова № 32448278, 11.07.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 року м. Луцьк Справа № 803/1461/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Мельника С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3, підприємець) звернувся в суд з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - відповідач, Луцька ОДПІ, інспекція) про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 26 червня 2013 року №0004851702, яким нарахований податок на додану вартість за основним платежем на суму 13 217,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 6 608,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Луцькою ОДПІ було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ФОП ОСОБА_3 за період з 01 лютого 2013 року по 28 лютого 2013 року. Податковим органом у ході перевірки встановлено, що в лютому 2013 року підприємець занизив податкове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за основним платежем на 13 217,00 грн. в результаті неправомірного формування податкового кредиту по операції з купівлі транспортного засобу. На думку податкового органу, до податкового кредиту приватного підприємця можливе включення ПДВ лише щодо тих транспортних засобів, які зареєстровані на суб'єкта господарювання, а не на фізичну особу, та за умови використання їх в оподатковуваних операціях.

За результатами перевірки Луцькою ОДПІ складено акт від 14 червня 2013 року №3250/17.2/НОМЕР_1 та прийнято податкове повідомлення-рішення №0004851702 від 26 червня 2013 року, яким позивачу нараховане основне зобов'язання з ПДВ у розмірі 13 217,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 6 608,5 грн. Вважає висновки акта перевірки необґрунтованими, а вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки чинним законодавство реєстрація транспортних засобів на фізичних осіб-підприємців не передбачена, натомість реєстрація можлива лише на фізичну або юридичну особу. Придбаний транспортний засіб підприємець використовує в своїй господарській діяльності. На підставі вищевикладеного просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004851702 від 26 червня 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та додатково пояснив, що придбаний позивачем транспортний засіб використовується у його господарській діяльності, що підтверджується подорожніми листами, товаро-транспортними накладними та міжнародними товарно-транспортними накладними та надав суду свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_7 на ОСОБА_3. Просив позов задовольнити.

Представник Луцької ОДПІ в своїх запереченнях та у судовому засіданні позову не визнав з підстав наведених у запереченнях проти адміністративного позову. Додатково пояснив, що перевіркою встановлено факт неправомірного формування ФОП ОСОБА_3 податкового кредиту та як наслідок заниження основного зобов'язання з ПДВ, оскільки до податкового кредиту за лютий 2013 року підприємцем включено ПДВ, сплачене при придбанні транспортного засобу, який зареєстрований на фізичну особу, а не на суб'єкта підприємницької діяльності. Разом з тим, наголошує, що закон пов'язує можливість віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за транспортними засобами, зареєстрованими на суб'єкта господарювання (а не на приватну особу) за умови використання їх в оподатковуваних операціях. При цьому відповідач також посилається на пункти 198.3, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пункт 6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлено, що 26 липня 2007 року ОСОБА_3 був зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія НОМЕР_5 (а.с.17).

Позивач з 27 липня 2007 року перебуває на обліку у Луцькій ОДПІ як платник податків, що підтверджується описовою частиною акту перевірки від 14 червня 2013 року №3250/17.2/НОМЕР_1 (а.с.8).

Підприємець з 24 вересня 2007 року зареєстрований як платник ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платником ПДВ від 24 вересня 2007 року НОМЕР_3 серія НОМЕР_4 (а.с.18).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 07 червня 2013 року по 13 червня 2013 року старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Луцької ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 01 лютого 2013 року по 28 лютого 2013 року, результати якої оформлені актом від 14 червня 2013 року №3250/17.2/НОМЕР_1 (а.с.7-15).

Під час перевірки інспекцією був зафіксований факт порушення підприємцем пунктів 198.3, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, а саме заниження позитивного значення декларації за лютий 2013 року (рядок 18) в сумі 13 217,00 грн. та заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету (рядок 25 декларації) на 13 217,00 грн. (а.с.15).

На підставі висновків акту перевірки Луцькою ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2013 року №0004851702, яким ФОП ОСОБА_3 було нараховане основне зобов'язання з ПДВ у розмірі 13 217,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 6 608,5 грн. (50 % від нарахованої суми) (а.с.16).

З матеріалів перевірки та пояснень представника відповідача у судовому засіданні вбачається, що приймаючи оскаржуване податкове-повідомлення рішення Луцька ОДПІ дійшла висновку, що до складу податкового кредиту приватного підприємця можливе включення коштів, які витрачені на придбання транспортного засобу, що зареєстрований лише на суб'єкт господарювання (а не на приватну особу) за умови його використання в оподатковуваних операціях.

Суд не погоджується з вищезазначеним висновком відповідача та вважає його помилковим на підставі нижчевикладеного.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечувалося представниками сторін в судовому засіданні, що згідно договору від 07 лютого 2013 року № 070213 позивач придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалавто" автомобіль марки RENAULT PREMIUM номер шасі НОМЕР_6 вартістю 79301,00 грн., з яких ПДВ становить 13 216,83 грн. (а.с.20-21).

Факт передачі вищезазначеного транспортного засобу підтверджується актом прийому-передачі від 15 лютого 2013 року, а також видатковою накладною №РН-0000225 від 15 лютого 2013 року, які підписані обома сторонами договору (а.с.21).

Судом встановлено, що для відображення вищезазначеної операції у податковому обліку Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобалавто" позивачу було видано податкову накладну від 07 лютого 2013 року № 7 на суму ПДВ 13 216,83 грн., на підставі якої ФОП ОСОБА_3 сформував податковий кредит в лютому 2013 року (а.с.19).

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль марки RENAULT PREMIUM номер шасі НОМЕР_6 був зареєстрований у Луцькому ВРЕР УДАІ УМВС України у Волинській області на ОСОБА_3 за державним номером НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію даного транспортного засобу серія НОМЕР_7 (а.с.49).

Суд не бере до уваги пояснення відповідача про те, що до складу податкового кредиту приватного підприємця можливе включення сум податку на додану вартість по транспортним засобам, зареєстрованим лише на суб'єкта господарювання (а не на приватну особу) за умови використання їх в оподатковуваних операціях з наступних підстав.

Відповідно до пункту 6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 7 вересня 1998 року, передбачено реєстрацію транспортних засобів лише за юридичними або фізичними особами, тому у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів не може зазначатися як їх власник фізична особа-підприємець. При цьому, неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами-підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит по операціях з придбання транспортних засобів, якщо були дотримані умови його формування, визначені Податковим кодексом України.

Статтею 2 Господарського Кодексу України передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є зокрема громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

З огляду на вищезазначені норми законодавства суд зазначає, що до податкового кредиту фізичних осіб - суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, можливе включення сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням транспортних засобів, за умови використання таких транспортних засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності та наявності належним чином документального оформлення та підтвердження відповідних витрат і відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку.

Загальний порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих платниками ПДВ, регламентується статтею 198 Податкового кодексу України.

За змістом статті 198 Податкового кодексу України основною умовою формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та використання придбаних товарів (послуг) в господарській діяльності.

При цьому суд зазначає, що особливих умов для формування податкового кредиту фізичними особами-підприємцями, які зареєстровані платниками ПДВ, зокрема щодо обов'язкової реєстрації права власності на майно як на суб'єктів господарювання, Податковим кодексом України не передбачено.

Судом встановлено та не заперечувалося представником відповідача у судовому засіданні, що транспортний засіб RENAULT PREMIUM за державним номером НОМЕР_2 використовується підприємцем у його господарській діяльності, що підтверджується подорожніми листами №09/13 від 09 березня 2013 року, №29/13 від 29 березня 2013 року, товарно-транспортними накладними від 09 березня 2013 року №224/1, від 09 березня 2013 року №224/4, від 10 березня 2013 року №224/5, від 09 березня 2013 року №224/2, від 09 березня 2013 року №224/3, від 11 квітня 2013 року №343/3, від 10 квітня 2013 року №343/1, від 10 квітня 2013 року №343/2, від 29 березня 2013 року №309/1, від 01 квітня 2013 року №309/2, від 03 квітня 2013 року №318/2, міжнародними товаро-транспортними накладними №107026, №107016 (а.с.22-37).

З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що транспортний засіб - автомобіль марки RENAULT PREMIUM номер шасі НОМЕР_6 державний номер НОМЕР_2 придбаний згідно договору від 07 лютого 2013 року №070213 використовуються підприємцем у його господарській діяльності, а відтак є всі наявні підстави для віднесення коштів, витрачених на його придбання до складу податкового кредиту.

Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Отже, неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами-підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит по операціях з придбання транспортних засобів (машин), якщо були дотримані умови його формування, визначені нормами Податкового кодексу України.

Відтак, позивач в лютому 2013 року на підставі податкової накладної від 07 лютого 2013 року №7 правомірно сформував податковий кредит у розмірі 13 217,00 грн. у зв'язку з придбанням автомобіля марки RENAULT PREMIUM номер шасі НОМЕР_6, оскільки використовує цей транспортний засіб у своїй господарській діяльності та зареєстрував його у встановленому законодавством порядку в органах Державної автомобільної інспекції.

З огляду на вищезазначене, оскільки підприємець правомірно сформував податковий кредит, тому у Луцької ОДПІ були відсутні підстави для збільшення ФОП ОСОБА_3 основного зобов'язання з ПДВ на 13 217,00 грн. та накладати штрафні санкції у розмірі 6 608,5 грн.

Враховуючи встановлені обставини по справі та виходячи зі змісту наведених норм законодавства суд дійшов висновку, що відповідач, Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області, податковим повідомленням-рішенням від 26 червня 2013 року №0004851702 неправомірно збільшила позивачу основне зобов'язання з ПДВ на суму 13 217,00 грн. та застосувала штрафні санкції у розмірі 6 608,5 грн.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, суб'єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами не довів правомірності податкового повідомлення-рішення від 26 червня 2013 року №0004851702.

Як визначено частиною третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2013 року №0004851702, суд дійшов висновку, що воно не відповідає вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області податковим повідомленням-рішенням від 26 червня 2013 року №0004851702 неправомірно нарахувала фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 13 217,00 грн. за основним платежем та 6 608,5 грн. за штрафними санкціями, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 червня 2013 року №0004851702.

За правилами частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 за подання даного позову сплатив судовий збір у розмірі 200,00 грн., що підтверджується квитанцією №83 від 01 липня 2013 року, тобто у більшому розмірі, ніж того вимагалося законом, оскільки загальний розмір майнових вимог становить 19 825,50 грн. (а.с.2).

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, тому на користь ФОП ОСОБА_3 з Державного бюджету України слід стягнути судовий збір у розмірі 198,25грн.

Позивачу слід роз'яснити, що питання по повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 1,75 грн. вирішується у відповідності до статті 7 Закону України «Про судовий збір» шляхом звернення з відповідною заявою до суду.

Керуючись статтею 94, частиною третьою статті 160, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 26 червня 2013 року №0004851702.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 198,25 грн. (сто дев'яносто вісім гривень двадцять п'ять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І.Смокович

Повний текст постанови виготовлений 16 липня 2013 року.