Справа № 266/431/13- ц
Провадженя № 2/266/357/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.07.2013 року м. Маріуполь
Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі :
головуючого судді Курбанової Н.М.
при секретарі Ситенко В.В.
роглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності та визнання права власності,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовними вимогами до ОСОБА_3 та просять суд припинити право власності відповідача на 1/3 долю в квартирі АДРЕСА_1, компенсувавши відповідачу вартість його долі в майні, визнавши за позивачами право власності на 1/3 частини зазначеної квартири в рівних долях. В обгрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що квартира АДРЕСА_1 належить їм на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10 січня 2002 року, по 1/3 кожному. Позивачі бажають припинити право власності відповідача з виплатою йому грошової компенсації в розмірі його частки на житло. Квартиру неможливо розділити в натурі без втрати її цільового призначення, оскільки вона розташована на другому поверсі п'ятиповерхового будинку і в ній технічно неможливо обладнати дві квартири з окремими виходами. У той же час, визначити порядок користування між співвласниками в даній квартирі не можливо, у зв'язку з тим, що квартира складається з двох суміжних жилих кімнат, а порядок користування визначається тільки в ізольованих житлових приміщеннях. Крім того, встановити перегородку за рахунок зменшення житлової площі однієї з кімнат, також буде не можливо, так як для цього потрібна згода всіх співвласників житлового приміщення, а вони таку згоду дати не можуть, оскільки зменшення житлової площі квартири відобразиться на її ринковій вартості, отже, зменшити їх право розпорядження власністю в майбутньому. Крім того, вважають, що суд, припинивши право власності на частку відповідача в спірній квартирі, тим самим не заподіює шкоди інтересам ОСОБА_3 та членам його сім'ї, так як вони забезпечені житлом і власністю за адресою: АДРЕСА_2 Просить припинити право власності ОСОБА_3 на 1/3 частку в квартирі АДРЕСА_1 шляхом стягнення на його користь з ОСОБА_1, ОСОБА_2 грошової компенсації вартості його частки майні у розмірі 44 660грн та визнати за позивачами право власності на 1/3 частину в рівних долях.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили її задовольнити, так як ними внесена вартість 1/3 частин квартири АДРЕСА_1 у розмірі 44660 грн. на депозитний рахунок ТУ ДСА в Донецькій області.
Відповідач ОСОБА_3 у відкритому судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнав та пояснив, що є власником 1/3 частки спірної квартири АДРЕСА_1, згоден припинити своє право власності на цю частку та отримати від позивачів внесену на депозитний рахунок суду її вартість, визнав право власності на цю частину квартири за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Представник відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, що діє на підставі договору про надання юридичної допомоги у відкритому судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним відповідачем та підтримав його думку щодо визнання позовних вимог.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Згідно із вимогами ст. 365 ЦК України, право особи на долю у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) доля являється незначною та не може бути виділена в натурі; 2) річ є неділимою; 3) спільне володіння та користування майном є неможливим; 4) таке припинення не заподіє суттєвого збитку інтересам співвласника та членам його родини.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на долю у спільному майні при умові попереднього внесення позивачем вартості долі на депозитний рахунок суду.
Пленум Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 ( із змінами та доповненнями) «Про практику застосування судами законодавства, яке регулює право власності громадян на жилий будинок» зазначив, що «при вирішенні справ про виділ у натурі частки жилого будинку, який є спільною сумісною власністю, судам необхідно мати на увазі, що виходячи із змісту ст. 364 ЦК України це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено в натурі окрему частину будинку із самостійний виходом, виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнань приміщення в ізольовану квартиру. У окремих випадках суд може, враховуючі конкретні обставини справи та при відсутності згоди власника, який виділяється, зобов'язати інших учасників спільної сумісної власності виплатити йому грошову компенсацію за належну йому долю з обов'язковим приведенням відповідних мотивів».
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 10 січня 2002 року виданого Управлінням міського майна Маріупольської міської ради і записаного у реєстрову книгу за № 22470 квартира АДРЕСА_1 на праві приватної, спільної Сумісної власності належить ОСОБА_3 та члена його сім'ї ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ( а.с. 5).
Згідно рішення Приморського районного суду м.Маріуполя від 07 листопада 2012 року з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_1 суму витрат по сплаті комунальних послуг в розмірі 2461,70 грн., витрати понесені на правову допомогу в розмірі 450 грн. та сплату судового збору у розмірі 246,17 грн., а всього 3157,87 грн. (а.с.6-7).
Згідно постанови про відмову у порушенні кримінальної справи затвердженої 26 квітня 2012 року начальником Приморського РВ ММУ ГУ УМВС України в Донецькій області відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 на підставі ст. 6 п.2 КПК України, щодо перешкоджання проживанню ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.8).
Згідно довідки № 47 від 03 жовтня 2012 року виданої КСН «Черемушки» ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 з квітня 2011 року (а.с.9).
Згідно із вимогами ч.2 ст. 364 ЦК України, якщо виділ в натурі долі із спільного майна не допускається згідно закону, або являється неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на отримання від інших співвласників грошової чи іншої матеріальної компенсацію вартості його долі.
Позивачами, на виконання вимог ч.5 ст. 365 ЦК України, було внесено на депозитний рахунок суду вартість 1/3 частини спірної квартири, а саме 44660 грн. ( а.с. 52).
Приходячи до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд приймає до уваги, крім іншого, вимоги п.4 ч.1 ст. 365 ЦК України, а саме припинення права особи на долю у спільному майні може бути припинено, якщо таке припинення не заподіє суттєвого збитку інтересам співвласника та членам його родини.
Визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо припинення права особи на долю у спільному майні і наявность правового підґрунтя для його задоволення.
Наслідком забезпечення матеріальних прав сторін у спорі суд, маючи на меті дотримання майнового балансу між ними, вважає за необхідне задовольнити позов в частині вимог щодо визнання права власності на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних долях.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, у даному випадку задоволення позову в повному обсязі суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, стягує з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесені останніми витрати з оплати судового збору в сумі 446,60грн. (а.с. 32).
Керуючись ст.ст. 364, 365 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, яке регулює право власності громадян на жилий будинок», постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику по справам за позовами про захист права приватної власності», ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності та визнання права власності - задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_3 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.
Компенсувати ОСОБА_3 вартість його долі у спільному майні, стягнувши з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на його користь 44660 ( сорок чотири тисячі шістсот шістдесят грн. 00 коп.), які знаходяться на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 в ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ НОМЕР_2, одержувач платежу ТУ ДСА України в Донецькій області.
Визнати право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, ОСОБА_2, в рівних долях.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 судовий збір у сумі 446,60грн. (чотириста сорок шість грн. 60 коп.), по 223,30 грн. (двісті двадцять три грн.. 30 коп.) кожній.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Приморський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: Курбанова Н. М.
Судове рішення № 32446669, Приморський районний суд м. Маріуполя було прийнято 02.07.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 266/431/13- ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: