Постанова № 32446024, 17.07.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/2385/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Смірнової О.Є.,

за участю секретаря Прокіної А.С.,

представника позивача Чуприненко О.В.,

представників відповідача Коляди І.В.,

Дубини Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Першої чернігівської державної нотаріальної контори до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

19.06.2013 року Перша чернігівська державна нотаріальна контора звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.06.2013 року № 0002111750, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на доходи найманих працівників в розмірі 510,00 грн. за штрафними санкціями.

Протокольною ухвалою суду від 11.07.2013 року замінено неналежного відповідача Державну податкову інспекцію у м. Чернігові Державної податкової служби на належного - Державну податкову інспекцію у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області у зв'язку з реорганізацією (а.с. 106).

Свої вимоги представник позивача мотивує тим, що ДПІ у м. Чернігові проведено камеральну перевірку податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і суми утриманого з них податку Першої чернігівської державної нотаріальної контори, за результатами якої складено акт від 23.05.2013 року № 127/17-516. Податковим органом зроблено висновок про те, що платником подано з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку. У зв'язку з цим ДПІ у м. Чернігові податковим повідомленням-рішенням від 05.06.2013 року № 0002111750 накладено на Першу чернігівську державну нотаріальну контору штраф в розмірі 510,00 грн. Представник позивача зазначає, що контролюючий орган неправомірно прийняв рішення щодо накладення на Першу чернігівську державну нотаріальну контору штрафу в розмірі 510,00 грн., оскільки відповідно до норм Податкового кодексу України та Закону України «Про нотаріат» нотаріус не зобов'язаний та не обтяжений законними приписами надавати інформацію податковим органам саме по формі звітності № 1ДФ. Податковий кодекс України не покладає на нотаріуса виконання невластивого йому обов'язку податкового агента або виконання функцій чи певних обов'язків податкового агента. На сьогодні не затверджена форма податкової звітності, за якою нотаріуси повинні подавати інформацію податковим органам про вчинені нотаріальні дії щодо купівлі- продажу, обміну, дарування, видачі спадщини. Також представник позивача посилається на те, що уточнюючі податкові розрахунки подавались у зв'язку із внесенням змін до ідентифікаційних номерів, ознак доходу та до реквізитів підприємства, що не впливає на загальні показники, поданих податкових розрахунків, а тому штрафні санкції не повинні застосовуватись. Таким чином, представник позивача вважає висновки, викладені в акті перевірки від 23.05.2013 року № 127/17-516, такими, що не відповідають дійсності, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що належить скасувати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що працівниками ДПІ у м. Чернігові проведено камеральну перевірку податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і суми утриманого з них податку Першої чернігівської державної нотаріальної контори, за результатами якої складено акт від 23.05.2013 року № 127/17-516. Перевіркою встановлено, що платником подано з недостовірними відомостями або з помилками податкові розрахунки за формою № 1ДФ за 1,2 квартали 2011 року та 1 квартал 2012 року. У зв'язку з цим ДПІ у м. Чернігові податковим повідомленням-рішенням від 05.06.2013 року № 0002111750 накладено на Першу чернігівську державну нотаріальну контору штраф в розмірі 510,00 грн. Представники відповідача посилаються на те, що до позивача застосовано п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України - неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Тому представники відповідача вважають, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а вимоги позивача є безпідставними.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Перша чернігівська державна нотаріальна контора (ідентифікаційний код-02901753) зареєстрована в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 02.09.1993 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 580796 (а.с. 19).

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у м. Чернігові проведено камеральну перевірку податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і суми утриманого з них податку Першої чернігівської державної нотаріальної контори, за результатами якої складено акт від 23.05.2013 року № 127/17-516 (а.с. 8-10,75-77).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 50.1 ст. 50, п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України, а саме: платником подано з недостовірними відомостями або з помилками податкового розрахунку за формою № 1 ДФ за 1,2 квартали 2011 року та за 1 квартал 2012 року.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем подано до ДПІ у м. Чернігові заперечення від 24.05.2013 року (а.с. 11-14).

ДПІ у м. Чернігові надано відповідь на заперечення від 31.05.2013 року № 7770/10/17, в якій залишено без змін висновки податкового органу (а.с. 15-16).

За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення від 05.06.2013 року № 0002111750, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на доходи найманих працівників в розмірі 510,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 17,72,73).

Порядок оподаткування доходів, отриманих від договорів купівлі-продажу, дарування обміну, отриманих у спадщину встановлюється статтями 172-174 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 172.4 ст. 172 Податкового кодексу України під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в податковий розрахунок.

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об'єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов'язана відобразити дохід від такого відчуження в річній податковій декларації.

У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомості, за яким сплачено податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку.

У разі, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).

Для цілей оподаткування за визначеним порядком під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Згідно із п. 173.4 ст. 173 Податкового кодексу України під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна:

- нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об'єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого на основі ціни, зазначеної в договорі;

- у разі продажу (обміну) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів відповідні договори посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого на основі ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів;

- якщо під час продажу (обміну) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого на основі оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів. Нотаріус щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу (міни), про вартість кожного договору та про суму сплаченого податку в податковому розрахунку;

- суб'єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає до органу державної податкової служби інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, у порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.

У цьому разі платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи.

Відповідно до 174.4 ст. 174 Податкового кодексу України нотаріус щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому для податкового розрахунку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у випадку посвідчення договорів, які вчиняються між фізичними особами, при видачі свідоцтв про право на спадщину функцію податкового агента виконує нотаріус.

В таких випадках відповідальність за нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету повністю покладається на осіб, які отримують дохід.

Враховуючи вищевикладене, щокварталу нотаріуси зобов'язані подавати до органів ДПС за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію: про посвідчені договори; про вартість рухомого та нерухомого майна; про суми сплаченого податку. Інформація подається у порядку, встановленому для податкового розрахунку (відповідно до вимог Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходів, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них доходів, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1020 (форма № 1ДФ).

Відповідно до п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Згідно із пп. "а" та "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Згідно із пп. 4.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходів, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них доходів, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за № 46/18784) (далі - Порядок № 1020) коригування поданого і прийнятого податкового розрахунку проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені органом ДПС.

Відповідно до пп. 4.3 Порядку № 1020 уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Згідно із пп. 4.4 Порядку № 1020 порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податковий розрахунок подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише по рядках та реквізитах, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються органами ДПС до податкового агента.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідальність за податкові правопорушення в частині неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку передбачена п. 119.2 ст.119 Податкового кодексу України.

Так, згідно із п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Представник позивача посилається на те, що уточнюючі податкові розрахунки подавались у зв'язку із внесенням змін до ідентифікаційних номерів, ознак доходу та до реквізитів підприємства, що не впливає на загальні показники, поданих податкових розрахунків.

Суд зазначає, що, якщо помилка, виявлена платником податку, не впливає на показники, зазначені в графах 3, 3а, 4 та 4а податкового розрахунку за формою № 1ДФ, зокрема вносяться зміни до ідентифікаційного номера, або змінюється ознака доходу, або до реквізитів підприємства, то до податкового агента не застосовується відповідальність у вигляді штрафу в розмірах, передбачених п. 50.1 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що помилки, які виявлені нотаріусом як податковим агентом, не впливають на показники, які зазначені у графах 3, 3а, 4 та 4а податкового розрахунку за формою № 1ДФ, де зазначені суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податку, і суми утриманого з них податку, а тому за внесення змін до ідентифікаційного номеру, змін до реквізитів або коли змінюється ознака доходу підприємства, до податкового агента не застосовується накладення штрафів в розмірах, які передбачені в п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що позивачем подано до ДПІ у м. Чернігові податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за (а.с. 40-71):

1 квартал 2011 року - 29.04.2011 року № 133848;

2 квартал 2011 року - 04.08.2011 року № 89396;

1 квартал 2012 року - 27.04.2012 року № 19429.

Уточнюючі розрахунки подані позивачем до ДПІ у м. Чернігові 20.09.2011 року № 231797, 03.11.2012 року № 168426, 04.05.2012 року № 146856 та 08.11.2012 року № 168425 (а.с. 31-39,96-97,103).

Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

У Словнику української мови: в 11 томах, Київ: «Наукова думка», 1970-1980, в томі 9, 1978, на сторінці 871 зазначено, що слово «суцільний» необхідно розуміти як такий, що тягнеться не перериваючись, не перемежовуючись чимсь іншим.

Судом встановлено, що предметом камеральної перевірки Першої чернігівської державної нотаріальної контори були періоди: 1,2 квартали 2011 року та 1 квартал 2012 року. Відомостей щодо перевірки 3 та 4 кварталів 2011 року в акті перевірки від 23.05.2013 року № 127/17-516 не відображено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом порушено принцип камеральної перевірки податкової звітності суцільним порядком, який передбачений у п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України.

Згідно із п. 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, суд зазначає, що предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків. При цьому будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків, при проведенні камеральної перевірки не проводяться, оскільки це є предметом документальної перевірки.

Податковим органом в акті перевірки від 23.05.2013 року № 127/17-516 визначено в якості порушення, яке допущене позивачем, наступне: платником подано з недостовірними відомостями або з помилками податкового розрахунку за формою № 1 ДФ за 1,2 квартали 2011 року та за 1 квартал 2012 року.

У Словнику української мови: в 11 томах, Київ: «Наукова думка», 1970-1980, в томі 1, 1970, на сторінці 4 зазначено, що розділовий сполучник «або» уживається на означення того, що з ряду перелічуваних предметів (явищ і т. ін.) можливий тільки один. Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими.

ДПІ у м. Чернігові в акті перевірки від 23.05.2013 року № 127/17-516 не вказано, яке конкретно порушення допущено позивачем: платником подано податкову звітність з недостовірними відомостями або платником подано податкову звітність з помилками. Також не зазначено які конкретно були недостовірні відомості або які помилки мали місце.

Також ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі від 20.06.2013 року та протокольними ухвалами суду від 02.07.2013 року, від 08.07.2013 року та від 11.07.2013 року зобов'язано податковий орган надати в судове засідання належним чином завірені копії податкових розрахунків від 29.04.2011 року, від 04.08.2011 року, від 27.04.2012 року та уточнюючих розрахунків від 20.09.2011 року, від 03.11.2012 року, від 04.05.2012 року, від 08.11.2012 року, а також докази на підтвердження тих обставин, що звітність подана позивача не в повному обсязі, або з недостовірними відомостями чи з помилками податкової звітності. В судове засідання ДПІ у м. Чернігові не подано уточнюючі розрахунки від 03.11.2012 року та від 08.11.2012 року.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 05.06.2013 року № 0002111750 та додатку до нього - розрахунку штрафних санкцій вказано, що штрафні санкції нараховувались за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку), що не було встановлено органом податкової служби в акті перевірки від 23.05.2013 року № 127/17-516 та суперечить дійсним обставинам справи (а.с. 17,18).

Також на момент розгляду справи представники податкового органу (в тому числі ревізор, який проводив перевірку) не могли чітко пояснити, яке конкретно порушення допущено позивачем, за яке до нього застосовано штрафні санкції в розмірі 510,00 грн.

Положеннями ст. 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

З аналізу наведеної норми вбачається, що податкове правопорушення це діяння яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим як для держави так і суспільства.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПК України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковим Кодексом України вимагається від податкових агентів своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку, своєчасно подавати у строки податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування та усувати самостійно виявлені помилки.

Оскільки, позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, крім того, бюджет не зазнав втрат, тому суд вважає необґрунтованим та недоведеним висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн. відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, є протиправним та таким, що порушує права платника податків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішення.

Суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.06.2013 року № 0002111750 прийнято ДПІ у м. Чернігові не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити повністю.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 114,70 грн.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 114,70 грн., що підтверджується квитанцією від 19.06.2013 року (а.с. 3).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Тому згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 114,70 грн. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 05.06.2013 року № 0002111750.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Першої чернігівської державної нотаріальної контори судовий збір в розмірі 114,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Є. Смірнова