Рішення № 32445103, 03.07.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/2413/13-ц

№ провадження 2/521/3600/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 03» липня 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі :

головуючого судді Целуха А.П.,

при секретарі судового засідання Корнієнко Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Малиновського суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_3 «Міська страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди. На обґрунтування позову зазначив, що 03 жовтня 2011 року, о 18 годині 00 хвилин на 14 км + 800 м А/Д «Одеса Обїзна», відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не врахував дорожньої обстановки, не витримав безпечної дистанції та безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Форд» д/н НОМЕР_2. Внаслідок зазначеної дорожньо транспортної пригоди належний позивачеві автомобіль отримав механічні ушкодження, що підтверджується висновком автотоварознавчого дослідження та довідкою про дорожньо - транспортну пригоду. Цивільно правова відповідальність ОСОБА_2, на момент виникнення пригоди, застрахована відповідачем ОСОБА_3 «Міська страхова компанія», до якої ним неодноразово предявлялися вимоги про сплату страхового відшкодування та надавалися всі необхідні для здійснення страхової виплати документи, перелік, яких встановлений ст. 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».Посилаючись на викладені обставини позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 «Міська страхова компанія» 9443,78 гривень страхового відшкодування, а також стягнути з ОСОБА_2 510 гривень франшизи та 2000 гривень в рахунок відшкодування понесеної моральної шкоди.

В судове засідання позивач не зявився, надав до суду письмову заяву від 08 травня 2013 року, в якій просив суд слухати справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 «Міська страхова компанія», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання свого представника не направив, заперечень проти позову не надав, причин неявки до суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просив суд відмовити в заявленій до нього вимозі про стягнення моральної шкоди у повному обсязі.

Враховуючи неявку всіх сторін по справі та те, що в матеріалах справи достатньо доказів для встановлення фактичних обставин справи, суд вважає за можливе ухвалити рішення на підставі наявних матеріалів справи в порядку заочного розгляду, відповідно до ст. 224 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надавши оцінку письмовим поясненням та запереченням сторін, судом встановлені наступні обставини та виниклі правовідносини.

Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 02.11.2011 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП. Зазначеною постановою встановлено, що 03 жовтня 2011 року, о 18 годині 00 хвилин на 14 км + 800 м А/Д «Одеса Обїзна», відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки, не витримав безпечної дистанції та безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Форд» д/н НОМЕР_2, що належить позивачу на праві власності.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, ДТП, що відбулось 03 жовтня 2011 року є наслідком винних дій ОСОБА_2, вина якого встановлена відповідною постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 02.11.2011 року.

Оскільки цивільно правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована в ОСОБА_3 «Міська страхова компанія» згідно з полісом ВЕ № 6396381, позивач звертався до нього з заявами про виплату страхового відшкодування та вимогами виплатити відшкодування, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідачем ОСОБА_3 «Міська страхова компанія», який отримав копію позовної заяви та знав про розгляд даної цивільної справи, в якій він є стороною було відомо. Проте до суду він не надав до суду жодних заперечень, які б спростовували доводи позивача.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 «Міська страхова компанія» безпідставно ухиляється від покладених на нього зобовязань з виплати позивачу страхового відшкодування, у звязку страхове відшкодування підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє, зокрема транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до п.п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає вину відповідача ОСОБА_2, причинний зв'язок між діями ОСОБА_2 та заподіяною позивачу шкодою, яка підлягає відшкодуванню відповідачем ОСОБА_3 «Міська страхова компанія» в розмірі 9443,78 гривень.

Суд критично ставиться до заперечень відповідача стосовно невірного визначення розміру завданої шкоди, оскільки будь яких доказів чи розрахунків з даного приводу він не надав, а отже доводів позивача не спростував.

Умовами договору страхування укладеного між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 «Міська страхова компанія» була встановлена франшизи в розмірі 510 гривень, що не заперечується відповідачем ОСОБА_2.

Відповідно до п.п.36.6. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки відповідач ОСОБА_2 не надав доказів виконання ним обовязку з відшкодування франшизи в розмірі 510 гривень, вказані кошти мають бути стягнуті з нього в судовому порядку.

Стосовно вимог про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного. Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, встановлені судом обставини та зібрані по справі докази дозволяють задовольнити позов в частині покладення компенсувати матеріальну шкоду на відповідачів у повному обсязі.

Стосовно стягнення спричиненої моральної шкоди. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25.05.01 р. (п. 3) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно з п. 5 цієї Постанови відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з п. 9 цієї Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Суд визнає доведеним факт спричинення позивачеві моральної шкоди відповідачем ОСОБА_2, що була повязана з переживаннями та хвилюваннями за пошкоджене майно, впливом на ділову репутацію та необхідністю пересуватись на пошкодженому автомобілі. Також суд враховує тривалість зазначених правовідносин між сторонами та дії які необхідно було вчинити позивачу на захист своїх порушених прав , та, виходячи з принципу розумності, виваженості і справедливості, вважає, що вимоги підлягають задоволенню у розмірі 2000 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 57-61, 64, 81, 88, 169, 209, 212 -215, 218, 222, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (83053, м. Донецьк, вул. Краснооктябрьська, 111, ЄДРПОУ 30244124) на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 9 443,78 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (65091, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 510 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (65091, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2000 гривень.

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів протягом десяти днів з дня його отримання.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів зі дня його проголошення шляхом подання до Малиновського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.П. ЦЕЛУХ