Рішення № 32444475, 12.07.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2013 рокуСправа № 16/90(9/145) Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/90(9/145)

за позовом: Знам'янського міжрайонного прокурора в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Знам'янська Друга селищна рада, Кіровоградська область, смт. Знам'янка Друга, вул. Леніна, 51

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про визнання недійсною угоди.

Представники:

від прокурора - Угленко О.Ю., посвідчення № 004400;

від позивача - Філіпенко С.І. - селищний голова;

від відповідача - участі не брали.

Знам"янський міжрайонний прокурор в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Знам"янська Друга селищна рада звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсною угоди про відшкодування втрат від недоотримання коштів селищним бюджетом за фактичне користування земельною ділянкою без номера від 01.07.06 р., укладеної між Знам"янською другою селищною радою та приватним підприємцем ОСОБА_2 на площу 276, 2 кв.м.(а.с. 3-6 том 1).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2009 року позовні вимоги у справі задоволено повністю (а.с. 98-102 том 1).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 р. рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2009 р. залишено без змін (а.с. 132-133 том ).

Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2010 р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.10 р. та рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.11.09 р. у даній справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Прийняту у справі постанову Вища касаційна інстанція мотивувала, зокрема тим, що суди належним чином не з'ясували, на врегулювання яких саме правовідносин спрямовано укладення спірної угоди, тобто виникнення яких саме прав і обов'язків сторін передбачено цією угодою та яким законодавством вони врегульовані.

Крім того, касаційна інстанція також звернула увагу на те, що судами, вказавши про укладення спірної у справі угоди саме на підставі рішень позивача № 173 від 16.06.04 р. і 23 від 26.06.06 р., а також рішення № 27 від 28.04.04 р. виконавчого комітету селищної ради, не досліджено зміст цих рішень та не з'ясовано їх чинність на момент вирішення спору з урахуванням, зокрема, обставин щодо оскарження їх прокурором чи іншими особами в установлено законом порядку (а.с. 168 том 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою суду від 28.07.10 р. справу прийнято до провадження судді Коротченко Л.С.

З метою виконання господарським судом вказівок, що містяться в постанові ВГСУ, господарським судом від сторін витребувано необхідні для розгляду справи документи (а.с. 8-9 том 2).

19.08.10 р. провадження у даній справі зупинено до розгляду пов'язаних з ним адміністративних справ, предметом розгляду у яких є зазначені в постанові ВГСУ рішення селищної ради та виконавчого комітету селищної ради, на підставі саме яких сторонами укладено оспорену у даній справі угоду (а.с. 47-49 том 2).

23.05.13 р., у зв'язку із набранням рішеннями чинності у розглянутих адміністративних справах, провадження у даній справі поновлено та призначено до розгляду в судове засідання (а.с. 63-64 том 2).

Ухвалами від 18.06.13 р., 26.06.13 р., у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали суду, розгляд справи на підставі ст. 79 ГПК України відкладався на 26.06.13 та 11.07.13 р. відповідно (а.с. 102, 108-109 том 2).

10.07.13 р. до суду прокурором подано письмові обґрунтування пред'явленого позову, а також докази їх направлення на адресу обох сторін, що за своїм змістом є доповненням підстав пред'явленого прокурором позову, що не суперечить положенню ст. 22 ГПК України (а.с. 140-148 том 2).

В наданому до суду письмовому клопотанні від 21.06.13 р. за № 2-2367 вих13 , а також в судовому засіданні 11.07.13 р. прокурор підтримав викладені в позовній заяві вимоги (а.с. 156 том 2).

Представник позивача, в особі селищного голова Знам"янської Другої селищної ради Філіпенко С.І. позов прокурора не підтримав, вказуючи на безпідставність вимог прокурора; (а.с. 119-121 том 2).

На підставі ч. 6 ст. 22 та ч. 6 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмову позивача від позову та продовжує розгляд даної справи по суті.

Відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 в судових засіданнях по новому розгляду даної справи участі не брала (18.06.13, 26.06.13. та 11.07.13 р.), вимог відповідних ухвал суду не виконала, однак є такою, що належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про отримання нею ухвал суду (а.с. 10, 50, 66, 11 том 2).

Розглянувши матеріали даної справи, надані у справі докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Знам"янської селищної ради № 28 від 29.04.2004 р. "Про відшкодування втрат від недоотримання коштів за фактичне користування земельних ділянок на території Знам"янської селищної ради" вирішено:

1. У разі використання земельної ділянки без відповідних документів, які посвідчують право на неї, - встановити, що до часу видачі правовстановлюючих документів на землекористування (землевласність) користувач (власник) сплачує за окремою угодою до селищного бюджету втрати від недоотримання коштів за фактичне користування земельною ділянкою в межах існуючих землекористувань за період і у розмірах, нарахованих і підтверджених відповідною довідкою управління економіки та власності.

2. Затвердити Типову угоду про відшкодування втрат від недоотримання коштів селищним бюджетом за фактичне користування земельною ділянкою (Додаток 1).

3. Доручити відділу земельних ресурсів виявлення суб'єктів підприємницької діяльності,

які використовують земельну ділянку без оформлення відповідних документів, підготовку угод про втрати від неотримання коштів за фактичне використання земельною ділянкою та їх реєстрацію, надавати довідку про грошову оцінку де зазначається: площа земельної ділянки у межах землекористувань (кв.м.) та ставку земельного податку, для внесення даних до довідки-розрахунку, економісту селищної ради ОСОБА_3., доручити здійснення контролю за сплатою відповідно укладених угод (далі - Рішення № 28, а.с. 38 том 2).

Рішенням 1Знам"янської селищної ради від 16.06.04 р. за № 173 "Про встановлення ставок орендної плати за користування земельними ділянками" (далі - Рішення № 173), зокрема, пунктами його 5, 6, 7 вирішено:

5. Встановити, що юридичні та фізичні особи, які фактично використовують земельну ділянку без документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, і готують документацію із землеустрою для оформлення правовстановлюючих документів, до часу їх оформлення здійснюють плату за фактичне користування земельною ділянкою за окремою цивільно-правовою угодою про відшкодування втрат від недоотримання коштів селищним бюджетом за фактичне користування земельною ділянкою з виконавчим комітетом Знам"янської селищної ради у розмірі орендної плати.

7. Встановити, що для всіх юридичних та фізичних осіб, які використовують земельну ділянку з порушенням земельного законодавства - не за цільовим призначенням або самовільно змінили функцію використання земельної ділянки, з моменту виявлення порушень і до їх усунення, нарахування плати за фактичне використання земельною ділянкою здійснюється у розмірі подвійної ставки орендної плати.

8. Встановити, що для всіх юридичних та фізичних осіб, які використовують земельну ділянку з порушенням земельного законодавства - без відповідних документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою, нарахування за фактичне використання земельної ділянки здійснюється у розмірі орендної плати до часу укладання угоди про відшкодування втрат від недоотримання коштів селищним бюджетом за період фактичного користування земельною ділянкою або оформлення договору оренди (а.с. 46-47 том 1).

На четвертій сесії Знам"янської Другої селищної ради п'ятого скликання 26.06.2006 року прийнято рішення № 26 "Про земельні ділянки в межах селища" (далі - Рішення № 26, а.с.12-13 том 1).

Згідно з п. 9 Рішення 26 селищна рада вирішила надати згоду приватному підприємцю ОСОБА_2 на виготовлення внесення змін до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки площею 27,0 кв. м. для розміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_2 приватного підприємця ОСОБА_2. Збільшити площу ділянки на 276,2 кв.м. за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, до загальної 303,2 кв. м, з яких: 27,0 кв. м. - землі комерційного використання під забудову; 63,4 кв.м. - землі комерційного використання сезонної торгівлі з 01.05. по 01.10. щорічно; 212,8 кв.м. - землі, що використовуються для благоустрою. Пунктами 10 та 11 цього рішення відповідачу встановлено щомісячну плату за фактичне використання земельною ділянкою.

01.07.2006 року між Знам'янською селищною радою (далі - Власник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - Землекористувач) укладено угоду про відшкодування втрат від недоотримання коштів селищним бюджетом за фактичне користування земельною ділянкою площею (далі - оспорена угода, а.с. 20 том 2).

Згідно п. 1 оспореної угоди Землекористувач, що фактично користується земельною ділянкою для сезонної торгівлі, без правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: селище Знам'янка, АДРЕСА_2, площею в межах існуючих землекористувань 276,2 кв.м., в тому числі: 63,4 кв.м. - землі комерційного використання для сезонної торгівлі та 212,8 кв.м. - землі для благоустрою, в період з часу реєстрації угоди до дати видачі правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку зобов'язується сплачувати щомісячно на р/р 33216815500011 в УДК у Кіровоградській області, МФО 823016, одержувач: Знам'янська селищна рада, ЄДРПОУ 04366442, кошти в сумі 36,48 грн.

Пунктом 2 оспореної угоди передбачено, що вона діє з моменту реєстрації та до моменту одержання правовстановлювальних документів на земельну ділянку - договору оренди.

Представником позивача до суду також надано розрахунок орендної плати за користування земельною ділянкою ПП - ОСОБА_2 (як Додатки № 1 та № 2 до договору оренди від 01.07.06 р.), підписаний економістом селищної ради ОСОБА_3., орендна плата на 1 місяць з урахуванням річного індексу інфляції (грн.) становить загальну суму 36,48 грн. (27,31 грн. + 9,17 грн. = 36,48 грн.), саме ту суму, яка визначена сторонами (п. 2 оспореної угоди) у оспореній угоді (а.с. 22, 23).

За змістом зазначених розрахунків, орендна плата в сумі 36,48 грн. визначена саме як плата за тимчасове користування земельною ділянкою загальною площею 276,2 кв.м. (63,4 кв.м. + 212,8 кв. м. = 276,2 кв.м.), саме та площа, яка також значиться в оспореній угоді.

Як вбачається зі змісту оспореної угоди, дана угода укладена відповідно до рішення виконавчого комітету селищної ради № 27 від 28 квітня 2004 року, рішення селищної ради № 173 від 16.06.2004 р., рішення селищної ради № 23 від 26.06.2006 року.

Зі змісту наданого до суду позивачем листа № 02-22/264 від 06.06.2013 р., за підписом селищного голови Філіпенко С.І., останій повідомив, що рішення № 278 від 28.04.2004 р. не виносилося на розгляд виконавчого комітету Знам"янської Другої селищної ради. В угоді про відшкодування втрат від недоотримання коштів селищним бюджетом за фактичне користування земельною ділянкою зроблена технічна помилка, тому потрібно внести зміни до угоди замінити слова: "рішення № 27 від 28 квітня 2004 року" , на слова: "рішення № 28 від 29 квітня 2004 року" (а.с. 151 том 2).

Отже, господарським судом встановлено, що оспорена угода укладена на підставі трьох рішень, а саме: Рішення № 28, Рішення № 173 та Рішення № 23.

До того ж, зміст Рішення № 28 та зазначених вище розрахунків також свідчить про те, що розрахунки проведено саме на виконання Рішення № 28 (а.с. 38 том 2).

Дослідивши зміст самої оспореної угоди та відповідних до неї розрахунків (а.с. 20, 22, 23 том 2) господарський суд встановив, що укладення оспореної угоди спрямовано на врегулювання відносин щодо платного користування земельною ділянкою, право розпорядження якою належить Знам"янській селищній раді.

Так, на підставі оспореної угоди відповідачем набуто право користування земельною ділянкою загальною площею 276,2 кв.м., що розташована в АДРЕСА_2 та обов'язок сплачувати визначену угодою плату.

Правовідносини, що виникли на підставі оспореної угоди, а саме щодо користування земельною ділянкою, регулюються нормами чинного законодавства, зокрема, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Законом України "Про оренду землі, в редакції чинній на 01.07.2006 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо недійсності спірної угоди, прокурор посилається на те, що оспорена угода не відповідає вимогам земельного законодавства.

Дослідивши обставини даної справи, перевіривши їх наданими у справі доказами, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. З Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, тощо.

Згідно з пунктом 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення оспореної угоди) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Отже, повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою відноситься до компетенції Знам'янської Другої селищної ради Кіровоградської області.

Із змісту спірної угоди від 01.07.06 вбачається, що Знам'янська Друга селищна рада фактично надала в користування відповідачу земельну ділянку без правовстановлюючих документів за адресою смт. Знам'янка-Друга АДРЕСА_2, в межах існуючих землекористувань загальною площею 276,2 м.кв., у тому числі: 63,4 м.кв. землі комерційного використання для сезонної торгівлі та 212,8м.кв. землі для благоустрою.

Однак, рішення про надання в користування відповідачу такої земельної ділянки в порядку, визначеному ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України не приймалось.

Крім того, господарським судом встановлено, що постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.08.12 у справі №1170/2а-2107/12 скасовано пункти 10,11 рішення сесії Знам'янської Другої селищної ради № 23 від 26.06.06 р. "Про земельні ділянки в межах селища" як незаконні, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.08.10 у справі №2а-2564/10/1170 скасовано пункти 5,7,8 рішення сесії Знам'янської Другої селищної ради №173 від 16.06.04 р. "Про встановлення ставок орендної плати за користування земельними ділянками" як незаконні, також, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.09.10 у справі №2а-2706/10/1170 скасовано рішення Знам'янської Другої селищної ради N 28 від 29.04.04 р. "Про відшкодування втрат від недоотримання коштів за фактичне використання земельних ділянок на території Знам'янської селищної ради", що підтверджується відповідними судовими рішеннями, що набрали чинності (а.с.69-77, 78-79, 80-84, 61 том 2).

В силу вимог ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст.16 Закону України "Про оренду землі, особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

Порядок передачі земельних ділянок в оренду встановлений ст.ст.123 і 124 Земельного кодексу України і Законом України "Про оренду землі".

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно приписів ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення оспореної угоди) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Статтею 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення оспореної угоди) визначено перелік документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Зокрема, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Порядок надання земельних ділянок у власність, в постійне користування, а також в оренду визначено нормами Земельного кодексу України, зокрема, ст.ст. 118, 123, 124 та Законом України "Про оренду землі".

В силу вимог ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

При цьому, нормами чинного законодавства не надано повноважень органам місцевого самоврядування по передачі земель державної та комунальної власності юридичним чи фізичним особам в користування без дотримання, зокрема, положень ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України.

За земельні ділянки державної та комунальної власності власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (ст. 15 Закону України "Про плату за землю").

Інші платежі користування землею Законом України "Про плату за землю" не передбачено.

Частина 2 ст. 792 Цивільного кодексу України передбачає, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", яким визначені загальні засади набуття, реалізації і припинення права на оренду земельної ділянки, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення оспорюваної угоди, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Укладена між сторонами оспорена угода зазначених вище положень (крім, розміру і місця розташування земельної ділянки, строку дії угоди, розміру плати) не містить, хоча зміст угоди визначає фактичне користування відповідачем земельною ділянкою, яка віднесена до сфери розпорядження позивача.

Таким чином, укладена між сторонами угода не відповідає вимогам ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно відповіді управління Держземагенства у Знам'янському районі Кіровоградської області від 03.07.13 №1280 видно, що спірна угода не пройшла державну реєстрацію, договір оренди землі не укладений (а.с. 150 том 2).

Крім того, враховуючи п. 2 оспореної угоди встановлено, що хоча ним і передбачено що угода діє з дати реєстрації, в той же час ФОП ОСОБА_2 на даний час фактично користується вищевказаною земельною ділянкою саме на підставі цієї угоди, що підтверджується наявними у справі доказами, зокрема, довідкою землевпорядника № 142 від 06.06.13 р., листом селищного голови, розрахунком суми втрат за № 02-22/294 від 04.07.13 р. (а.с. 99, 132, 133 том 2).

Таким чином, спірна угода сторонами укладена всупереч вимог, визначених ст.ст. 116, 123, 124 Земельного кодексу України та Законом України "Про оренду землі".

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За правилами ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити правилам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З огляду на викладене, сторонами в момент вчинення правочину, а саме: укладення спірної угоди від 01.07.06 "Про відшкодування втрат від недоотримання коштів селищним бюджетом за фактичне користування земельною ділянкою" не додержано вимог, встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України, а тому оспорена угода є недійсною.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Укладення договору про відшкодування втрат від недоотримання коштів селищним бюджетом за фактичне користування земельною ділянкою від 01.07.2006р., згідно якого Знам'янська Друга селищна рада Кіровоградської області фактично погодила з відповідачем користування земельною ділянкою без належного її оформлення відповідно до закону та визначила розмір відшкодування втрат, а не орендну плату за земельну ділянку, відбулося поза межами вимог чинного законодавства.

Згідно ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. І позивач і відповідач повинні були бути обізнані з порядком набуття права на оренду земельної ділянки, встановленим ст. 124 Земельного кодексу України.

В наданих до суду позивачем письмових поясненнях, Знам'янська Друга селищна рада Кіровоградської області посилалась, зокрема, на те, що вона не є належним позивачем, в інтересах, якого прокурор має право подати позов (а.с. 130-131).

З цього приводу слід зазначити, що як представницький орган територіальної громади рада у земельних відносинах за законом набуває повноважень суб'єкта права комунальної власності на землю, виконуючи надані їй територіальною громадою повноваження і, відповідно, набуває статусу виконавчого органу влади у системі органів самоврядування на території населеного пункту, як це визначено у мотивувальній частині та п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99.

Оскільки Конституційний Суд України не обмежив представництво прокурором інтересів територіальної громади в особі органу самоврядування як виконавчого органу влади, суди першої та апеляційної інстанції правомірно розглянули позов у даній справі, заявлений прокурором в інтересах держави в особі Знам'янської Другої селищної ради.

Дана позиція також підтверджується позицією Вищого господарського суду України в постанові від 28.04.10 р. у даній справі.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.07.13 р. оголошувалась перерва до 12.07.13 р. 14 год.

Керуючись ст.ст. 33-34, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсною угоду б/н від 01.07.2006 року про відшкодування втрат від недоотримання коштів селищним бюджетом за фактичне користування земельною ділянкою площею 276,2 кв,м.., укладену між Знам'янською Другою селищною радою та приватним підприємцем ОСОБА_2.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31115095700002, код 24145329) - 85 грн. державного мита.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31218259700002, код 24145329) - 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Копію рішення направити сторонам у справі, а саме: Знам'янському міжрайонному прокурору за адресою: 27400, м. Знам"янка, вул. Чапаєва, 5;

Знам'янській Другій селищній раді за адресою: 27410, Кіровоградська область, смт. Знам'янка Друга, вул. Леніна, 51;

фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1

Повне рішення складено 17.07.2013 р.

Суддя Л. С. Коротченко