Рішення № 32444448, 09.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10010/13 09.07.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

до Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім"

про стягнення 13 720,92 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.07.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 13 720,92 грн. в порядку регресу, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2013 було порушено провадження у справі № 910/10010/13, розгляд справи було призначено на 11.06.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2013, у зв'язку із неявкою представників відповідача розгляд справи було відкладено до 09.07.2013.

В судове засідання 09.07.2013 позивач своїх представників - не направив, однак, через канцелярію Господарського суду міста Києва позивач подав клопотання в якому просив розглядати справу без присутності представника позивача у зв'язку із зайнятістю. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком відповідно до договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 006077/4002/0000050 від 04.07.2012, було виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 13 720,92 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) у межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за полісом № АВ/3480264 у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Представник відповідача в дане судове засідання своїх представників - не направив, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, яка зазначена позивачем в позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Також, в судовому засіданні 09.07.2013 судом було розглянуто заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Таким чином, пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до ч. 4 т. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи вищенаведене, виходячи зі змісту заяви позивача про зменшення позовних вимог, суд приймає вказану заяву до розгляду як заяву про зменшення позовних вимог.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2012 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА", як страховиком, та Москалюк Ганною Олександрівною, як страхувальником, було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 006077/4002/0000050, відповідно до умов якого страховиком було застраховано належний страхувальнику транспортний засіб - "RENAULT SANDERO", д.р.н. АН8154НХ, 2012 року, строк дії договору - до 04.07.2013.

Згідно довідки ВДАІ Горлівського МУ ГУМВС України № 9054694 від 31.08.2012, 14.08.2012 в м. Горлівка Донецької області на перехресті вул. Пересипкіна та вул. Шепелєва, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля RENAULT SANDERO, д.р.н. АН8154НХ, 2012 року, під керуванням Азмамедова Ельшена Адалат Огли, та автомобіля Chery Tigo, д.р.н. АН6580ЕА, під керуванням Маковеєвої Лілії Шаміль Кизи.

Відповідно до постанови Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 13.09.2012 у справі № 0551/8732/2012 гр. Маковеєву Лілію Шаміль Кизи було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до звіту № 03-02/09 від 03.09.2012 про оцінку розміру збитків спричинених пошкодженням транспортного засобу, внаслідок пошкодження транспортного засобу у ДТП, який був складений Фізичною особою-підприємцем Куліш Олександром Васильовичем, а саме оцінювачем Куліш О.В., згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля RENAULT SANDERO, д.р.н. АН8154НХ, 2012 року становить 14 896,44 грн.

Відповідно до страхового акту № 00097759 від 13.09.2012, пошкодження транспортного засобу марки RENAULT SANDERO, д.р.н. АН8154НХ, 2012 року, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування загалом 13 720,92 грн., які виплачені - Москалюк Ганні Олександрівні, згідно платіжного доручення № 031851 від 14.09.2012.

Відповідно до витягу з централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, належним чином засвідчений представником Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА", поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3480264, що укладений між відповідачем та Маковеєвою Лілією Шаміль Кизи по відношенню до транспортного засобу Chery Tigo, д.р.н. АН6580ЕА, був чинним на день, коли відбулась ДТП за участю застрахованого автомобіля RENAULT SANDERO, д.р.н. АН8154НХ, 2012 року, під керуванням Азмамедова Ельшен Адалат Огли та автомобіля Chery Tigo, д.р.н. АН6580ЕА, під керуванням Маковеєвої Лілії Шаміль Кизи. Отже, відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3480264, відповідач прийняв на себе відповідальність щодо врегулювання наслідків даної події, а саме зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом Chery Tigo, д.р.н. АН6580ЕА, в межах ліміту за шкоду майну - 50 000,00 грн., франшиза - 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

20.02.2013 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" надіслало на адресу відповідача регресну вимогу за вих. № 02951 від 20.02.2013, в якій просило здійснити грошове відшкодування в порядку регресу у розмірі 13 720,92 грн., що підтверджується відміткою на вищенаведеній вимозі за вхідним № 53/1 від 22.02.2013.

Однак, відповідач, як зазначає позивач у позові, не здійснив виплату позивачу страхового відшкодування в сумі 13 720,92 грн., у зв'язку з чим Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулось до суду про стягнення з відповідача в порядку регресу 12 720,92 грн. (13 720,92 грн. мінус 1 000,00 грн. франшиза за полісом № АВ/3480264 дорівнює 12 720,92 грн.)(з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1172 ч. 2 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В статті 1187 Цивільного кодексу України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно абз. ґ) п.п. 38.1.1 п. 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов зокрема до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

У підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(у редакції закону України від 17.02.2011 р. N 3045-VI) визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.

Відповідно до п.22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" як страховиком, та гр. Москалюк Ганною Олександрівною, як страхувальником, було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 006077/4002/0000050 від 04.07.2012, відповідно до умов якого страховиком було застраховано належний страхувальнику транспортний засіб - автомобіль RENAULT SANDERO, д.р.н. АН8154НХ, 2012 року.

Внаслідок ДТП, яка сталася 14.08.2012 в м. Горлівка Донецької області на перехресті вул. Пересипкіна та вул. Шепелєва, за участю застрахованого автомобіля марки RENAULT SANDERO, д.р.н. АН8154НХ, 2012 року, під керуванням Азмамедова Ельшена Адалат Огли та автомобіля Chery Tigo, д.р.н. АН6580ЕА, під керуванням Маковеєвої Лілії Шаміль Кизи, відбулось пошкодження автомобілів, внаслідок чого гр. Маковеєву Лілію Шаміль Кизи визнано винною у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується постановою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 13.09.2012 у справі № 0551/8732/2012.

На виконання умов укладеного договору 006077/4002/0000050 від 04.07.2012, на підставі страхового акту № 00097759 від 13.09.2012, пошкодження транспортного засобу марки RENAULT SANDERO, д.р.н. АН8154НХ, 2012 року, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 13 720,92 грн., яке було виплачено позивачем Москалюк Ганні Олександрівні у повному обсязі в сумі 13 720,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 031851 від 14.09.2012.

В свою чергу, оскільки автомобілем Chery Tigo, д.р.н. АН6580ЕА, яким під час ДТП керувала гр. Маковеєва Лілія Шаміль Кизи, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача за полісом № АВ/3480264, було нанесено пошкодженння автомобілю RENAULT SANDERO, д.р.н. АН8154НХ, 2012 року, а тому, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат щодо відновлювального ремонту автомобіля RENAULT SANDERO, д.р.н. АН8154НХ, 2012 року, у зв'язку з чим Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" і звернулось до Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" із регресною вимогою за вих. № 02951 від 20.02.2013, в якій просило здійснити грошове відшкодування в порядку регресу у розмірі 13 720,92 грн., що підтверджується відміткою на вищенаведеній вимозі за вхідним № 53/1 від 22.02.2013. Однак відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та задоволення, а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 12 720,92 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) - є обґрунтованою та законною, доведеною позивачем належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" (код ЄДРПОУ - 32556540, місцезнаходження: 01023, м. Київ, площа Спортивна, буд. 3) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (код ЄДРПОУ - 20033533, місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 14-В) 12 720 (дванадцять тисяч сімсот двадцять) грн. 92 коп. - відшкодування шкоди в порядку регресу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення - 15.07.2013