Вирок № 32443532, 08.07.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

В И Р О К 1 - КП/415/127/13 УН 415/1446/13-к

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Лисичанськ 08.07.2013 року

Лисичанський міський суд Луганської області під головуванням

судді Дядько Л.І.

за участю секретарів Лобастовій О.О., Гавриленко В. В., Соловйової А.І.

прокурора Сохікян С.Ш.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лисичанську кримінальне провадження, про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, росіянина, громадянина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, не судимого, який зареєстрований за адресою: ОСОБА_4, Північна Осетія, м. Беслан, вул. Карєрна, 40, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_5, українці, громадянці України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не працюючій, вдові, маючій на утриманні малолітню дитину, не судимій, яка зареєстрована і мешкає за адресою: м. Лисичанськ, вул. Гірняцька, 44,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 186 ч.2, 189 ч.2, 296 ч.2 КК України.

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2012 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного спяніння, знаходячись в своєму гаражі, розташованому у дворі буд. № 21 по вул. Гірняцькій м. Лисичанска, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку по мотивам явної неповаги до суспільства, діючи із особливою зухвалістю, в присутності сторонніх осіб, висловлюючись нецензурною лайкою, безпричинно, із хуліганських спонукань, умисно завдав ОСОБА_2 не менш 3 ударів руками в область обличчя і голови. Після цього до хуліганських дій ОСОБА_3 приєдналась ОСОБА_5, яка також знаходилась в стані алкогольного спяніння, і маючи умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку по мотивам явної неповаги до суспільства, безпричинно, із хуліганських спонукань, умисно завдала ОСОБА_2 не менш 10 ударів ногою в область обличчя і голови. Далі ОСОБА_3, продовжуючи свої хуліганські дії, умисно завдав ОСОБА_2 удар ногою в область поясниці, в результаті чого останній впав на підлогу, і вдарився головою, після чого завдав ще не менш трьох ударів в область голови ОСОБА_2

ОСОБА_3, тривало і наполегливо не припиняючи свої хуліганські дії, діючи з особливою зухвалістю та виключним цинізмом, грубо зневажаючи суспільні норми моралі, принижуючи честь і гідність ОСОБА_2, утримуючи його за воріт одягу, примусив становитися на коліна, та просити вибачення у ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, після чого припинив свої хуліганські дії.

Хуліганські дії ОСОБА_3 і ОСОБА_5 тривало і наполегливо не припинялись протягом 30 хвилин.

В результаті хуліганських дій обвинувачених потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, двосторонніх параорбітальних гематом, забоїв, садна області обличчя, волосяної частини голови, синців нижніх вік обох очей, садна верхньої губи, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

24 грудня 2012 року, приблизно о 18 годині, ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного спяніння, за попередньою змовою з ОСОБА_5, яка теж знаходилась в стані алкогольного спяніння, скоїли вимагання відносно ОСОБА_2, яке виразилося в вимозі передачі чужого майна під загрозою насильства над потерпілим, за наступних обставин:

У вказаний час ОСОБА_3 і ОСОБА_5, знаходячись в гаражі, розташованому у дворі будинку № 21 по вул. Гірняцькій м. Лисичанска, після скоєння хуліганських дій відносно потерпілого ОСОБА_2, під впливом раптово виниклого умислу на вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, стали вимагати у нього гроші в розмірі 5000 грн., погрожуючи ОСОБА_2 насильством його побиттям. Коли ОСОБА_2 відповів їм відмовою, пояснивши, що грошей не має, і в найближчий час віддати їх не зможе, ОСОБА_5, продовжуючи свої злочинні дії, у телефонній розмові з ОСОБА_8, яка є членом родини потерпілого ОСОБА_2, вимагала у неї вказану суму грошей, погрожуючи у разі відмови життю і здоровю ОСОБА_2, а саме побити його та незаконно позбавити волі.

24 грудня 2012 року, приблизно о 18 годині, ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного спяніння, знаходячись в своєму гаражі, розташованому у дворі буд. № 21 по вул. Гірняцькій м. Лисичанска, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, яка теж знаходилась в стані алкогольного спяніння, маючи умисел на відкрите викрадання чужого майна, повторно, відкрито,з мовчазної згоди петровської Н.І., вихватив з рук ОСОБА_2, належний йому мобільний телефон «Samsung GT-S5233» вартістю 500 грн., в якому знаходилась флеш-карта «Micro SD» ємкістю 8 Гб, вартістю 90 грн.,тобто відкрито викрали майно ОСОБА_2, чим потерпілому спричинили майнову шкоду на загальну суму 590 грн..

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3свою провину за ст. ст.186 ч.2 КК України, 296 ч.2,189 ч.2 КК України визнав повністю. Від надання показань відмовився, в скоєному розкаявся.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5свою провину за ст. ст.186 ч.2 КК України, 296 ч.2,189 ч.2 КК України визнала повністю. Від надання показань відмовилася, в скоєному розкаялася.

Крім визнання обвинуваченими своєї вини у скоєнні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, винуватість останніх у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296,ч.2 ст.189 ,ч.2 ст.186 КК України повністю доведена зібраними у ході судового розгляду доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив в судовому засіданні,що з обвинуваченою ОСОБА_5 вони разом проживали на протягу двох, трьох років.

24 грудня 2012 року він повертався з роботи, йому зателефонував ОСОБА_3, і наполегливо попросив, щоб він приїхав до нього, погрожував в випадку у разі якщо він не приїде до нього.

Коли вони зустрілися з обвинуваченим, останній повів його до себе в гараж, він побачив, що ОСОБА_3 був нетверезий. В гаражу також знаходилась ОСОБА_5 і діти останній. ОСОБА_3 наніс йому два вдари долонею по обличчю. Потім ОСОБА_5 почала висловлювати йому претензії , що він нібито оббрехав її, після чого також почала бити його ногою по обличчю. ОСОБА_3, утримуючи його за воріт одягу, примусив становитися на коліна, та просити вибачення у ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Він просив пробачення у обвинуваченої ОСОБА_5 і її дітей.

ОСОБА_5 згадала. що колись він бив її доньку і тому повинен їй гроші на лікування доньки. Обвинувачені вимагали у нього 5000 грн. і він пообіцяв до нового року принести їм цю суму.

Коли він достав телефон і хотів зателефонувати своїй дівчини , ОСОБА_5 вихопила у нього телефон у присутності ОСОБА_3 і останній забрав його. Обвинувачені погрожували, що якщо він не віддасть гроші, вони його закроїть в підвалі. Діями обвинувачених йому були причинене тілесні ушкодження, він знаходився на лікуванні. Позов про відшкодування шкоди не заявляє, телефон йому повернули, на суворому покаранні обвинуваченим не наполягає.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що 28 грудня 2012 року вони з ОСОБА_2 зареєстрували шлюб. Раніше їй телефонувала ОСОБА_5 и сказала, щоб вона знаходила гроші в суми 5000 грн., якщо вона не знайде цю суму, то її хлопець не повернеться. ОСОБА_2 також говорив, що з нього вимагають гроши.24 грудня 2012 року останній прийшов до дому в нічний час, був побитий, сказав, що його побила колишня співмешканка з якимось чоловіком. Крім того ОСОБА_2 розповив, що ці люди вимагали з нього 5000 грн. і забрали телефон.

Згідно судове - медичної експертизи вбачається, що ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, двосторонніх параорбітальних гематом, забоїв, садна області обличчя, волосяної частини голови, синців нижніх вік обох очей, садна верхньої губи, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. а.с.41-42.

Згідно розписки ОСОБА_2 отримав від слідчого мобільний телефон , який відкрито у нього викрали обвинувачені. а.с. 56.

Вартість мобільного телефону належного ОСОБА_2 , який був у нього викрадену обвинуваченими визначається судово-товарознавчою експертизою.а.с.48-50.

Таким чином, суд визнає вину обвинувачених повністю доведенною, а їх дії правильно кваліфікованими за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадання чужого майна (крадіжка), скоєний повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Також правильно кваліфіковані дії ОСОБА_3 і ОСОБА_5 за ст. 189 ч.2 КК України так як вони скоїли вимагання, тобто вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтоване кваліфіковане дії обвинувачених за ст.296 ч.2 КК України так як вони скоїли грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та виключним цинізмом в діях ОСОБА_3 (хуліганство), скоєне групою осіб.

Особлива зухвалість в діях ОСОБА_3 і ОСОБА_5 полягала в хуліганських діях, які тривало і наполегливо не припинялись, в нахабстві і грубості, в насильстві над потерпілим і спричиненні йому тілесних ушкоджень.

Виключний цинізм в діях ОСОБА_3 виразився в грубій зневазі суспільних норм моралі, приниженні честі і гідності ОСОБА_2 шляхом примушення його стати навколішки в присутності сторонніх осіб.

Призначаючи покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, обставини справи що пом'якшують та обтяжують відповідальність, дані про особу обвинувачених, яки раніше не судимо , позитивно характеризуються, ОСОБА_5 має на утриманні неповнолітню дитину. Судом також враховано, що викрадений мобільний телефон потерпілому повернуто.

Суд крім того враховує думку потерпілого який не наполягав на суворому покаранні обвинуваченим.

Судом враховане щире розкаяння обвинувачених в скоєнні кримінального правопорушення і знадхоження на утриманні у ОСОБА_5 неповнолітньої дитини як обставини, що пом'якшує покарання.

Обставина,що обтяжує покарання обвинувачених є скоєння правопорушень у стани алкогольного спяніння.

При таких обставинах, суд, враховуючи особу обвинувачених приходить до висновку, що їм необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільніти від відбування покарання з випробуванням , що буде необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_2 не заявлений, що не залишає його можливості звернення до суду з позовом у порядку цивільно-процесуального закону.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинувачених витрати на залучення експертів в сумі 490,40 грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи, по 245 грн.20 коп. з кожного.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст.. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373- 374 КПК України , суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів , передбачених ч.2 ст.186 КК України , ст. 189 ч.2 КК України ст. 296 ч.2 КК України і призначити йому покарання за ст. 186 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 4(чотири) роки, за ст.189 ч.2 КК України 3(три) роки позбавлення волі, за ст. 296 ч.2 КК України 2(два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточне призначити покарання за сукупністю злочинів 4(чотири) роки позбавлення волі.

На підстави ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) року.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого обовязки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186 КК України , ст. 189 ч.2 КК України, ст. 296 ч.2 КК України і призначити їй покарання за ст. 186 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 4(чотири) роки, за ст. 189 ч.2 КК України 3(три) роки позбавлення волі, за ст.296 ч.2 КК України 2(два) роки позбавлення волі.

На підстав ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточне призначити покарання за сукупністю злочинів 4(чотири) роки позбавлення волі.

На підстави ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на 2 (два) року.

На підставі ст.76 КК України покласти на засуджену обовязки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне поживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_5 на користь держави 490,40 грн.(чотириста девяносто ), по 245 грн.20 коп. (двісті сорок пять) з кожного, процесуальні витрати на залучення експертів на проведення судово-товарознавчої експертизи , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 2406030, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Речові докази по справі а саме : мобільний телефон « Самсунг» з флеш-картою, та сім. картою яки знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2 повернути потерпілому ОСОБА_2.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя