Постанова № 32441492, 08.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 року 810/3226/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.

при секретарі судового засідання Гульцо О.І.,

за участю:

представника позивача - Михаленко Л.С.,

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос" з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.01.2013 № 0000012200, № 0000022200, № 0000042200 та № 0000052200.

Ухвалою суду від 31.05.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 810/2701/13-а.

Ухвалою від 19.06.2013 позовні вимоги, заявлені в адміністративній справі № 810/2701/13-а роз'єднано для їх подальшого розгляду в окремих провадженнях.

В даному провадженні предметом судового розгляду є вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2013 № 0000052200, згідно з яким йому збільшено грошове зобов'язання за платежем "Надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення" у сумі 1190,00 грн., з яких: 0,00 грн. - за основним платежем; 1190,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

На підставі вказаного податкового повідомлення-рішення податковий орган застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) за неподання до податкового органу податкових декларацій з екологічного податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він не є платником екологічному податку, не здійснює господарської діяльності, яка пов'язується з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, скиданням забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщенням відходів, утворенням радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), а також тимчасовим зберіганням радіоактивних відходів, тому не повинен подавати до податкового органу податкову звітність за цим видом податку. У зв'язку з цим штрафні (фінансові) санкції (штраф) за неподання такої звітності податковий орган застосував до нього неправомірно. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, надіслав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позивач не подав до податкового органу заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку, як це передбачено пунктом 250.9 статті 250 Податкового кодексу України, тому був зобов'язаний подавати податкові декларації. Оскільки позивач таких декларацій не подавав, податковий орган правомірно застосував до нього штрафні (фінансові) санкції (штраф). У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос" є юридичною особою, що зареєстрована 19.11.1991 Виконавчим комітетом Броварської міської ради, як платник податків перебуває на обліку в Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби.

У грудні 2012 року посадовими особами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 31.10.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.10.2012 (акт перевірки від 27.12.2012 № 995/222/14274600).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 250.2, 250.9 статті 250 Податкового кодексу України, що виявилось у неподанні податкових декларацій з екологічного податку за сім податкових (звітних) періодів, а саме: за І квартал 2011 року, за ІІ квартал 2011 року, за ІІІ квартал 2011 року, за ІV квартал 2011 року, за І квартал 2012 року, за ІІ квартал 2012 року, за ІІІ квартал 2012 року.

Такі висновки посадових осіб податкового органу пов'язуються з тим, що позивач не подавав до податкового органу заяв про відсутність у нього в звітних періодах об'єкта обчислення екологічного податку, як це передбачено пунктом 250.9 статті 250 Податкового кодексу України, тому був зобов'язаний подавати податкові декларації.

За результатами перевірки Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2013 № 0000052200, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення" у сумі 1190,00 грн., з яких: 0,00 грн. - за основним платежем; 1190,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Під час судового розгляду позивач стверджував, що не є платником екологічному податку, не здійснює господарської діяльності, яка пов'язується з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, скиданням забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщенням відходів, утворенням радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), а також тимчасовим зберіганням радіоактивних відходів, тому не повинен подавати до податкового органу податкову звітність за цим видом податку.

Як убачається з акта перевірки (а.с. 21), у періоді, який перевірявся позивач був платником лише таких видів податків: податку на додану вартість; податку на прибуток; податку з доходів фізичних осіб; комунального податку.

Позивач наголошував, що обов'язок подавати до податкового органу заяву про відсутність у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку закон покладає лише на платників цього податку, до яких він не належить.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання); утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Платниками екологічного податку також є суб'єкти господарювання, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива (п. 240.2 ст. 240 ПКУ), але відносно цієї категорії платників податків згідно з положеннями пункту 240.2 статті 240 Податкового кодексу України екологічний податок утримується і сплачується до бюджету податковими агентами.

Пунктами 250.1, 250.2 статті 250 Податкового кодексу України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу. Платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби.

В силу положень пункту 250.9 статті 250 Податкового кодексу України якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний орган державної податкової служби за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати податкові декларації відповідно до цієї статті Кодексу.

В даній справі між податковим органом та позивачем виникла правова суперечка відносно терміну "платник податків", використаного для визначення суб'єктів, які зобов'язані подавати заяви про відсутність у них об'єкта обчислення екологічного податку або податкові декларації з екологічного податку.

Аналіз положень розділу VIII "Екологічний податок" та пункту 250.9 статті 250 у системі норм Податкового кодексу України надає підстави для висновку, що обов'язок подавати до податкового органу заяву про відсутність у платника податку у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку стосується лише платників цього податку. У протилежному випадку утворився б юридичний нонсенс: усі суб'єкти податкових правовідносин були б повинні подавати до податкових органів заяви про відсутність у них об'єкта обчислення екологічного податку або податкові декларації з екологічного податку, а якщо б вони цього не зробили - вони б автоматично вважалися платниками екологічного податку.

Аналогічна позиція оприлюднена на офіційному сайті Міністерства доходів і зборів України у листі Державної податкової служби України від 15.05.2012 № 13743/7/15-2117, в якому центральний податковий орган роз'яснює підпорядкованим підрозділам податкової служби та платникам податків, якщо суб'єкт господарювання не є платником екологічного податку, то йому не слід подавати податкову декларацію з екологічного податку та заяву про відсутність у нього об'єкта обчислення екологічного податку.

Суд також зазначає, що в силу положень пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України в разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду встановлено, що позивач не є платником екологічному податку. Це означає, що він не зобов'язаний подавати до податкового органу заяву про відсутність у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку та податкові декларації з екологічного податку, тому штрафні (фінансові) санкції (штраф) за невиконання цього обов'язку до нього застосовані неправомірно.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю в частині позовних вимог, що розглядались в межах даного провадження.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.01.2013 № 0000052200, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос" збільшено грошове зобов'язання за платежем "Надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення" у сумі 1190,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "12" липня 2013 р.