Рішення № 32440634, 16.07.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2013 р. Справа № 918/1011/13

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації «Рівнегаз»

до відповідача Кооперативного підприємства "Рівненське гуртово - роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств

про стягнення в сумі 12 879 грн. 67 коп.

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача:Янкевич Л.Д. довіреність б/н від 02.01.2013 року

від відповідача: Грибок Л.Т. довіреність № 740 від 16.10.2012 року

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню і газифікації «Рівнегаз» (надалі-позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Кооперативного підприємства "Рівненське гуртово - роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств (надалі - відповідач) про стягнення в сумі 12 879,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.12.2012 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір № 2013/ТП -ПР-1к/349 на постачання природного газу за регульованим тарифом (надалі-договір), за умовами якого позивач зобов'язався постачати споживачу природний газ, в обсягах і порядку, передбачених договором, для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачувати постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

На виконання умов зазначеного договору позивач протягом січня - березня 2013 року постачив відповідачу природний газ в кількості 7.704 тис.м.куб. на суму 36 263,47 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами прийому - передачі природного газу.

Відповідач прийняв природний газ, але свій обов'язок щодо проведення розрахунків за виконав частково, сплативши заборгованість в розмірі 23 383,80 грн.

Внаслідок несвоєчасного і неналежного виконання зобов'язань щодо оплати за поставлений природний газ у відповідача виникла заборгованість в розмірі 12 879,67 грн.

В матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 599, 714, 901 ЦК України.

Ухвалою суду від 04.07.2013 року порушено провадження, розгляд справи призначено на 16.07.2013 року.

16.07.2013 року через службу діловодства господарського суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому останній визнав борг в повному обсязі, та пояснив, що останній утворився через тяжке фінансове становище підприємства в зв'язку з припиненням господарської діяльності, у зв'язку з цим відповідач просив суд в порядку ст. 83 ГПК України відстрочити виконання рішення строком на три місяці.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, проти клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду заперечив.

В судовому засіданні 16.07. 2013 року представник відповідача визнав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд відстрочити виконання рішення суду строком на три місяці.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, які брали участь у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам,

ВСТАНОВИВ:

17.12.2012 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір № 2013/ТП -ПР-1к/349 на постачання природного газу за регульованим тарифом (надалі-договір) та додатки до нього №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, які є невід'ємною частиною даного договору.

Як встановлено ч. 1. ст. 12 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», на підставі якого складено даний договір, постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

За умовами даного договору позивач (постачальник) постачає відповідачу (споживачу) природний газ (далі - газ) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. (п.1.1 договору).

Згідно з п. 10.1 договір набирає чинності з дати підписання, поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01 .01.2013 року по 31.12 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому Сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.

Пунктом 2.6 договору визначено, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Відповідно до п. 3.3 договору кількість реалізованого газу споживачу визначається на межі балансової належності об'єктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Судом встановлено, що на виконання умов договору протягом січня - березня 2013 року позивач здійснив постачання природного газу відповідачу в кількості 7.704 тис.м.куб., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу № РВ 000001340 від 31.01.2013 року на суму 20 461,74 грн., № РВ 000002769 від 28.02.2013 року на суму 12 520,89 грн., № РВ 000003078 від 31.03.2013 року на суму 3 280,84 грн., а всього на загальну суму 36 263,47 грн.

Відповідач прийняв продукцію, що стверджується підписаними обома сторонами актами прийому - передачі природного газу, однак свій обов'язок щодо проведення розрахунків за поставлений газ в обсязі та строки, визначені умовами договору, виконав частково, сплативши лише 23 383,80 грн.

За п. 2 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюється за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Згідно з п. 4.5. договору розрахунковий період за договором становить один місяць - з контрактної години першого дня місяця до контрактної години першого дня наступного місяця включно.

Як передбачено п. 4.6. договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2 договору. Авансовий платіж сплачується споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок у розмірі 100 % від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період за п'ять календарних днів до початку місяця поставки газу.

У платіжних дорученнях споживач повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання, призначення платежу.

Сторони домовились, що аванс, сплачений споживачем по попередньому договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, зараховується сторонами в оплату цього договору.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідно до величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим.

Отже, внаслідок несвоєчасного і неналежного виконання зобов'язань щодо оплати за поставлений природний газ у відповідача виникла заборгованість в розмірі 12 879,67 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача 29.04.2013 року направлялась претензія з вимогою погасити існуючу заборгованість, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Зміст договору та взяті за ним зобов'язання свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, які регулюються нормами ЦК України та ГК України.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

У силу вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що позивач належними та достатніми доказами, як того вимагають приписи ст.ст. 33, 34 ГПК України, довів факт прострочення в оплату поставленого природного газу, а відповідач вказаних обставин не спростував, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідач просив суд відстрочити виконання рішення строком на три місяці, мотивуючи своє прохання тим, що має заборгованість по кредитах на суму 650 000, 00 грн., а також неоплату покупцями за отримані товари на суму 8 600 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що заява відповідача підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

За таких умов, зважаючи на скрутний фінансовий стан відповідача, суд прийшов до висновку, що заява відповідача про відстрочення виконання рішення є обґрунтованою, а відтак підлягає частковому задоволенню, а саме: строком на два місяці.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 83, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Кооперативного підприємства "Рівненське гуртово - роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств (33024, вул. Млинівська, 20, м. Рівне, код ЄДРПОУ 30318321) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз» (33027, м. Рівне, вул. Білякова, 4, код ЄДРПОУ 03366701) 12 879 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять грн.) 67 коп. основного боргу.

3.Відстрочити виконання рішення господарського суду строком на два місяці, тобто до 17.09.2013 року.

4.Стягнути з Кооперативного підприємства "Рівненське гуртово - роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств (33024, вул. Млинівська, 20, м. Рівне, код ЄДРПОУ 30318321) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз» (33027, м. Рівне, вул. Білякова, 4, код ЄДРПОУ 03366701) 1720 (одна тисяча сімсот двадцять грн.) 50 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.07.2013 року

Суддя Андрійчук О.В.