Ухвала суду № 32440478, 17.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

17.07.2013р. Справа № 905/3628/13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1, м.Слов'янськ

до відповідача Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр

«Слов'янський курорт» ЗАТ «Укрпрофздравниця»,

ЄДРПОУ 30708792, м.Слов'янськ

про забезпечення позову

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3 - по дов.

ОСОБА_4 - адвокат.

Від відповідача: Себіскверидзе І.К. - юрискон.

В засіданні суду брали участь

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Слов'янськ, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» ЗАТ «Укрпрофздравниця», м.Слов'янськ, про стягнення заборгованості в сумі 352524 грн. 19 коп.

26.06.2013р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 324175,51 грн., пеню в сумі 23304,45 грн., три проценти річних в розмірі 4659,72 грн. та інфляцію в сумі 394,68 грн., всього заборгованість в розмірі 352534,36 грн.

25.06.2013р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Слов'янськ надано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення та права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позов» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язком є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Відповідно до приписів п.3 вищевказаної постанови №16 від 26.12.2011 року, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім цього, накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Як встановлено судом, обставини, викладені позивачем в заяві від 25.06.2013р., не підтверджені жодними доказами. Зокрема, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про можливе зникнення або зменшення майна відповідача, вчинення останнім дій, направлених на приховування належного йому майна, інших дій, що можуть утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення по цій справі.

Одночасно, заява від 25.06.2013р. містить вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми відповідача, однак діючим Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості одночасного накладення арешту як на грошові кошти, так і на майно відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Слов'янськ про забезпечення позову від 25.06.2013р. є необґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає залишенню без задоволення.

За таких обставин, враховуючи викладене, керуючись ст.66, ч.1 ст.67, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви від 25.06.2013р. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Слов'янськ про забезпечення позову відмовити.

Суддя Г.В. Левшина