Постанова № 32439576, 16.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 липня 2013 року № 826/7939/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Київського міського центру зайнятості доОСОБА_1про стягнення коштів,ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості коштів у сумі 15 908,25 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що під час перебування на обліку в Дніпровському районному центрі зайнятості міста Києва та отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_1 надавала послуги ПрАТ «СК «Фідем Лайф» та отримувала дохід. У зв'язку із зазначеним, згідно вимог законодавства, виплачені кошти отриманні відповідачем протиправно, а тому підлягають поверненню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2013 відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

08.07.2013 через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення, згідно яких відповідач не заперечує факту отримання доходу під час перебування обліку в Дніпровському районному центрі зайнятості міста Києва та не заперечує проти повернення грошових коштів. Однак, позивач просить суд розподілити суму коштів, що підлягають стягненню у розмірі 15 908,25 грн. на 48 місяців (чотири роки) з щомісячною виплатою 331,43 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази та повідомлені сторонами обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження та прийняття рішення по справі. Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) 06.06.2012 звернулась до Дніпровського районного центру зайнятості міста Києва за сприянням у працевлаштуванні та виплатою допомоги по безробіттю.

Позивач за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» прийняв наказ № НТ120606 від 06.06.2012 про надання відповідачу статусу безробітної та призначення допомоги по безробіттю згідно ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІП.

Згідно Довідки-розрахунку від 01.02.2013 № 482-06/23 відповідач за період з 06.06.2012 по 20.09.2012 отримала допомогу по безробіттю у сумі 15 908,25 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 26 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 позивачем здійснено розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення ОСОБА_1, за результатами якого складено акт № 21 від 16.01.2013 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості як робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62, встановлено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Згідно висновків акту № 21 від 16.01.2013 перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 надавала послуги ПрАТ «СК «Фідем Лайф» (код ЄДРПОУ 32310874) згідно договору № 810/FC-11/1 від 28.02.2012, термін дії договору: з 28.02.2013, розірвано договір 30.06.2012. Відповідач отримала в зазначений період дохід у розмірі 781,90 грн.

У письмових поясненнях відповідач не заперечувала, що мала трудові відносини за договором з ПрАТ «СК «Фідем Лайф» та отримувала дохід.

Однак, у письмових поясненнях та заяві від 08.07.2013 відповідач зазначає, що на початку березня потрапила в ДТП, внаслідок чого отримала численні травми та у зв'язку із значними фінансовими втратами змушена була звернутись на роботу для отримання кредиту.

У зв'язку із зазначеним, відповідач вказує на те, що у неї склалось скрутне матеріальне становище та повернути кошти у розмірі 15 908,25 грн. вона не має можливості, а тому просить суд винести рішення, яким кошти в розмірі 5 908,25 грн., які підлягають стягненню, розподілити на 48 місяців (чотири роки) з щомісячною виплатою 331 грн. 43 коп.

На підтвердження зазначених доводів відповідач надала копії листа Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги від 17.05.2013 № 727, документів щодо понесених витрат на лікування та Договору № ФП-010613 від 01.06.2013 про надання поворотної фінансової допомоги.

Однак, суд зазначає, що факт потрапляння в ДТП на здійснення лікування не є доказом перебування відповідача у скрутному матеріальному стані. Крім того, Договір № ФП-010613 від 01.06.2013, на який відповідач посилається як доказ скрутного стану не підписаний з боку сторони, яка має надати поворотну фінансову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не було надано беззаперечних доказів на підтвердження перебування у скрутному матеріальному стані та не обґрунтовано запропонований строк розстрочення повернення позивачу коштів у розмірі 15 908,25 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на що вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Керуючись положеннями статей 94, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості кошти у розмірі 15 908 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісім) гривень 25 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський