Рішення № 32438623, 17.07.2013, Роздільнянський районний суд Одеської області

Справа № 511/1548/13-ц

Номер провадження: 2/511/677/13

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Іванова О. В.,

при секретарі Томчук Є.П.,

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, суми переказу та судових витрат, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_2, про стягнення боргу в сумі 5 500грн., розміру переказу у сумі 79грн. та судових витрат в сумі 188грн.20коп., посилаючись на те, що 28.12.2011 року вона позичила відповідачу вказану суму, яку остання обіцяла повернути в течії півроку. Вказані грошові кошти вона надіслала грошовим переказом, що підтверджується копією квітанції. У вказаний строк відповідач борг не повернула. Позивач вважає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, в її випадку - гроші, у такій сумі, у строк та порядку, що встановлено договором. Після спливу часу повернення боргу, відповідач відмовилася повертати гроші. Оскільки на теперішній час борг не повернутий, позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі, погіршився стан її здоров'я, у зв'язку з чим вона звернулась до суду, та просить задовольнити її позовні вимоги.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні, надала пояснення, викладені у позовній заяві, пояснивши, що гроші дійсно вона грошовим переказом надсилала особисто відповідачу, а не дітям. При цьому суду пояснила, що крім квитанції про переказ та листа з пошти у неї ніяких інших письмових доказів немає.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, підтвердила, що позивачка дійсно надсилала грошовим переказом вказані гроші, але цим вона оказувала матеріальну допомогу дітям - своєму сину ОСОБА_4 та її доньці ОСОБА_5, які на той час мешкали у цивільному шлюбі та знаходилися тимчасово у неї в гостях. Вона особисто грошових зобов'язань перед позивачем не має, розписку не писала та ніяких строків повернення грошей між ними не оговорювалося.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не має ніяких зобов'язань перед позивачем, оскільки договір займу між сторонами у письмовій формі не укладався, строки повернення грошей не оговорювалися, просив в задоволенні позову відмовити, оскільки він не доведений.

Свідок ОСОБА_6, в судовому засіданні пояснила, що позивач по справі ОСОБА_1 є її рідною тіткою, та вона знає з її слів, що остання позичила відповідачу гроші, які надіслала поштою на її ім'я, але остання їх по цей час не повернула.

Свідок ОСОБА_5, в судовому засіданні пояснила, що вона проживала в цивільному шлюбі з сином позивача - ОСОБА_4 Грошові кошти, які були перераховані на ім'я її матері - ОСОБА_2, були надіслані як матеріальна допомога з боку позивача своєму сину ОСОБА_4 Відповідач вказані грошові кошти не повинна повертати позивачу, оскільки вони були витрачені на сім`ю ОСОБА_4

Судом встановлено, що також не оспоріється сторонами по справі, що відповідно до квитанції Банку від 28.12.2011р. та оглянутого оригіналу вказаної квитанції (а.с. 4,22), листа Поштамту - Центру поштового зв'язку № 1 № 12/48-ЮК від 12.03.2013р. (а.с. 8) ОСОБА_1 надіслала, а ОСОБА_2 отримала грошові кошти грошовим переказом через відділення банку у розмірі 5500грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадянна, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, яка посвідчує передачу позикодавцю грошової суми.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підтвердження своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі ч. 1 ст. 59 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний в'язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів цивільної справи не вбачається, що позивачем по справі були надані належні допустимі докази на підтвердження доводів та позовних вимог.

Письмові пояснення свідків ОСОБА_7 (а.с. 5, 25), ОСОБА_8 (а.с. 6, 24) судом не можуть бути прийняти до уваги з огляду на ст.ст. 59 та 183 ЦПК України, крім того, клопотання про їх допит в якості свідків позивачем в судовому засіданні не заявлялося.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про те, що позивач не довела суду наявність договору позики між нею та відповідачем, покази свідків без всієї сукупності доказів по справі не можуть покладені окремо в основу рішення. Самі по собі грошовий переказ та лист пошти (а.с. 8) без доведеності зобов'язання про повернення цих коштів не підтверджують наявність між сторонами договору позики. Таким, чином суд вважає заявлений позов недоведеним.

Судові вітрати сплачені позивачем у повному обсязі при зверненні до суду.

Керуючись ст.10, 11, 58, 59, 60, 212-214 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, суми переказу та судових витрат - відмовити у повному обсязі .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Іванова