Постанова № 32438152, 10.07.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року Справа № 924/276/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Юрчук М.І. , суддя Крейбух О.Г.

при секретарі Макаревич В.М.

за участю представників сторін:

від прокурора: Прищепа О.М.

від позивача: Богуцький В.С.

від відповідача: представник не з'явився

від третьої особи: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністью "Аграрна фірма "Проскурів" на рішення господарського суду Хмельницької області від 04 квітня 2013 року в справі №924/276/13-г (суддя Виноградова В.В.)

за позовом Прокурора Хмельницького району в інтересах держави в особі Аграрного фонду

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма "Проскурів"

третя особа без самостійних вимог на предмету спору на стороні відповідача: Брокерська контора № 199 Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська електронна торгова площадка"

про стягнення в сумі 157043 грн. 40 коп., з яких 87099, 37-20% штрафу, 30484,78 грн.-7% штрафу, 36146, 24 грн. пені, 66,18 грн. - 3% річних та 3246,83 грн. неповернутого авансового платежу

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Хмельницького району (надалі - Прокурор) в інтересах держави та державного органу, який її уособлює - Державна спеціалізована бюджетна установа Аграрний фонд (надалі - Позивач) звернувся в господарський суд Хмельницької області з позовною заявою (а.с. 2-6) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна фірма «Проскурів» (надалі -Відповідач), про стягнення в сумі 157043 грн. 40 коп., з яких 87099 грн. 37 коп. 20 % штрафу, 30484 грн. 78 коп. 7 % штрафу, 36146 грн. 24 коп. пені, 66 грн. 18 коп. 3 % річних та 3246 грн. 83 коп. неповернутого авансового платежу за простроченим грошовим зобов'язанням.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 4 квітня 2013 року (а.с. 70-72) з підстав, вказаних у цьому рішенні, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 87099 грн. 37 коп. 20 % штрафу, 30484 грн. 78 коп. 7 % штрафу, 36146 грн. 24 коп. пені, 66 грн. 18 коп. 3 % річних та 3246 грн. 83 коп. неповернутого авансового платежу за простроченим грошовим зобов'язанням.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Відповідач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 78-80) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Хмельницької області від 4 квітня 2013 року № 924/276/13-г в даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом прийняте рішення з порушенням норм матеріального права, висновки, зроблені судом першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Ухвалою суду від 14 травня 2013 року (а.с. 77) апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження та призначено її розгляд на 12 червня 2013 року на 14 годину 50 хвилин.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу (а.с. 87) в якому, з підстав вказаних у даному відзиві, просить суд залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12 червня 2013 року (а.с. 91) з підстав, зазначених у цій ухвалі, було залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмету спору на стороні Відповідача - Брокерську контору № 199 Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська електронна торгова площадка" (надалі-Третя особа) і відкладено розгляд справи на 10 липня 2013 року.

На виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду Прокурор подав додаткові письмові докази (а.с. 92-95).

Представник Відповідача в судове засідання від 10 липня 2013 року не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи Відповідач був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 99). Причини неявки свого повноважного представника Відповідач не повідомив.

Враховуючи вищеописане та приписи статті 101, частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Відповідача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні від 10 липня 2013 року представник Позивача та Прокурор заперечили проти доводів апеляційної скарги, з підстав, вказаних у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 4 квітня 2013 року по даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача - без задоволення. При цьому, суд виходив з наступного.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, 10 травня 2012 року між Позивачем (покупець) та Відповідачем (продавець) укладено форвардний біржовий контракт № 616Ф (надалі - Форвардний контракт; а.с. 12-15) на закупівлю Позивачем зерна, відповідно до умов пунктів 1.1-1.3 якого Відповідач в порядку та на умовах даного контракту передає Позивачу до 1 листопада2012 року у власність товар: пшеницю м'яку 4 кл. в кількості 500 тонн на загальну суму 864 500 грн., а Позивач зобов'язується прийняти та оплатити цей товар.

Одночасно 10 травня 2012 року Третя особа та Відповідач уклали договір-доручення № 131/1/К (надалі Договір-доручення), згідно пункту 1.1 якого: довіритель доручає, а Брокер зобов'язується від імені, за винагороду за рахунок Довірителя надати останньому послуги з продажу товару, згідно Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Договору та оформлення необхідної документації з метою укладення Брокером біржових контрактів на Аграрній Біржі.

Відповідно до пунктів 1.4 та 2.1 Форвардного контракту: базисом поставки визначено EXW філія ПАТ „ДПЗКУ" „Богданівецький КХП"; Третя особа поставляє Брокеру-покупцю Товар на базис, поставки: EXW філія ПАТ „ДПЗКУ" „Богданівецький КХП", Хмельницька обл., в термін до 1 листопада 2012 року.

Пунктом 2.2 Форвардного контракту визначено, що: поставка вважається здійсненою в момент підписання акта приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов Форвардного контракту.

Згідно з пунктом 3.3 Форвардного контракту: остаточний розрахунок з Відповідачем за умови виконання Форвардного контракту в повному обсязі проводиться Позивачем на підставі наявності таких документів: договору складського зберігання між сертифікованим зерновим складом та Позивачем; складського документу на зерно, виписаного на Позивача; акту передавання-приймання на весь обсяг зерна; картки аналізу зерна або посвідчення про його якість; Відповідач у день надходження на поточний рахунок остаточної суми по Форвардному контракту, надає Позивачу податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, на відповідну суму.

Пунктами 5.1-5.3 Форвардного контракту сторони обумовили, що: Позивач упродовж трьох робочих днів з моменту укладання Форвардного контракту на торгах Позивача зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок Відповідача в розмірі 50 % від суми Форвардного контракту; Відповідач у день надходження авансового платежу на свій поточний рахунок видає Позивачу податкову накладну на відповідну сумм; остаточний розрахунок здійснюється впродовж трьох робочих днів після поставки Товару відповідно до цього Форвардного контракту, надання документів, передбачених пунктом 3.3, та виконання пункту 4.1 Форвардного контракту.

Колегія суду звертає увагу на те, що відповідно до пунктів 7.2, 7.5 Форвардного контракту за невиконання Відповідачем його умов щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 відсотків вартості недопоставленого Товару; у разі виконання Позивачем пункту 5.1 Форвардного контракту та невиконання Відповідачем пункту 2.1 Форвардного контракту з Відповідача стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів, додатково стягується штраф у розмірі 7% указаної вартості.

Форвардний контракт набуває чинності з моменту його підписання Позивачем, Відповідачем, Третьою особою та реєстрації у Позивача до 1 грудня 2012 року. Даний Форвардний контракт підписаний представниками Позивача, Відповідача та Третьої особи і скріплений печатками сторін, котрий зареєстрований Позивачем.

Колегія суду звертає увагу, що 9 травня 2012 року між Позивачем (заставодержатель) та Відповідачем (заставодавець) укладено договір застави (надалі - Договір; а.с. 18-19), відповідно до пункту 1.1 котрого Позивач має право у разі невиконання Відповідачем своїх обов'язків за Форвардним контрактом одержати задоволення за рахунок передбаченого пунктом 1.4 Договору заставленого майна (пшениця м'яку 4кл. урожаю 2012 р. в кількості 500 тонн на площі 154,7988 га, загальна вартість товару становить 864500 грн.), переважно перед іншими кредиторами Відповідача; розмір зобов'язання, що забезпечується заставою складає 864500 грн.

Водночас, 22 жовтня 2012 року Позивач та Відповідач уклали додатковий договір № 1 до Форвардного контракту (надалі - додатковий Договір; а.с. 16-17), відповідно до умов котрого сторони вирішили: виклали пункт 1.1 розділу 1 в наступній редакції " 1.1. в порядку та на умовах Форвардного контракту Відповідач передає Позивачу у власність товар: пшениця м'яка 2 класу, пшениця м'яка З класу та пшениця м'яка 4 класу, що відповідає ДСТУ 3768-2010 (далі - Товар), а Позивач зобов'язується прийняти Товар та оплатити його; пункт 1.2 розділу 1 викладено в наступній редакції: " 1.2 Кількість: 31,130 тонн-пшениця м'яка 2 клас; 205,320 тонн-пшениця м'яка 3 клас, 251,878 тонн-пшениця м'яка4 клас."; пункт 1.5 розділу 1 висвітлено в наступній редакції: " 1.5 ціна за одиницю Товару (тонну) на базисі поставки: 1 909,00 (одна тисяча дев'ятсот дев'ять гривень 00 копійок) гривень - пшениця 2 клас; 1 800,00 (одна тисяча вісімсот гривень 00 копійок) гривень - пшениця 3 клас: 1 729,00 (одна тисяча сімсот двадцять дев'ять гривень 00 копійок) гривень - пшениця 4 клас."; висвятлено пункт 1.6 розділу 1 в наступній редакції: " 1.6 вартість Товару всього: 864 500,23 гривень, у тому числі ПДВ 144 083,37 гривень."; всі інші умови Форвардного контракту залишаються без змін; додатковий Договір набуває чинності та вважається укладеним з моменту його реєстрації; додатковий Договір підписаний представниками та скріплений печатками Позивача, Відповідача та Третьої особи, зареєстрований Позивачем.

Колегія суду звертає увагу на той факт, що в матеріалах справи міститься платіжне доручення № 806 від 15 травня 2012 року (а.с. 20), котрим Позивачем перераховано на рахунок Відповідача кошти в сумі 432 250 грн..

Водночас, 26 жовтня 2012 року Позивач, Відповідач та Представник ПАТ «Державна продовольча зернова корпорація України» «Богданівецький КХП» (надалі - Зберігач) підписали акт передавання-приймання зерна (а.с. 26) згідно Форвардного контракту, відповідно до якого Позивач приймає у власність на складі Зберігача пшеницю м'яку 2 класу врожаю 2012 року (ДСТУ 3768-2010) у кількості 31,130 тонн, по ціні 1 909 грн., в тому числі ПДВ - 318 грн. 17 коп. за одну тону, на загальну суму 59 427 грн. 17 коп. ( в тому числі ПДВ - 9 904 грн. 53 коп., згідно складської квитанції (просте чи подвійне складське свідоцтво) на зерно АФ № 539133 (1181) від 26 жовтня 2012 року та аналізної картки № 123 від 26 жовтня 2012 року; зерно, що передається відповідає вимогам ДСТУ 3768-2010; зерно, що передається вирощене Відповідачем та продається ним вперше; Позивач до Відповідача претензій щодо кількості та якості ОДЦР не має; акт є підставою для проведення розрахунків між Позивачем та Відповідачем.

26 жовтня 2012 року Позивач, Відповідач та Зберігач підписали акт передавання-приймання зерна згідно Форвардного контракту № 616 Ф (а.с. 27), відповідно до якого Позивач приймає у власність на складі Зберігача пшеницю м'яку 3 класу врожаю 2012 року (ДСТУ 3768-2010) у кількості 173,530 тонн, по ціні 1 800 грн., в т. ч. ПДВ - 300 грн. за одну тону, на загальну суму 312 354 грн. ( в тому числі ПДВ- 52 059 грн., згідно складської квитанції (просте чи подвійне складське свідоцтво) на зерно АФ № 539132 (1182) від 26 жовтня 2012 року та аналізної картки № 124 від 26 жовтня 2012 року; зерно, що передається відповідає вимогам ДСТУ 3768-2010; зерно, що передається вирощене Відповідачем та продається ним вперше; Позивач до Відповідача претензій щодо кількості та якості ОДЦР не має; акт є підставою для проведення розрахунків між Позивачем та Відповідачем.

31 жовтня 2012 року Позивач, Відповідач та Зберігач підписали акт передавання-приймання зерна згідно Форвардного контракту № 616 Ф (а.с.28), відповідно до якого Позивач приймає у власність на складі зберігача пшеницю м'яку 3 класу врожаю 2012 року (ДСТУ 3768-2010) у кількості 31,790 тонн, по ціні 1 800 грн., в тому числі ПДВ - 300 грн. за одну тону, на загальну суму 57 222 грн. ( в тому числі ПДВ- 9537 грн., згідно складської квитанції (просте чи подвійне складське свідоцтво) на зерно АФ № 539191 (1240) від 31 жовтня 2012 року та аналізної картки № 144 від 31 жовтня 2012 року; зерно, що передається відповідає вимогам ДСТУ 3768-2010; зерно, що передається вирощене Відповідачем та продається ним вперше; Позивач до Відповідача претензій щодо кількості та якості ОДЦР не має; акт є підставою для проведення розрахунків між Позивачем та Відповідачем.

Позивач звернувся до Відповідача з вимогою від 5 жовтня 2012 року (яка отримана представником Відповідача Зінкевич В.М. 8 жовтня 2012 року; а.с. 39) щодо термінового надати для Позивача інформації щодо стану виконання умов Форвардного контракту; прискорення поставки зерна на базис поставки; одразу після вивезення зерна переоформити його Державного інтервенційного фонду.

Також в матеріалах справи містить вимога Позивача до Відповідача від 16 жовтня 2012 року № 41-05/2825 (а.с. 40), у якій Позивач просить повернути до 1 листопада 2012 року авансовий платіж в розмірі 43 2250 грн. разом зі штрафними санкціями, що складають 20 відсотків вартості недопоставленого товару - 172900 грн., загальна сума, що підлягає поверненню на реєстраційний рахунок Позивача, вказаний складає 605 150 грн. або поставити зерно пшениці 4 класу у кількості 500 тонн та сплатити пеню, у випадку невчасної поставки, в розмірі 0,1 відсотка недопоставленого товару (від 864500 грн.) за весь період прострочення починаючи з 1 листопада 2012 року. У разі невиконання зобов'язань забезпечених заставою, Позивач повідомив, що буде змушений звернути стягнення на заставне майно на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Водночас, колегія суду зазначає, що Відповідач свої зобов'язання щодо поставки оплаченого Позивачем товару в повному обсязі не виконав, обумовлений в контракті товар у встановленні строки не поставив, тому Позивач змушений був звернутися до суду з позовом про стягнення в сумі 156 977 грн. 22 коп..

Згідно частини 2 статті 175 Господарського кодексу України: майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами статті 627 Цивільного кодеку України встановлено свободу договору, тобто відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України вбачається, що: зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статтей 525, 526 Цивільного кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події; якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, Форвардний контракт в сукупності з нормами матеріально та процесуального права колегія суду зауважує, що між Позивачем та Відповідачем було укладено Форвардний контракт на закупівлю Позивачем зерна.

Позивач на виконання умов Форвардного контракту (пункту 5.1) здійснив попередню оплату, перерахувавши Відповідачу 43 2250 грн., (що підтверджується платіжним дорученням № 806 від 15 травня 2012 року) однак, Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі поставки товару не виконав, поставивши Позивачу товар лише на суму 429 003 грн. 17 коп.. Докази про поставки Відповідачу решти товару на суму визначену у контракті суду не надано. Також в матеріалах справиви відсутні докази і про повернення попередньої оплати, на яку не здійснено поставку товару (а саме в сумі 3246,83 грн.). Вимога Позивача про поставку товару або повернення попередньої оплати Відповідачем виконана не в повному обсязі.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що: невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) визначається, як порушення зобов'язання.

Положенням статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно статті 693 Цивільного кодексу України: якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Крім того, Рівненський апеляційний суд господарський суд звертає увагу на пункт 6.5 Форвардного контракту передбачено, що: Сторона, яка наперед знає, що не зможе виконати своїх зобов'язань, повинна письмово повідомляти про це другу Сторону не пізніше ніж за два тижні до терміну поставки товару, при цьому ніяких повідомлень Позивачу зі сторони Відповідача щодо неможливості виконання своїх зобов'язань в повному обсязі не надходило.

Отже, проаналізувавши дані норми законодавства колегія суду констатує, що у Позивача право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (на його розсуд) виникає одночасно зі спливом встановленого договором строку для передачі товару (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 19 січня 2011року у справі № 42/52).

З огляду на вищенаведене апеляційний господарський суд приходить до висновку, що у відповідності до статтей 530, 538, 693 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню позовні вимоги про повернення 3246 грн. 83 коп. авансового платежу.

Відповідно Рівненський апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду щодо задоволення даних вимог без змін.

Водночас, крім суми авансового платежу Позивач просить стягнути з Відповідача 20 % штрафу в розмірі 87099 грн. 37 коп., 7 % в розмірі 30484 грн. 78 коп. та пеню в сумі 36 146 грн. 24 коп..

Пунктом 7.1 Форвардного контракту Позивач та Відповідач передбачили, що: за невиконання Відповідачем умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 відсотків вартості недопоставленого товару .

Умовами пункту 7.5 Форвардного контракту визначено, що: у разі виконання Позивачем пункту 5.1 та невиконання Відповідачем пункту 2.1 Форвардного контракту з Відповідача стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків указаної вартості.

Нормами статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки.

За змістом статті 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами; за погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України: учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що: штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором; при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Водночас судом встановлено, що окрім Форвардного контракту, 10 травня 2012 року Третя особа та Відповідач уклали договір-доручення № 131/1/К (надалі Договір-доручення). В пункті 4.3 Договору-доручення Відповідач та Третя особа обумовили, що за умовами цього Договору Відповідач (Довіритель) несе відповідальність у випадку відмови щодо здійснення поставки, за прострочку поставки чи недопоставки товару по укладеному відповідно до цього Договору біржовому контракту, Відповідач сплачує Позивачу штраф в розмірі 20 % від вартості товару.

З огляду на це Рівненський апеляційний господарський суд констатує факт того, що обов'язок Третьої особи за Форвардним контрактом (пункт 2.1) щодо поставки і відповідальність за непоставку (пункт 7.2) сторони Договору - доручення передбачили саме за Відповідачем.

Враховуючи вищезазначені пункти Форвардного контракту та Договору - доручення в сукупності з нормами законодавства Позивачем було нарахувано Відповідачу 20 % штрафу від вартості товару, що складає 87099 грн. 37 коп. та 7 % штрафу в розмірі 30484 грн. 78 коп..

Також, Позивачем посилаючись на пункт 7.5 Форвардного контракту просить стягнути з Відповідача 36146 грн. 24 коп. пені за період з 2 листопада 2012 року по 24 січня 2013 року, нараховану на суму неповернутого авансового платежу (435 496 грн.).

З аналізу статтей 199, 216, 217, 231 Господарського кодексу України вбачається, що: сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити договором неустойку, що стягується за прострочення негрошового зобов'язання у відсотках до суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про стягнення такої неустойки у зв'язку з простроченням зобов'язання.

Відповідну правову позицію наведено в постанові Верховного Суду України від 22 листопада 2010 року у господарській справі № 14/80-09-2056, Постанові Вищого господарського суду України від 20 грудня 2011 року по справі №4/5025/1063/11 .

Крім того, відповідно до частини другої статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Отже, враховуючи усе описане вище, перевіривши правильність нарахування штрафних санкцій (а.с. 21) колегія суду зазначає, що вимоги Позивача щодо стягнення зазначених сум є підставними та обгрунтованими.

З огляду на усе вищевказане, колегія суду прийшла до висновку, що у відповідності до пунктів 7.1, 7.5 Форвардного контракту, статтей 230, 231 Господарського кодексу України, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 20 % штрафу в розмірі 87099 грн. 37 коп., 7 % штрафу в розмірі 30484 грн. 78 коп. та пеню в сумі 36 146 грн. 24 коп..

Відповідно Рівненський апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду щодо задоволення даних вимог без змін.

Водночас, з огляду на усе вищевказане в даній судовій постанові, Рівненський апеляційний господарський суд наголошує на тому, що за змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що Відповідачем зроблено не було.

Отже, підсумовуючи усе вищевисвітлене, Рівненський апеляційний господарський суд констатує, що Позивач виконав свої зобов'язання згідно Форвардного контракту, перерахувавши на рахунок Відповідача авансовий платіж. Водночас, Відповідач не довів належними та допустимими доказами, що він повідомив про неможливість виконання ним зобов'язання в повному обсязі в зв'язку із не врожайністю пшениці, що зумовлено погодніми умовами.

З огляду на усе вищевказане суд вважає доводи Відповідача, висвітлені в апеляційній скарзі безпідставними, такими, що спростовані усім вищевказаним у даній судовій постанові та доказами наявними у матеріалах справи, а тому до уваги судом не беруться.

Враховуючи усе вищевказане у даній судовій постанові, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача - без задоволення.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає за Відповідачем.

Керуючись статями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністью "Аграрна фірма "Проскурів" - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 04 квітня 2013 року в справі №924/276/13-г - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу №924/276/13-г повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.