Постанова № 32438134, 11.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2013 р. Справа № 909/273/13-г

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Краєвської М.В.

секретар судового засідання Кушнір Б.Б.

розглянув апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Зірниця" №35 від 25.04.2013 р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області

від 09.04.2013р. у справі № 909/273/13-г

за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний банк" , м.Київ

до відповідача-1 приватного акціонерного товариства "Зірниця", м. Івано-Франківськ

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія", м. Івано-Франківськ

до відповідача-3 товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати плюс 2004", м.Калуш

про стягнення в солідарному порядку заборгованості в сумі 2 238 574,12грн.

за участю представників:

від позивача Брегей І.С.

від відповідача-1 Волосянка Р.О.

від відповідачів-2,-3 не з'явились

Права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз'яснено.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.2013р. у справі №909/273/13-г (суддя Калашник В.О) позов публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) "Всеукраїнський Акціонерний банк" задоволено повністю, вирішено стягнути солідарно з приватного акціонерного товариства (далі-ПрАТ) "Зірниця", товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) "Регіональна торгова компанія", товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати плюс 2004" на користь позивача заборгованість за кредитним договором №253 від 11.05.2010р. в сумі 2 238 574,12 грн., з яких: 1 523 246,80 грн. прострочена заборгованість за відсотками, 128 113,75 грн. пеня за несвоєчасне погашення відсотків, 253 579,81 грн. інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту, 80 185,50грн. інфляційні збитки за несвоєчасне погашення відсотків, 170 158,12грн. 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 83290,14грн. 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків, а також 44771,48грн. судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2011р. у справі №20/172 встановлено факт наявності заборгованості відповідача-1 перед банком за кредитним договором, який є підставою позовних вимог у даному провадженні, станом на 16.12.2010р., відтак, суд з посиланням на ст. 35 ГПК України, визнав даний факт преюдиційним і з посиланням на умови кредитного договору, договорів поруки та ст.ст.11, 526, 549, 612, 625, 1054 ЦК України, задоволив позов.

Дане рішення оскаржено відповідачем-1 у справі, оскільки, на думку скаржника, прийнято за невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду матеріалам та обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права; просить рішення скасувати в частині стягнення 100 653,32грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту та 18 019,34грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення відсотків, оскільки, на думку скаржника, при проведенні позивачем розрахунку не враховано індекс дефляції, яка відбулась у липні та серпні 2011року та травні-серпні, листопаді 2012року.

Представник відповідача-1, який брав участь в судовому засіданні, підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач заперечив доводи скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.107-108) та усними поясненнями представника в судових засіданнях, зазначив про законність оскаржуваного рішення та безпідставність апеляційної скарги.

Відповідачі-2,-3 явку представників в судові засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2013р. адресатам (а.с.93-95).

Зважаючи на строк розгляду апеляційної скарги, визначений ст.102 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача-2, -3, за наявними у справі матеріалами.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

11.05.2010 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (позивач у справі, кредитодавець по договору) та ЗАТ "Зірниця", правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Зірниця» (відповідач-1 у справі, позичальник по договору) було укладено кредитний договір №253, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кошти в сумі 5 000 000грн., а позичальник - повернути кредит до 15.08.2011 року включно та сплачувати відсотки у розмірі 26% (а.с.14-27).

В забезпечення виконання зобов"язань позичальника по кредитному договору між позивачем, ПрАТ "Зірниця" і ТзОВ "Регіональна торгова компанія", 30.04.2009р. було укладено договір поруки та договір про внесення змін до договору поруки №1 від 11.05.2010р., а також між позивачем, ПрАТ "Зірниця" і ТзОВ "Карпати Плюс 2004", 11.05.10р. було укладено договір поруки, відповідно до умов яких поручителі - ТзОВ "Регіональна торгова компанія" та ТзОВ "Карпати Плюс 2004" зобов'язались солідарно відповідати перед кредитором за виконання зобов"язань ПрАТ "Зірниця" за кредитним договором №253 від 11.05.2010р., зокрема, поручителі зобов"язалися в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов"язань перед кредитором, погасити протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення кредитора про невиконання боржником своїх зобов"язань по кредитному договору, а саме: погасити основну суму кредиту; погасити суму процентів, згідно з кредитним договором; погасити суми штрафів, пені, комісій, збитків, витрат по зверненню стягнення на предмет застави, та інші платежі, згідно з кредитним договором (а.с.134-139).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2011р. у справі №20/172 встановлено факт неналежного виконання позичальником умов кредитного договору та факт наявності заборгованості ПрАТ «Зірниця» перед банком станом на 16.12.2010р. (зокрема: 3 500 000,00грн. за кредитом, 476 236,76грн. за процентами, 32 557,10грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 15 394,57грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 22 405,96грн. інфляційні збитки за кредитом, 12250,96грн. інфляційні збитки за відсотками), яка присуджена до стягнення солідарно з відповідачів - ПрАТ "Зірниця", ТзОВ "Регіональна торгова компанія", ТзОВ "Карпати Плюс 2004" на користь позивача (а.с.28-34).

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Відтак, факти, встановлені у рішенні від 21.02.2011р. у справі №20/172 мають преюдиційне значення при розгляді даної справи.

Відповідно до п.п. 2.6., 2.7. кредитного договору, проценти за користуванням кредитом/траншем нараховуються: з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення траншу (в тому числі і за період прострочення погашення траншу); виходячи з розміру процентної ставки; щомісячно за поточний календарний місяць, на суму щоденного фактичного залишку заборгованості за траншем; виходячи із умови, що до розрахунку приймається календарна кількість днів у році та календарна кількість днів у місяці; у валюті кредиту; виходячи із умови, що враховується перший день зарахування траншу на поточний рахунок позичальника і не враховується останній день терміну користування кредитом/траншем. Відповідач зобов"язався сплачувати щомісяця проценти, не пізніше 15 календарного числа місяця наступного за тим, за який вони нараховані.

Згідно п.2.7.2 кредитного договору, нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день настання терміну остаточного повернення кредиту, зазначеного у п.1.1.2 цього договору, а у випадку, якщо відповідач не поверне загальну заборгованість за кредитом в такий день - то нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення загальної заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 7.4 Кредитного договору, цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов"язань.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач - ПрАТ "Зірниця", в порушення умов кредитного договору, своєчасно сплату відсотків за користування кредитом не проводив, відтак, за період з 17.12.2010р. по 07.11.2012р. сума непогашеної заборгованості по процентах складає 1523246,80грн.

На підставі п.4.3. кредитного договору, яким передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п.1.1.3. цього договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення виконання, за реквізитами та у день, вказаними кредитодавцем, при цьому, строк нарахування пені встановлюється з моменту виникнення факту прострочення заборгованості та закінчується в день погашення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі, відповідачу нарахована пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом, за період з 31.07.2012р. по 07.11.2012р. в сумі 128113,75 грн.

На підставі п. 4.6. кредитного договору, яким передбачено сплату заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції у разі прострочення відповідачем виконання грошового зобов"язання за цим договором, та положень ст.625 ЦК України, відповідачу нараховано інфляційні витрати за несвоєчасну сплату кредиту та процентів за його користування в сумі 333765,31грн. та три проценти річних в сумі 253448,26грн.

Направлені банком на адресу відповідачів вимоги за вих. №31-984-№31-986 від 08.02.2013р. про сплату 2 238 574,12грн. заборгованості по договору №253 від 11.05.2010р. у термін до 15.02.2013р. (а.с.51-62) залишені відповідачами без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення з позовом про стягнення вказаної суми заборгованості солідарно в судовому порядку.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:

Спір у даній справі виник з виконання кредитного договору, тому на спірні правовідносини між сторонами поширюються норми глав 48, 49, 71 Цивільного кодексу України та глав 20, 22 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1, згідно умов кредитного договору, взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та комісій за користування кредитом, а також у разі порушення (невиконання) умов договору сплати пені від простроченої суми за весь час прострочення та інфляційних збитків.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, зокрема, щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків станом на 16.12.2010р. встановлено рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2011р. у справі №20/172, яке набрало законної сили, відтак, відповідно до ст.35 ГПК України, не потребують доказуванню.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем-1 зокрема, згідно прохальної частини апеляційної скарги, ПрАТ «Зірниця» рішення суду від 21.02.2011р. у справі №20/172 станом на 08.02.2013р. не виконало, сплати відсотків за користування кредитом не проводило, в зв'язку з чим утворилась заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 17.12.2010р. по 07.11.2012р. в розмірі 1 523 246,80грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки умовами кредитного договору (п.4.6. договору) сторони визначили обов?язок позичальника у випадку несвоєчасного погашення кредиту, сплати відсотків та комісій, визначених цим договором, сплатити на користь кредитора пеню, і таке порушення умов договору мало місце зі сторони відповідача, судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість та підставність нарахування відповідачу-1 пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 31.07.2012р. по 07.11.2012р. в сумі 128113,75 грн.

На підставі п. 4.6. кредитного договору та положень ст.625 ЦК України, відповідачу нараховано інфляційні витрати за несвоєчасну сплату кредиту та процентів за його користування в сумі 333 765,31грн. та три проценти річних в сумі 253 448,26грн.

Доказів погашення даної суми заборгованості до матеріалів не долучено, відтак, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості ПрАТ «Зірниця» по сплаті відсотків за користування кредитом, пені, а також інфляційних збитків та річних за несвоєчасне повернення позивачу кредиту та відсотків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов"язання може забезпечуватися зокрема, порукою (п.1 ст.546 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником .

В силу ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до п.2.1 договорів поруки, поручитель зобов'язується, в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором, погасити протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення кредитора про невиконання боржником своїх зобов'язань, заборгованість по кредитному договору.

У зв'язку з порушенням відповідачем-1 умов кредитного договору в частині своєчасності та повноти повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, банком правомірно на підставі кредитного договору та договорів поруки від 30.04.2009р. та від 11.05.2010р., заявлено вимоги вих. №31-984-№31-986 від 08.02.2013р. про сплату 2 238 574,12грн. у строк до 15.02.2013р. (а.с.51-62), які залишені відповідачами без відповіді та задоволення.

З урахуванням вищенаведених приписів ЦК України та змісту договорів поруки колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано задоволив позовні вимоги позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості по кредитному договору та договорів поруки.

Посилання скаржника на ту обставину, що судом першої інстанції не взято до уваги індекс дефляції, яка відбулась у липні та серпні 2011року та травні-серпні, листопаді 2012року, вважається судовою колегією безпідставним, оскільки 4.6. кредитного договору №253 сторони погодили, що у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов"язання за цим договором, він зобов'язується на вимогу кредитодавця сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; при розрахунку суми боргу, належної до сплати, з урахуванням встановленого індексу інфляції, який є меншим за одиницю, індекс інфляції приймається рівним одиниці.

З долученого до позовної заяви розрахунку індексу інфляції за спірний період вбачається, що позивачем липні та серпні 2011року та травні-серпні, листопаді 2012року здійснено розрахунок інфляційних у відповідності до п.4.6. кредитного договору, тобто за вказаний період інфляційні збитки не нараховувались.

Таким чином, з'ясувавши зміст та природу взаємних зобов'язань сторін за кредитним договором та договорами поруки, ступінь їх виконання та правові наслідки порушення зобов'язань, судова колегія прийшла до висновку про обгрунтованість оскаржуваного рішення як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника. Порядок та розмір сплати судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір», зокрема, нормою п.п.4) п. 2 ч.2 ст.4 якого передбачено, що за подання апеляційної скарги підлягає сплаті 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Враховуючи, що скаржником оскаржено рішення в частині стягнення 118672,66грн., а при поданні апеляційної скарги сплачено лише 860,25грн. судового збору і доказів доплати судового збору за подання апеляційної скарги в процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції не подано, відтак, додатково слід стягнути зі скаржника в дохід державного бюджету 326,48грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.2013р. у справі №909/273/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Зірниця" - без задоволення.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Зірниця" в дохід Державного бюджету України 326,48грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15.07.2013р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Краєвська М.В.