Рішення № 32437943, 10.07.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2013 р. Справа № 915/973/13

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В..,

з участю представників сторін:

від позивача: Макаров О.О., довіреність № 1 від 02.01.2013р.,

від відповідача: представник на з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/973/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Миколаїв", 54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 42Д;

до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 55600, АДРЕСА_1,

про: стягнення заборгованості у розмірі 27 463,85грн., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Миколаїв" звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 23449,82,00 грн. основного боргу, 3345,00 грн. пені, 669,03 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором постачання від 22.05.2012 року в частині оплати за поставлену позивачем продукцію.

У судових засіданнях позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. Причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі. Відзив по суті заявлених позовних вимог суду не надав, позов не спростував.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

При цьому судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

22 травня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Миколаїв" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір поставки продукції № 171, у відповідності до п 1.1. якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за ціною, вказаними в рахунках та накладних, що є невід'ємною частиною договору.

Поставка продукції здійснюється відповідно до правил «Інкотермс-2000» на умовах EXW склад постачальника- АДРЕСА_2. (п.2.1)

Пунктом 2.2. договору сторони обумовили, що постачання продукції здійснюється партіями. На кожну партію продукції, що поставляється, постачальник (за своїм місцезнаходженням) надає покупцеві рахунок і накладну на продукцію, в яких вказуються найменування, асортимент, кількість і ціна продукції.

Розділом третім договору сторони визначили порядок розрахунків, так у відповідності до п. 3.1 договору, відповідач зобов'язався здійснювати оплату за кожну партію продукції протягом 25 днів з дати поставки цієї партії продукції. Оплата проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок начальника. (п.3.2)

На виконання умов договору відповідно до товарних накладних № 01896/06 від 22.05.2012 року, № 01956/06 від 25.05.2012р., №02027/06 від 29.05.2012р., № 02029/06 від 29.05.2012р., № 02114/06 від 01.06.2012р., № 02105 /06 від 01.06.2012р.,№ 02143/06 від 05.06.2012р., № 02271 від 12.06.2012р., № 02306/06 від 14.06.2012р., № 02491/06 від 25.06.2012р., № 02655/06 від 02.07.2012р., № 02730/06 від 06.07.2012р., № 03050/06 від 27.07.2012р. позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 23 449,82 грн.

Відповідачем було частково повернуто товар на загальну суму 1310,70 грн., що підтверджується накладними від 13.06.2012р. № 1956 на суму 953,10 грн. та від 13.06.2012р. № 2029 на суму 357,60 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 762 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач, в порушення умов договору та приписів чинного законодавства, за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався. На день подання позову його заборгованість складає 23 449,82 грн.

Крім того, позивачем було надано копію гарантійного листа Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2012р.-30.09.2012р.

З цих підстав, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 23449,82 грн. є обґрунтованими та такими,що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 669,03 грн. та пені у сумі 3 345,00 грн., нарахованої за період прострочення з 22.05.2012р. - 21.05.2013р. , то слід зазначити наступне.

Дані вимоги основані на умовах укладеного сторонами договору (п.5.1), відповідно до якого за порушення строку поставки продукції відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ встановленої на дату нарахування пені, від вартості простроченої в поставці продукції,за кожен день прострочення. Пеня може бути нарахована позивачем за весь період прострочення оплати, та на положеннях ст. 625 ЦК України, у відповідності до якої, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.12 року по справі № 37/64).

Таким чином, на підставі наведеної норми Закону та враховуючи п.5.3 договору,стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 3 345,00 грн., нарахованої за період прострочення з 22.05.2012р. - 21.05.2013р. та 3 % річних у розмірі 669,03 грн.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі провів оплату за поставлений позивачем товар, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 55600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Миколаїв", 54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 42Д, ідентифікаційний код 25378662, основний борг у розмірі 23 449,82 грн. (двадцять три тисячі чотириста сорок дев'ять грн. 82 коп.), пеню у розмірі 3 345,00 грн. (три тисячі триста сорок п'ять грн. 00 коп. ) та 3 % річних 669,03 грн. (шістсот шістдесят дев'ять грн. 03 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.)

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 16.07.2013 року.