Рішення № 32437869, 16.07.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 липня 2013 року Справа № 913/1634/13

Провадження №30/913/1634/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Механік", м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-інвест вугілля", м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 259 386 грн. 99 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Сипачова С.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Культе Д.В., паспорт серії СМ 975258, виданий Ворошиловським РВ ГУМВС України в місті Донецьку 02.11.2007, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3171 від 02.02.2011, договір № 123/1 від 01.06.2013;

від відповідача: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Механік" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-інвест вугілля" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 229 957 грн. 67 коп., пені у розмірі 24 130 грн. 15 коп., 3% річних у розмірі 4839 грн. 25 коп. та суми інфляційних нарахувань у розмірі 459 грн. 92 коп. на підставі договору № 12 від 05 січня 2009 року.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати за виконані підрядні роботи.

Крім того, представник позивача 02.07.2013 у судове засідання подав заяву № 582 від 02 липня 2013 року про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 26000 грн.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, явку повноважного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового засідання, про що свідчать відповідні штампи суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена, а також наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи до матеріалів справи не надав, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

05.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-інвест вугілля" (замовником, відповідачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Механік" (виконавцем, позивачем) укладено договір № 12 та додатку угоду до договору від 29.12.2011, які належним чином підписані та скріплені печатками сторін (далі за текстом - договір).

За умовами договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з поточного, середньому, капітальному ремонту обладнання (далі за текстом - ремонт) замовника у заводських умовах підрядника, обсяг яких визначений у додатках до договору, який є невід'ємною частиною (п. 1.1 п. 1 договору).

Відповідно до п. п. 5.1 п. 5 договору оплата за виконані роботи здійснюється у наступному порядку: 50% - попередня оплата; - 50 % протягом 3-х календарних днів з дати підписання акту виконаних робіт.

Підпунктом 6.1 п. 6 договору передбачено, що у разі прострочки оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику (пеню) у розмірі 0,1% від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Сторонами договору належним чином підписані та скріплені печатками підприємств кошториси на суму 359935 грн. 98 коп., 12640 грн. 00 коп. та на суму 12600 грн. 00 коп.

На виконання умов договору позивачем виконано роботи на суму 359935 грн. 98 коп. та на суму 25240 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.09.2012 № 3127 та № 3480 від 10.10.2012, які підписані повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень, і скріплені печатками підприємств (а. с. 23, 27).

Позивачем були виставлені рахунки для оплати № 3010 від 04.09.2012 на суму 359935 грн. 98 коп. (а. с. 24) та № 3481 від 10.10.2012 на суму 25240 грн. 00 коп. (а. с. 28).

Відповідач частково оплатив виконані позивачем роботи у розмірі 155218 грн. 31 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 6300 від 11.09.2012 на суму 150 000 грн. 00 коп., № 679 від 14.11.2012 на суму 5218 грн. 31 коп. з призначенням платежу : «плата за послуги з-но рах. № 3010 від 04.09.2012» (а. с. 25-26).

Позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою про сплату заборгованості, яка відповідачем залишена без відповіді та без задоволення.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 229957 грн. 67 коп., суми пені у розмірі 24130 грн. 15 коп., суми 3 % річних у розмірі 4839 грн. 25 коп., суми інфляційних нарахувань у розмірі 459 грн. 92 коп. за договором № 12 від 05.01.2009. Крім того, заявлені витрати за послуги адвоката у розмірі 26 000 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем робіт на загальну суму 385 175 грн. 98 коп., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.09.2012 № 3127 та № 3480 від 10.10.2012, які підписані повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень, і скріплені печатками підприємств (а. с. 23, 27).

Відповідач в порушення умов договору здійснив часткову оплату за виконані роботи у розмірі 155218 грн. 31 коп. згідно платіжних доручень № 6300 від 11.09.2012, № 679 від 14.11.2012 (а. с. 25-26).

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 229957 грн. 67 коп. Доказів погашення вказаної заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 229957 грн. 67 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач, керуючись положеннями закону та п. п. 6.1 п. 6 договору, нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 24130 грн. 15 коп. за період з 18.09.2012 по 03.06.2013 згідно розрахунку (а. с. 4-5).

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про стягнення пені за період з 18.09.2012 по 18.03.2013 (включно) у розмірі 15287 грн. 62 коп. за актом № 3127 від 14.09.2012 та за період з 15.10.2012 по 15.04.2013 (включно) у розмірі 1895 грн. 98 коп. за актом № 3480 від 10.10.2012. Загальна сума пені, що підлягає стягненню, складає 17183 грн. 60 коп.

Пункт 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4839 грн. 25 коп. за період з 18.09.2012 по 03.06.2013 згідно розрахунку.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про стягнення 3% у розмірі 4353 грн. 14 коп. за період з 18.09.2012 по 03.06.2013 за актом № 3127 від 14.09.2012 та про стягнення 3% у розмірі 480 грн. 85 коп. за період з 15.10.2012 по 03.06.2013 за актом № 3480 від 10.10.2012. Загальна сума 3%, що підлягає стягненню, складає 4833 грн. 99 коп.

Крім того, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 409 грн. 44 коп. за період з 18.09.2012 по 03.06.2013 за актом № 3127 від 14.09.2012 та у розмірі 50 грн. 48 коп. за період з 15.10.2012 по 03.06.2013 за актом № 3480 від 10.10.2012 згідно розрахунку.

За розрахунком суду розмір інфляційних нарахувань за період з 18.09.2012 по 03.06.2013 за актом № 3127 від 14.09.2012 складає 613 грн. 95 коп. та за період з 15.10.2012 по 03.06.2013 за актом № 3480 від 10.10.2012 складає 75 грн. 69 коп.

Оскільки від позивача не надходила заява про збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов до висновку про стягнення інфляційних нарахувань у заявленому розмірі 409 грн. 44 коп. за період з жовтня 2012 року по червень 2013 року (включно) за актом № 3127 від 14.09.2012 та у розмірі 50 грн. 48 коп. за період з жовтня 2012 року по червень 2013 року (включно) за актом № 3480 від 10.10.2012, враховуючи положення листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ». Загальна сума інфляційних нарахувань, що підлягає стягненню, складає 459 грн. 92 коп.

Відповідачем ні яким чином не спростовано заявлені позовні вимоги.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості у розмірі 229957 грн. 67 коп., пеню у розмірі 17183 грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 4833 грн. 99 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 459 грн. 92 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, зокрема, з витрат, які пов'язані з оплатою послуг адвоката.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру» ( ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача в обґрунтування заяви про відшкодування судових витрат подано завірену належним чином копію договору № 123/1 від 01.06.2013 про надання адвокатської допомоги, за умовами якого виконавець (адвокат Культе Д.В.) зобов'язався надати замовнику (ТОВ «Механік») адвокатські послуги, пов'язані із зверненням до судового порядку стягнення на користь замовника з боржника - ТОВ «Інтер-інвест вугілля» наявної заборгованості. Крім того, надано завірена належним чином копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 02.02.2011 Культе Д.В. та оригінал платіжного доручення № 7001 від 25.06.2013 на суму 26000 грн. як доказ фактичної сплати ТОВ «Механік» (позивача у справі) наданих послуг.

З урахуванням викладеного, витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір та витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-інвест вугілля", м. Первомайськ Луганської області, вул. Жукова, будинок 15, код 32458462, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Механік",

м. Донецьк, пр. Ілліча, будинок 105, код 25118889, заборгованість у розмірі 229957 грн. 67 коп., пеню у розмірі 17183 грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 4833 грн. 99 коп., інфляційні нарахування у розмірі 459 грн. 92 коп., витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, у розмірі 25303 грн. 18 коп., судовий збір у розмірі 5048 грн. 70 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 17.07.2013

Суддя І.П. Голенко

Згідно з оригіналом

помічник судді С.О.Сипачова

17.07.2013