Рішення № 32437857, 25.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/17049-2012 25.06.13

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

до страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 5 889,60 грн.

Суддя Удалова О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача не з'явились

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - ПрАТ «СК «Українська страхова група») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до страхового товариства з додатковою відповідальністю (СТзДВ) «Гарантія» про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 5 889,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ «СК «Українська страхова група» на підставі договору страхування наземного транспорту № 28-0199-0510-789 від 15.10.2010 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини якого трапилась ДТП, що підтверджується постановою суду, була застрахована СТзДВ «Гарантія» позивачем було направлено останньому заяву про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлена сума, позивач просить стягнути з відповідача шкоду в розмірі 5 889,60 грн. в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.11.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-50/17051-2012, розгляд справи призначено на 20.12.2012 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.01.2013 р. у справі № 5011-50/17049-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 р. у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2013 р. рішення господарського суду м. Києва від 08.01.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 р. у справі № 5011-50/17049-2012 було скасовано з передачею справи на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Підставою для скасування рішення та постанови попередніх інстанцій колегія суддів зазначила не повне дослідження матеріалів справи.

Згідно з повторним автоматичним розподілом справ від 16.05.2013 р. вказану справу передано на розгляд судді Удаловій О.Г. та призначено її до розгляду на 04.06.2013 р.

24.05.2013 р. через канцелярію суду представник позивача подав заяву, в які просить розгляд справи проводити без його участі.

У судове засідання представник позивача не з'явився. Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому відхили позовні вимоги. Суд відклав розгляд справи на 25.06.2013 р.

У судове засідання 25.06.2013 р. представники сторін не з'явились.

Розглянувши подані документи та наявні матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд

ВСТАНОВИВ:

15.10.2010 р. між ПрАТ «СК «Українська страхова група» та товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ВіЕйБі Лізинг» (страхувальником) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 28-0199-0510-789, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу «Рено», державний номерний знак АА3649НХ.

30.08.2011 р. у м. Донецьку по вул. 60 років СРСР, 24 Кепель Микола Вікторович керуючи автомобілем «ВАЗ», державний номерний знак АН1478ВА, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції та скоїв наїзд на автомобіль «Рено», державний номерний знак АА3649НХ. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 30.09.2011 р. у справі № 3-2024/11 Кепеля Миколу Вікторовича було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Згідно з рахунком № 48 від 25.10.2011 р., наданим ТОВ «ВІП-Авто», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Рено», державний номерний знак АА3649НХ, в результаті його пошкодження при ДТП становить 5 889,60 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № №ССКА-681 від 29.12.2011 р., згідно з яким пошкодження транспортного засобу «Рено», державний номерний знак АА3649НХ , внаслідок ДТП, яка сталася 30.08.2011 р., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 5 889,60 грн.

29.12.2011 р. позивач сплатив страхове відшкодування в розмірі 5 889,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13282 від 29.12.2011 р.

Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП була застрахована у СТзДВ «Гарантія», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6045133.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням полісу № АА/6045133 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Рено», державний номерний знак АА 3649 НХ.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 5 889,60 грн. (вих. 11/1892 від 12.04.2012 р.), але вона була відхилена на підставі того, що позивачем не була проведена оцінка завданої шкоди.

Суд погоджується з позовними вимогами з огляду на наступне.

Позивачем заявлено до відшкодування матеріальну шкоду у розмірі 5 889,60 грн. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України і ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, що страхувальник (чи інша особа, що одержала страхове відшкодування) має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 18.09.2011 р., чинній на момент складання розрахунку від 25.10.2011 р. та на час виплати відшкодування 29.12.2011 р.) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 18.09.2011 р.) виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ч. 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Позивачем, при розрахунку розміру страхового відшкодування, не була замовлена оцінка матеріального збитку у суб'єкта оціночної діяльності.

Проте, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Оскільки реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, суд вважає, що позивачем доведено розмір відшкодування в порядку регресу, а твердження відповідача не беруться до уваги.

Статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюється, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Згідно з полісом АА/6045133 франшиза дорівнює 1 000 грн.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Таким чином, заявлені позовні вимоги щодо стягнення відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 5 889,60 грн. підлягають зменшенню на розмір франшизи, передбаченої полісом відповідача.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4 889,60 грн. підлягають задоволенню. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторіни пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути зі страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, оф. 13, код 21130899) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-А, код 30859524) страхове відшкодування в розмірі 4 889 (чотири тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 60 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 336 (одну тисячу триста тридцять шість) грн. 22 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 15.07.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова