Рішення № 32437824, 16.07.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 липня 2013 року Справа № 913/1632/13

Провадження №30/913/1632/13

За позовом Приватного підприємства "Зелений гай", с. Розвадів Львівської області

до відповідача Приватного підприємства "Аленсвіт", м. Луганськ

про стягнення 14 644 грн. 00 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Сипачова С.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Приватне підприємство "Зелений гай" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємства "Аленсвіт" про стягнення боргу у сумі 13 000 грн. 00 коп. та пені у сумі 1644 грн. 00 коп. за договором міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом № 03/01/13 від 03 січня 2013 року.

Позов мотивований фактом невиконання відповідачем умов договору в частині оплати наданих позивачем послуг.

12.07.2013 через канцелярію суду від позивача надійшла заява від 02.07.2013 № 190 про виконання ухвали суду від 13.06.2013, у якій, зокрема, наведений детальний розрахунок пені на суму 747 грн. 54 коп. за період з 11.02.2013 по 27.05.2013.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право зменшити розмір позовних вимог шляхом подання відповідної заяви, проте зміст та порядок подання заяви від 02.07.2013 № 190 не відповідає зазначеній статті, тому не може розглядатися як заява про зменшення розміру позовних вимог.

02.07.2013, 16.07.2013 сторони явку повноважних представників у засідання суду не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлялися належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

16.07.2013 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 11.07.2013, у якому підтверджується факт виконання позивачем послуг з перевезення за відповідним маршрутом та факт наявності заборгованості у розмірі 13000 грн. Щодо вимоги про стягнення пені у розмірі 1644 грн. 00 коп., то відповідач просить суд відмовити у задоволені позову в цій частині, оскільки позивачем не надано належного розрахунку пені. Крім того, відповідачем у відзиві наведено розрахунок пені у розмірі 500 грн. 95 коп. за період з 07.03.2013 по 27.05.2013, оскільки оригінали документів, які підтверджують виконання перевезення, відповідачем були отримані 20.02.2013.

У відповідному відзиві міститься клопотання відповідача про розгляд справи без участі повноважного представника, яке судом задовольняється.

Неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами, які суд вважає достатніми.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

03.01.2013 між Приватним підприємством «Аленсвіт» (далі - замовник, відповідач) та Приватним підприємством «Зелений гай» (далі - перевізник, позивач) був укладений договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом № 03/01/13 (далі - договір), згідно п. 1.2 якого перевізник зобов'язується прийняти і доставити ввірений йому замовником вантаж до пункту призначення і передати його вантажоодержувачу, а замовник зобов'язується оплатити перевезення вантажу відповідно до умов цього договору.

Вартість перевезення, форма і схема оплати вказуються в заявці на перевезення, яка є невід'ємною частиною цього договору (п. п. 1.3 п. 1 договору).

Відповідно до вимог п. п. 2.1.7 п. 2 договору перевізник зобов'язаний надати замовнику необхідну документацію, що підтверджує виконання перевезення, в т. ч. копії міжнародних товаротранспортних накладних, акти прийому-передачі наданих послуг/виконаних робіт, рахунки тощо.

Замовник зобов'язаний оплачувати перевізнику вартість перевезення у відповідності із заявкою (п. п. 2.2.4 п. 2 договору).

Згідно п. п. 5.9 п. 5 договору у разі несвоєчасної оплати, замовник сплачує перевізнику пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

У заявці на перевезення № 02 від 15.01.2013 сторонами були узгоджені наступні умови: адреса завантаження - GastroGlobe GmbH Weseler Str 120 45478 Mulheim; адреса вивантаження - м. Харків, вул. Лозовська, 5, ТОВ «Мастерстайлс»; умови перевезення - CMR; найменування вантажу - обладнання; вартість перевезення - 25000 грн.; умови оплати - б/н протягом 7-10 банківських днів згідно оригіналів документів тощо.

На виконання умов вищезазначеної заявки позивачем у справі було надано відповідачу транспортно-експедиційні послуги за обумовленим маршрутом на загальну суму 25000 грн. 00 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією міжнародної товарно-транспортної накладної (а. с. 12).

Факт отримання вантажу підтверджується підписом вантажоодержувача та печаткою підприємства у вищезазначеній накладній, що відповідачем не спростовано.

Згідно п. п. 2.1.7 п. 2 договору позивач направив відповідачу оригінали документів, що підтверджують виконання перевезення, які були отримані останнім 20.02.2013 згідно наданого до матеріалів справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач у порушення вимог договору та заявки частково оплатив надані послуги на суму 12 000 грн. згідно засвідчених належним чином копій банківських виписок від 07.03.2013, 25.03.2013, 04.04.2013.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 90 від 03.04.2013 про стягнення заборгованості. У відповіді на претензію б/н від 25.04.2013 відповідач підтвердив факт виконання позивачем послуг з перевезення, але не має можливості погасити заборгованість на даний час (а. с. 15-16).

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 13 000 грн. 00 коп., пені у розмірі 1644 грн. 00 коп. за період з 11.02.2013 по 27.05.2013.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення частково з таких підстав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п. 1 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Пунктом 1 ст. 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань на суму 25000 грн. 00 коп., що підтверджено наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією міжнародної товарно-транспортної накладної (а. с. 12), яка містить підпис та печатку вантажоотримувача про отримання вантажу, що відповідачем у справі не спростовано.

Відповідач частково оплатив надані позивачем послуги у розмірі 12000 грн. відповідно до засвідчених належним чином копій банківських виписок від 07.03.2013, 25.03.2013, 04.04.2013.

Станом на день розгляду справи сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги згідно договору складає 13000 грн. 00 коп.

Під час розгляду справи відповідачем наявність заборгованості у сумі 13000 грн. 00 коп. підтверджена та доказів про сплату вказаної суми боргу до матеріалів справи не надано.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі вищезазначених приписів закону та п. п. 3.6 п. 3 договору позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1644 грн. 00 коп. за період з 11.02.2013 по 27.05.2013.

Судом встановлено, що відповідач отримав від позивача оригінали документів, що підтверджують виконання перевезення, 20.02.2013 згідно наданого позивачем рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Умови оплати передбачені заявкою на перевезення № 02 від 15.01.2013, а саме: 7-10 банківських днів згідно оригіналів документів.

Будь-яких доказів направлення вказаних документів факсимільним зв'язком позивачем до матеріалів справи взагалі не було надано.

Отже першим днем прострочення слід вважати 07.03.2013.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про стягнення пені у розмірі 500 грн. 96 коп. за період з 07.03.2013 по 27.05.2013.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості у розмірі 13000 грн. 00 коп., пеню у розмірі 500 грн. 96 коп. за період з 07.03.2013 по 27.05.2013. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Аленсвіт", м. Луганськ, 7-й Лутугинський проїзд, будинок 4, код 35024905, на користь Приватного підприємства "Зелений гай", с. Розвадів Львівської області, вул. Сагайдачного, будинок 72, код 30418517, заборгованість у розмірі 13000 грн. 00 коп., пеню у сумі 500 грн. 96 коп., судовий збір у розмірі 1586 грн. 21 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 17.07.2013

Суддя І.П. Голенко

Надруковано 3 примірника:

1- до справи

2- позивачу (с.Розвадів, Львівської області, вул. Сагайдачного, 72) рек. з пов.

3- відповідачу ( м. Луганськ, 7-й Лутугінський проїзд, 4) рек. з пов.

вих №

2

17.07.2013