Рішення № 32437686, 17.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.07.2013р. Справа №905/3830/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкхаус Україна»,

ЄДРПОУ 32380145, м.Київ

до відповідача Приватного підприємства «Торгівельно-виробниче підприємство «Авангард»,

ЄДРПОУ 33728696, м.Донецьк

про стягнення 160174 грн. 22 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Німчук О.О.-по дов.

від відповідача: Соколова І.Г.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінкхаус Україна», позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Приватного підприємства «Торгівельно-виробниче підприємство «Авангард», м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 160174 грн. 22 коп., у тому числі основний борг в сумі 152888 грн. 86 коп., пеня в сумі 6071 грн. 12 коп. та три проценти річних в розмірі 1214 грн. 24 коп.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 25.06.2013р. зменшив позов, заявивши вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 160127 грн. 00 коп., у тому числі основний борг в сумі 152888 грн. 86 коп., пеня в сумі 6031 грн. 78 коп. та три проценти річних в сумі 1206 грн. 36 коп.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу товарів №662/06/12 від 11.06.2012р., додаткову угоду №1 від 19.08.2011р., видаткові накладні за період з 08.10.2012р. по 29.01.2013р., рахунки-фактури за період з 05.10.2012р. по 28.01.2013р., претензію №1 від 26.02.2013р., розрахунок суми позову.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 17.07.2013р., в якому позовні вимоги визнав частково в сумі 140601,53 грн. Проти решти позовних вимог про стягнення основного боргу відповідач заперечує, посилаючись на фактичне постачання позивачем товару у січні 2013р. поза межами дії договору, на підставі якого заявлені позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

11.06.2012р. між сторонами був підписаний договір купівлі-продажу товарів №662/06/12, за умовами якого позивач (продавець) зобов'язався поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця фурнітуру виробництва фірми WINKHAUS та складові та комплектуючі для виробництва віконних систем інших виробників (товар), а відповідач (покупець) - прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пунктів 6.4, 6.8 договору ціна, яка підлягає сплаті покупцем за товар, визначений в додатку №1 до даного договору, визначається сторонами як добуток офіційного курсу Національного банку України грн../євро на дату виставлення відповідного рахунку-фактури до еквіваленту ціни в євро, визначеному в додатку №1, збільшений на 2,5 %. Загальна ціна договору складає 500000 грн. і включає податок на додану вартість.

Поставка товару здійснюється на умовах його самовивозу відповідачем з одного або кількох складів позивача розташованих у м.Києві, м.Львові та м.Дніпропетровську, які при цьому вважаються місцем поставки товару за даним договором (п.4.1 договору).

Згідно п.5.1 договору №662/06/12 від 11.06.2012р. перехід права власності на товар та всіх ризиків, пов'язаних з володінням та розпорядженням товаром, відбувається в момент передачі товару за видатковою накладною. При цьому, датою передачі товару за видатковою накладною вважається дата виписки цієї видаткової накладної позивачем.

Як встановлено судом, відповідно до наданих до матеріалів справи видаткових накладних позивачем за період з 08.10.2012р. по 29.01.2013р. було поставлено відповідачу товар на суму 152888,86 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача.

Факт отримання від позивача товару на вказану суму з боку відповідача не спростований.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 7.1 договору купівлі-продажу товарів №662/06/12 від 11.06.2012р. встановлено, що покупець зобов'язаний передплатити вартість 100% замовленого товару, протягом 3-х банківських днів з дня виставлення продавцем рахунку-фактури, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Як встановлено судом, відповідні рахунки-фактури були направлені позивачем на адресу відповідача разом з претензією №1 від 26.02.2013р. (направлення вказаної претензії на адресу відповідача підтверджується фіскальним чеком №7614 від 06.03.2013р. та описом вкладення).

Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. №1149 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів» нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) становлять Д+3, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Таким чином, враховуючи викладене, за висновками суду, відповідач мав отримати рахунки-фактури від позивача не пізніше 09.03.2013р., внаслідок чого з урахуванням ст.530 Цивільного кодексу України заборгованість за отриманий товар мала бути сплачена відповідачем позивачу в строк до 13.03.2013р.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 152888,86 грн. за договором купівлі-продажу товарів №662/06/12 від 11.06.2012р., всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 17.07.2013р. позовні вимоги про стягнення основного боргу визнав частково в сумі 140601,53 грн. Проти решти позовних вимог відповідач заперечує, посилаючись на постачання позивачем товару поза межами строку дії договору №662/06/12 від 11.06.2012р.

Суд вказані заперечення відповідача до уваги не приймає, враховуючи, що згідно п.15.1 договору №662/06/12 від 11.06.2012р. строк його дії був узгоджений сторонами до 31.12.2012р.

02.01.2013р. сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору №662/06/12 від 11.06.2012р., якою строк дії останнього продовжено до 31.12.2013р.

Як наслідок, постачання товару за видатковими накладними №902278 від 22.01.2013р., №904045 від 29.01.2013р. та №904899 від 29.01.2013р. відбувалося в рамках дії договору №662/06/12 від 11.06.2012р.

За приписом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім цього, згідно п.13.1.1 договору купівлі-продажу товарів №662/06/12 від 11.06.2012р. за затримку покупцем оплати отриманого товару на строк більше, ніж визначено в п.7.2 договору, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочки виконання свого зобов'язання по оплаті.

За таких обставин, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України та п.13.1.1 договору купівлі-продажу товарів №662/06/12 від 11.06.2012р. за період з 06.03.2013р. по 10.06.2013р. нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 1206,36 грн. та пеню в сумі 6031,78 грн.

Проте, виходячи з того, що порушення відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем з оплати вартості поставленого товару на суму 152888,86 грн. розпочалось з 14.03.2013р., вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та трьох процентів річних підлягають частковому задоволенню за період з 14.03.2013р. по 10.06.2013р., зокрема, три проценти річних в сумі 1105,83 грн. та пеня в сумі 5529,13 грн., а решта вимог про стягнення пені та трьох процентів річних за період з 06.03.2013р. по 13.03.2013р. підлягає залишенню без задоволення.

За таких обставин, виходячи з того, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про стягнення пені та трьох процентів річних є частково неправомірним, враховуючи, що заперечення відповідача проти позову спростовуються наданими до справи матеріалами, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 160127 грн. 00 коп., у тому числі основний борг в сумі 152888 грн. 86 коп., пеня в сумі 6031 грн. 78 коп та три проценти річних в сумі 1206 грн. 36 коп., підлягають частковому задоволенню в сумі 159523 грн. 82 коп., у тому числі основний борг в сумі 152888 грн. 86 коп., пеня в сумі 5529 грн. 13 коп та три проценти річних в сумі 1105 грн. 83 коп.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю, враховуючи, що за висновками суду, спір по справі виник внаслідок неправильних дій останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкхаус Україна», м.Київ до Приватного підприємства «Торгівельно-виробниче підприємство «Авангард», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 160127 грн. 00 коп., у тому числі основний борг в сумі 152888 грн. 86 коп., пеня в сумі 6031 грн. 78 коп. та три проценти річних в сумі 1206 грн. 36 коп., задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Торгівельно-виробниче підприємство «Авангард» (83048 м.Донецьк, вул.Університетська, 97, ЄДРПОУ 33728696, п/р 26002051704319 у Дон. РУ ЗАТ КБ «Приватбанк» м.Донецька, МФО 335469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкхаус Україна» (04074 м.Київ, вул.Лугова, 9; 08290, Київська обл., смт.Гостомель, вул.Леніна, 68, ЄДРПОУ 32380145, р/р 26004702686426 у АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805) основний борг в сумі 152888 грн. 86 коп., пеню в сумі 5529 грн. 13 коп та три проценти річних в сумі 1105 грн. 83 коп., всього заборгованість в сумі 159523 грн. 82 коп., судовий збір в сумі 3203 грн. 48 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкхаус Україна», м.Київ до Приватного підприємства «Торгівельно-виробниче підприємство «Авангард», м.Донецьк відмовити.

В судовому засіданні 17.07.2013р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина