Рішення № 32437665, 15.07.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/65/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2013 Справа № 908/1588/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" (65003, Одеська область, м. Одеса, вул. Церковна, 29)

до відповідача: приватного підприємства "Вяз" (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 26, кв. 42)

про стягнення 8 800,00 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з'явився ( клопотання про розгляд справи без участі представників).

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

30.04.2013р. до господарського суду Запорізької області звернулося публічне акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" з позовною заявою до приватного підприємства "Вяз" про стягнення з відповідача 8 800,00 грн. на підставі договору поставки № 3/240 від 03.03.2011р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.05.2013р. порушено провадження у справі № 908/1588/13, справі присвоєно номер провадження 24/65/13, судове засідання призначене на 03.07.2013р.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, ухвалою від 03.07.2013р., розгляд справи відкладений на 15.07.2013р.

Судове засідання проводилося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 15.07.2013р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Позивач в судове засідання 15.07.2013р. не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, на задоволенні позовних вимог наполягав у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № 3/240 від 03.03.2011р., на виконання умов якого 28.07.2011р. позивач перерахував відповідачу 28 800,00 грн. попередньої оплати за робочі колеса. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару не виконав, листом від 20.01.2012р. № 2/2012 гарантував повернення грошових коштів до 31.03.2012р. шляхом перерахування на рахунок позивача. Проте, грошові кошти повернуто не було, у зв'язку з чим 25.04.2012р. позивач звернувся до відповідача з претензією про термінове перерахування боргу в сумі 28 800,00 грн. Борг повернуто відповідачем частково в сумі 20 000,00 грн. Таким чином заборгованість відповідача складає 8 800,00 грн. Враховуючи викладене, просить суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, документи, витребувані судом, не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи судом відповідач був попереджений належним чином, в порядку статті 64 ГПК України, ухвалами суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, що направлено на адресу відповідача, яка зазначена у позові.

Відповідно до пунктів 3.9.1. та 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі та призначення судового засідання.

Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору. Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.03.2011р. між приватним підприємством "Вяз" (Постачальник) та публічним акціонерним товариством "Одеська ТЕЦ" (Покупець) укладений договір поставки № 3/240, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця до насосного обладнання робочі колеса Д 2500-62-2 (ДК 016-97 29.12.42.000), згідно доданого креслення в кількості 2 шт. за ціною 14 400,00 грн. у т.ч. ПДВ за одиницю.

Відповідно до п. 3.1. договору, відпуск продукції Постачальником здійснюється після отримання попередньої оплати в розмірі 100% протягом 45 суток.

Згідно п. 4.2. договору, сума договору становить 28 800,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% від вартості продукції, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом 5 банківських днів.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.2011р., згідно виставленого відповідачем рахунку, позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 28 800,00 грн. попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням № 2725 від 28.07.2011р.

Однак, у встановлений договором строк (протягом 45 днів з моменту передоплати) відповідач свого обов'язку з поставки товару не виконав. Листом від 20.01.2012р. № 2/2012 гарантував повернення грошових коштів в розмірі 28 800,00 грн. до 31.03.2012р. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Проте, грошові кошти повернуто не було, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією від 25.04.2012р. № 13/01-08 про термінове перерахування боргу в сумі 28 800,00 грн.

Встановлено, що борг повернуто відповідачем частково в сумі 20 000,00 грн., а саме: 10.05.2012р. - 10 000,00 грн. (платіжне доручення № 58 від 10.05.2012р.) та 06.08.2012р. - 10 000,00 грн. (платіжне доручення № 1 від 06.08.2012р.).

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 8 800,00 грн.

На день розгляду спору в суді відповідач доказів повернення позивачу попередньої оплати суду не надав.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 8 800,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі в сумі 1 720,50 відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Вяз" (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 26, кв. 42, код ЄДРПОУ 313399, р/р 26009330333981 в БО ЗОФ в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 313010) на користь публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" (65003, Одеська область, м. Одеса, вул. Церковна, 29, код ЄДРПОУ 05471158, р/р 260002135555 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478) суму - 8 800 (вісім тисяч вісімсот) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 15.07. 2013р.