Ухвала суду № 32436016, 02.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 р.Справа № 2011/15187/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.04.2013р. по справі № 2011/15187/12за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги інваліду війни,

ВСТАНОВИЛА:

18 квітня 2013 року постановою Дзержинського районного суду м. Харкова в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги інваліду війни - відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства, а саме: ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII, відповідно до якої має проводитись виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня позивачу як інваліду війни.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус інваліда війни 2 групи, відповідно до копії посвідчення НОМЕР_1 (а.с.15), виданого 19.04.2011р., має право на пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

З матеріалів справи вбачається, що разова грошова допомога до 5 травня відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивачу була нарахована та виплачена у 2012 році у розмірі 1920,00 грн. (а.с.12).

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції від 09.07.2007р. щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом "б" пункту 20 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" була змінена вище зазначена стаття Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме зазначено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення п. 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" стосовно виплати щорічної разової допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У 2009-2012 роках зміни до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не вносилися.

Проте, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "про Державний бюджет України на 2012 рік" встановлено, що у 2012 році норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 45, ст. 425 із наступними змінами), застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. N 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", прийнятою на виконання вказаного права, визначено розмір виплат разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у відповідності до групи інвалідності.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин були чинними два нормативно-правові акти, які врегульовували розмір оскаржуваних виплат - Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. N 138.

Колегія суддів зазначає, що у рішенні Конституційного Суду України від 26.12.2011 року №20-рп/2011 сформовано правову позицію, відповідно до якої передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.

Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Зі змісту зазначеного рішення вбачається також, що Верховна Рада України, встановлюючи у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік Кабінет Міністрів України державним органом, який має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, надала право Кабінету Міністрів України визначати порядок та розміри соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що нарахування та виплата позивачу як інваліду війни 2 групи щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2012 році правомірно проведена на підставі розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України у постанові від 28 грудня 2011 р. N 1381 на виконання права, наданого Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік".

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.04.2013р. по справі № 2011/15187/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: СУДДЯ Сіренко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 08.07.2013 р.