Постанова № 32435709, 04.07.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

04 липня 2013 року (11 год. 30 хв.) Справа № 808/3938/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Киселя Р.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рангоут» до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, Завідувача сектору перевірок платників податків відділу податкового контролю Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби радника податкової служби ІІІ рангу Андрієвської Олени Тимофіївни про визнання дій протиправними.

15.04.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рангоут» (далі - позивач) до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач 1), Завідувача сектору перевірок платників податків відділу податкового контролю Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби радника податкової служби ІІІ рангу Андрієвської Олени Тимофіївни (далі - відповідач 2), в якому позивач просить: визнати протиправними дії відповідача 1, пов'язані з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість на предмет нікчемності правочинів з підприємствами-контрагентами за період з 23.12.2010 по 31.10.2012; визнати дії відповідача 1 та відповідача 2 щодо складання Акту від 19.12.2012 №913/22/37443199 протиправними; визнати протиправними дії відповідача 2 щодо зазначення у Акті перевірки від 19.12.2012 №913/22/37443199 висновку про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентами.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачами допущено порушення норм Податкового законодавства України щодо порядку проведення документальних перевірок, допущено перевищення службових повноважень, а сама перевірка, Акт перевірки та висновок про нікчемність правочинів укладених з контрагентами є протиправними. У зв'язку із чим, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді від 17.04.2013 у зв'язку з невідповідністю позову вимогам ст. 106 КАС України його було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позову до 08.05.2013.

Станом на 13.05.2013 недоліки позовної заяви, про які йшлося в ухвалі судді від 17.04.2013 не були усунені.

Разом з тим станом на 13.05.2013 у суду були відсутні відомості про вручення позивачу ухвали про залишення позову без руху, у зв'язку з чим, ухвалою від 13.05.2013 позивачу був продовжений строк для усунення недоліків позову до 24.05.2013.

27.05.2013 від позивача до суду надійшли матеріали на усунення недоліків позову. згідно штемпеля поштового відділення зазначені матеріали надіслані позивачем до суду 24.05.2013. Відтак, на підставі приписів ч. 9 ст. 103 КАС України, позивач усунув недоліки позову у визначений судом строк.

Ухвалою судді від 27.05.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 06.06.2013.

У судове засідання 06.06.2013 представник позивача не прибув.

За клопотанням позивача судовий розгляд було відкладено на 19.06.2013.

У судове засідання 19.06.2013 представники сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду, не прибули.

Ухвалою від 19.06.2013 за клопотанням відповідача 1 провадження у справі було зупинене до 04.07.2013.

Ухвалою від 04.07.2013 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 04.07.2013.

03.07.2013 від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

04.07.2013 від представника відповідача 1 та відповідача 2 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

Частиною 4 статті 122 КАС України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Оскільки всіма особами, які беруть участь у справі, були заявлені клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників, то судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В рамках кримінальної справи №891201-2 порушеної 10.09.2012 відносно ОСОБА_1 за фактом фіктивного підприємництва позивача за ознаками ч. 2 ст. 205 Кримінального Кодексу України, ОВД СУ ДПС в Запорізькій області 13.09.2012 була прийнята постанова про проведення позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності здійснених правовідносин та дотримання вимог податкового законодавства за період з 23.12.2010 по теперішній час, яка була направлена до відповідача для організації перевірки.

12.12.2012, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та на виконання вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідачем був прийнятий наказ №927 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 23.12.2010 по 31.10.2012.

На підставі зазначеного наказу відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, на підставі бази автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ на рівні ДПС України з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість на предмет нікчемності правочинів з підприємствами-контрагентами за період з 23.12.2010 по 31.10.2012.

За наслідками цієї перевірки був складений акт від 19.12.2012 №913/22/37443199 (далі - Акт перевірки), згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем:

1. ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.. 662, 655 та 656 ЦК України;

2. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при визначенні доходів та витрат (послуг) за період з 23.12.2010 по 31.10.2012, які підпадають під визначення ст. 134 Податкового кодексу України;

3. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 23.12.2010 по 31.10.2012, які підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України;

4. п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 185, ст. 188 Податкового кодексу України позивачем завищено податкові зобов'язання за період з 23.12.2010 по 31.10.2012 в сумі 1899734 грн.;

5. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1 та п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту за період з 23.12.2010 по 31.10.2012 в сумі 1703430 грн.

Вважаючи дії відповідача 1 щодо проведення перевірки та щодо складання Акту перевірки, а також дії відповідача 2 щодо зазначення у Акті перевірки висновку про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентами протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним діям відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача 1, пов'язаних з проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість на предмет нікчемності правочинів з підприємствами-контрагентами за період з 23.12.2010 по 31.10.2012, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, серед яких отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно приписів п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Пунктом 79.3 ст. 79 ПК України визначено, що присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Відповідно до п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Судом встановлено, що на підставі постанови слідчого по ОВД СУ ДПС в Запорізькій області від 13.09.2012 про проведення позапланової виїзної перевірки позивача (згідно пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України) відповідачем було прийнято наказ від 12.12.2012 №927 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 23.12.2010 по 31.10.2012. Зазначеним наказом обов'язок проведення перевірки було покладено на відповідача 2.

Відповідачем, на виконання вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України, наказ разом із повідомленням про проведення перевірки від 12.12.2012 №100 було направлено позивачу поштою рекомендованим листом, яке повернулося відповідачу з відміткою пошти у зв'язку з відсутністю організації. Зазначений факт підтверджується, наявним в матеріалах справи, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до довідки ВПМ Мелітопольської ОДПІ від 01.10.2012 №16389/7/07-09 позивач фактично за юридичною адресою не знаходиться.

Отже, відповідачем 1 дотримані вимоги чинного законодавства України при організації та проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Що стосується вимог позивача про визнання дій відповідача 1 та відповідача 2 щодо складання Акту перевірки та дій відповідача 2 щодо зазначення у Акті перевірки висновку про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентами протиправними, суд зазначає наступне.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно п. 86.4 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Судом встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, у зв'язку із встановленням під час перевірки порушень податкового законодавства, було складено Акт перевірки, який згідно вимог п. 86.1 ст. 86 ПК України, був підписаний уповноваженою особою відповідача 1- відповідачем 2 та надісланий позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (п. 86.4 ст. 86 ПК України).

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 (надалі - Порядок). Відповідно до п. 3 Порядку акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У п. 6 розділу І Порядку передбачено, як складається висновок акта документальної перевірки, зокрема про те, що зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом (абзац 4 пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

Крім того, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, що можуть у подальшому бути враховані контролюючим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки. Натомість висновки посадових осіб, зазначені в акті перевірки, є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків. При цьому відповідно до ст. 58 ПК України питання щодо визначення грошового зобов'язання платникові податків за результатами перевірок вирішує контролюючий орган, а не посадові особи, що здійснювали перевірку.

Відповідно до викладеного, діяльність із складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Тому як власне акт перевірки, так і дії посадових осіб контролюючого органу із складання цього акту не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акту перевірки. Водночас, таке право виникає у зв'язку із самим фактом складення акту безвідносно до його конкретного змісту.

Враховуючи викладене, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб із включення до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків. З урахуванням цього, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не можуть порушувати права платника податків.

Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків. Тому ці висновки, а так само і відповідні дії посадових осіб контролюючого органу не заважають у набутті платником податків певних матеріальних чи нематеріальних благ. Водночас, характерною ознакою охоронюваного законом інтересу відповідно до правової позиції Конституційного Суду України є саме прагнення особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб.

Отже, відсутність перешкод у діяльності особи зумовлює відсутність порушень у реалізації охоронюваних законом інтересів особи, оскільки в такому разі правомірне прагнення особи до набуття певних благ не обмежується.

В разі, якщо платник податків вважає, що викладена в акті інформація є такою, що не відповідає дійсності та/або зашкоджує його діловій репутації, такий платник податків не позбавлений можливості здійснити захист своєї ділової репутації в порядку цивільного чи господарського судочинства.

Таким чином, діяльність контролюючого органу із оформлення результатів перевірки, зокрема із складання акту перевірки та формування його змісту не може порушувати права та/або охоронювані законом інтереси особи в публічно-правових відносинах.

Суд зазначає, що у деяких випадках дії посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок можуть безпосередньо впливати на права чи обов'язки платника податків чи створюють перешкоди у його діяльності.

Так, відповідно до п. 85.5 ст. 85 ПК України забороняється вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом. У разі вчинення відповідних дій працівниками органу державної податкової служби порушене право платника податків може бути поновлене за результатами судового розгляду.

Проте зазначене не стосується дій із оформлення результатів перевірки, зокрема щодо формування змісту акту перевірки.

Якщо за результатами проведеної органом державної податкової служби перевірки податкові повідомлення-рішення не виносяться, але дані перевірок певним чином відображаються в облікових даних платника податків, такий платник з урахуванням пп. 66.1.5 п. 66.1 ст. 66 ПК України не позбавлений права звернутися до адміністративного суду із вимогою щодо зобов'язання податкового органу внести зміни до електронних баз даних органів державної податкової служби. За результатами судового розгляду буде вирішено питання щодо відповідності даних електронних баз податкового обліку фактичному стану виконання платником податків своїх податкових обов'язків. У разі необхідності податковий орган буде зобов'язано згідно із судовим рішенням здійснити відповідні зміни, зокрема шляхом виключення певних даних, внесених на підставі помилкових висновків, зроблених під час перевірки платника податків.

Крім того, суд зазначає, що рішення за результатами перевірки не приймалося у зв'язку з тим, що перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 23.12.2010 по 31.10.2012, в розумінні ст. 134, 185 ПК України та порушення: п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 185, ст. 188 Податкового кодексу України позивачем завищено податкові зобов'язання за період з 23.12.2010 по 31.10.2012 в сумі 1899734 грн.; пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1 та п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту за період з 23.12.2010 по 31.10.2012 в сумі 1703430 грн., а тому відсутні податкові зобов'язання до сплати.

Отже, документальна перевірка позивача була проведена правомірно, згідно порядку визначеного чинним законодавством, при складанні Акту перевірки дотримані вимоги чинного законодавства України, а в діях відповідача 2 не вбачається перевищення службових повноважень.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача, а відтак, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рангоут» до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, Завідувача сектору перевірок платників податків відділу податкового контролю Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби радника податкової служби ІІІ рангу Андрієвської Олени Тимофіївни про визнання дій протиправними - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль