Рішення № 32434496, 16.01.2013, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

16.01.2013

Справа № 1504/1313/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2013 року Березівський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Дєткова О.Я.,

при секретарі Авдєєвій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Березівка Одеської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору на загальну суму 10377,83 грн. та судового збору в сумі 214,60 грн. При цьому представник позивача в своїй заяві посилався на те, що між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір від 19.12.2007 року на умовах повернення, строковості і платності, але відповідач систематично порушувала свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості. Таким чином, відповідач, неодноразово повідомлений про утворення боргу, не вчинив відповідних дій щодо здійснення належних платежів, передбачених кредитним договором, та на час звернення позивача до суду відповідна заборгованість не погашена, тому просить стягнути її з останнього.

Представник позивача повідомлявся про час і місце судового засідання, але до суду не прибув та причини неявки суду не повідомив, отже суд приймає до уваги клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутністю на підставі наявних у ній матеріалів, яке заявлено останнім у своєму позові.

Відповідач позов визнала та пояснила, що виплату кредиту прострочила у зв'язку з хворобою чоловіка з березня 2012 року.

Заслухавши відповідача, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З огляду на специфіку виниклих правовідносин та виходячи з предмету спору, суд вважає за необхідне зазначити, що спірні правовідносини врегульовано Цивільним кодексом України та приписами укладеного сторонами кредитного договору, умови якого не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між сторонами 19.12.2007 року був укладений кредитний договір № 001-15067-191207 (а.с.5). Так, згідно умов кредитування позивач відкриває відповідачу картковий рахунок НОМЕР_2 в національній валюті по якому відкриває кредитну лінію, а також та надає платіжну картку та здійснює обслуговування на умовах зазначених в тарифному пакеті відповідної картки. При цьому слід зазначити, що згідно умов укладеного сторонами договору передбачено, що моментом надання відповідачу кредиту є день здійснення операції за допомогою наданої платіжної картки або день утримання платежів за умови відсутності на рахунку власних коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідачу на відповідний картковий рахунок грошові кошти в межах кредитного ліміту, але відповідач станом на 20.06.2012 року порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість (а.с.16).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, умовами укладеного між сторонами договору визначено, що позичальник зобов'язаний щомісячно здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітній місяць, сплачувати всю суму процентів та пені, нарахованих за користування кредитною лінією за попередній звітній місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неодноразово повідомлявся позивачем про виникнення заборгованості зі сплати боргу по тілу кредиту та відповідних процентів, нарахованих за користування кредитом, але відповідачем не було вчинено належних дій щодо виконання вимоги про сплату боргу та погашення відповідної суми.

Отже, у відповідача існує обов'язок повернути кредит та сплатити нараховані проценти і тіло кредиту.

Проте, з огляду на обставини, які виникли у правовідносинах сторін за кредитним договором, та факти встановлені судом з аналізу розрахунку заборгованості і умов укладеного договору, суд вважає, що задоволенню підлягає лише частина позовних вимог зважаючи на наступне.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок заборгованності та умови укладеного сторонами договору, можливо дійти висновку про те, що в основу вимог позивача про стягнення з відповідача 10377,83 грн. покладено принцип стягнення неустойки, предмет регулювання якої регламентовано приписами статті 551 Цивільного кодексу України.

Приписами ч. 1 ст. 551 ЦК України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, проаналізувавши умови кредитного договору і з'ясувавши особу відповідачки та її майновий стан, суд вважає за можливе зменшити розмір суми, заявленої в позовних вимогах з урахуванням наведеного, задовольнивши позов частково та стягнути на користь позивача 5000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України зазначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому слід зазначити, що вказаний вище залишок заборгованості не спростований відповідачем, оскільки останнім не надано та в матеріалах справи не міститься доказів про здійснення інших виплат на погашення боргу, розрахованого станом на 20.06.2012 року.

Крім того, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідача судового збору в сумі 214,60 грн., сплаченого при поданні позовної заяви, що підтверджується належною квитанцією в матеріалах справи (а.с.1).

На підставі викладеного та з огляду на те, що позивач просив розглядати справу без участі його представника на підставі наявних у справі матеріалів, суд вважає за можливе винести рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 5214-60 грн.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212, ЦПК України, ст.ст. 526, 551, 610, 611, 1054 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої в АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» грошові кошти в сумі 5000 грн. та судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп., а всього 5214 грн.60 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через Березівський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: